Про доччину турботу
Володимир Зуніга-Нуньєс
Лікар медицини невідкладних станів
Ми приїхали на виклик із причини падіння тиску. Жінка була бліда, волога, відмічала сухість в роті, загальну слабкість та запаморочення. Спілкуючись, ми дізнались, що у пацієнтки остеохондроз поперекового відділу хребта. Вона самостійно собі призначила міорелаксанти і прийняла добову дозу за раз. Це призвело до медикаментозної гіпотонії. До того ж, аби покращити самопочуття жінка випила таблетки кофеїну. Очікуваного результату це не дало.
Але наполягла на виклику Швидкої не пацієнтка — а донька, яка у телефонній розмові відзначила погіршення мови у матері.
Під час обстеження ми насамперед зробили електрокардіограму, виміряли цукор, провели ректальний огляд, щоб виключити шлунково-кишкову кровотечу, потім оцінили неврологічний стан на інсульт. Далі перейшли до поліпшення стану завдяки інфузійній терапії та введенню адсорбентів, гормонів. На кінець виклику самопочуття жінки значно покращилось, від госпіталізації вона відмовилась, обіцяючи пильно доглядати за собою вдома.
Такі виклики супроводжуються і певною роз’яснювальною роботою. І коли пізніше пацієнтка зв’язалась із нами, то зазначила, що відчуває себе добре і звернеться до сімейного лікаря. Тому частіше дзвоніть батькам і не займайтесь самолікуванням.
Про приховану цінність стандартів і протоколів
Дмитро Панов
Лікар медицини невідкладних станів
Жінка 66 років зламала руку. За кілька днів після травми все ж викликала Швидку допомогу, маючи у Odrex страхування. Коли бригада Швидкої була на адресі, почали звичайне обстеження, яке є протокольним для кожного пацієнта. Це огляд із вимірюванням тиску, пульсоксиметрією, глюкометрією, аускультацією (прослуховування стетоскопом) легень і серця, а також проведення електрокардіографії. І тут ми виявили небезпечне порушення ритму — суправентрикулярну тахікардію. Зазвичай, цей стан характеризується регулярним частим ритмом 130-300 ударів за хвилину, раптовим початком і різким закінченням. Пацієнти відчувають пришвидшене, більше за силою серцебиття, запаморочення, відчуття тривоги, страху. До обстеження жінка не скаржилась на симптоми, а після — все ж зазначила, що напади трапляються 2-3 рази на місяць. До лікаря не зверталась.
У рамках невідкладної допомоги ми діяли за протоколом. Перша лінія лікування — вагусні проби. Це фізичний вплив на блукаючий нерв, який полягає у стимуляції парасимпатичної нервової системи. Якщо лікування ефективне, відбувається зниження частоти серцевих скорочень. Цього не сталось, і тому ми використали варіант із введенням препарату. Стан пацієнтки поліпшився, ми надали рекомендації щодо подальшого догляду.
Отже, перелом поклав початок лікуванню серця. Кажуть же, що все трапляється не дарма.
Про надію до останнього
Микола Ващишин
Фельдшер
Ця історія — про надію, яка дає сили далі рухатися, попри усі перепони. Бригада отримала критичний виклик: хлопчик впав у басейн, коли його дістали за 5-10 хвилин, він вже не дихав. Поруч знаходився лікар, який дістав малюка та розпочав серцево-легеневу реанімацію до приїзду швидкої. На місці бригада виявила, що дитина знаходилася у стані клінічної смерті і ніхто не міг сказати, скільки часу. Відсутні усі життєві показники. Згідно з первинним оглядом, почали діяти за алгоритмом і розпочали серцево-легеневу реанімацію. Щодві хвилини перевіряли ритм — протягом 40 хвилин. Майже всі вже втратили надію, але ніхто не зупинявся. Аж раптом апаратура показала як відновилася серцева діяльність.
Хлопчик вже був підключений до ШВЛ. Він порозовів, але часу радіти не було і його максимально швидко, підтримуючи показники, шпиталізували до найближчої реанімації. Мозок досить довго не насичувався киснем. Кожен із присутніх розумів, що для його здоров’я — це критично. Але він почав дихати, отже надія є. Наразі хочеться вірити, що він оздоровиться і щасливо бігатиме вулицями.
Саме на таких викликах працівники швидкої розуміють, що колись зробили правильний вибір. Усі складнощі та втома йдуть на другий план, коли малюк дихає. Отже, хоча б сьогодні вони виграли двобій між життям та смертю. І виграють ще не раз, бо, крім навичок, знань, обладнання, — мають віру.
Зараз Микола долучився до Збройних сил України. Дякуємо йому та іншим, до маємо можливість працювати тут і зараз. А команду Швидкої допомоги Odrex вітаємо з днем народження і бажаємо наснаги та здоров’я!
