Як діагностувати в себе тривожно-депресивний стан?
У суспільстві, на жаль, поведінкові порушення стигматизуються. Люди з депресією почуваються дивними, «гіршими», піддаються критиці та цькуванню від оточення, приховують свій стан, соромляться та не отримують своєчасної допомоги.
І найчастіше сімейні лікарі є першими, до кого звертається пацієнт з ознаками тривоги та депресії – навіть коли ті ховаються під маскою інших хвороб.
Ознаки, які можуть вказувати на наявність тривожно-депресивного синдрому:
- пригнічений настрій, відсутність радості, відсутність мотивації,
- порушення сну (безсоння або навпаки тривала сонливість),
- порушення апетиту,
- неможливість розслабитись,
- головний біль, посилене серцебиття і потовиділення,
- шлунково-кишкові розлади,
- порушення концентрації уваги, забудькуватість,
- постійне відчуття втоми,
- роздратованість.
❕ Часто ці скарги стосуються й соматичних захворювань. Необхідно своєчасно звернутися до лікаря для обстеження.
Які інструменти використовує лікар для діагностики тривоги та депресії?
В першу чергу – діалог. Ретельно зібраний анамнез та розмова допоможуть знайти зв’язок з травмувальними подіями та виявити психологічні риси пацієнта. Саме тому варто чесно та відверто розповідати лікарю про свій стан.
Також важливе місце в діагностиці займає тестування:
- шкала тривоги та депресії Бека,
- міжнародна шкала депресії PHQ-9,
- шкала тривоги GAD-7 тощо.
Питання і відповіді про тривожно-депресивний стан
1. Я соромлюсь свого стану. Як бути?
Кожна людина має право на отримання допомоги та на прийняття й визнання своїх почуттів. Не варто знецінювати їх та порівнювати себе з іншими.
2. Які рекомендації я можу отримати від лікаря?
Залежно від стану, лікар може надати поради, що стосуються способу життя, призначити базову терапію, надати психологічну підтримку та за необхідності скерувати до профільного фахівця (психолога, невролога або психіатра).
3. Якщо мені рекомендують звернутись до психолога або психіатра, це означає що я психічно хворий?
Поведінкове порушення може бути нормальною реакцією на певні події або дійсно бути ознакою психічного захворювання. Розібратися в конкретному випадку та призначити ефективне лікування може спеціаліст на особистій консультації, тож не варто від неї відмовлятися.
4. Боюсь приймати медикаментозну терапію. Чи стану я залежним?
Більшість сучасних препаратів, які використовують для лікування тривоги та депресії, добре переносяться пацієнтами, не викликають залежності, не заважають працювати та сідати за кермо. Протягом лікування варто регулярно відвідувати контрольні огляди, щоб лікар міг контролювати стан та за потреби скорегувати призначення.
5. Який результат я отримаю після лікування?
Лікування тривожно-депресивних розладів, як правило, тривале. Але результативне: значно покращується загальний стан, нормалізується сон, зменшується тривожність, покращується пам’ять та концентрація уваги, підвищується настрій, зростає продуктивність, і як наслідок, формуються нові гарні звички.
6. Які існують методи самодопомоги?
- Регулярна, не менше 3 разів на тиждень, фізична активність,
- дотримання режиму сну,
- дотримання розпорядку дня, за потребою – ведення щоденника,
- свіже повітря, прогулянки на природі,
- медитації, дихальні вправи,
- спілкування з доброзичливими людьми,
- творчість тощо.
7. Я втратив близьку людину/житло. Як жити далі?
Важливо зрозуміти, що біль від втрати не зникне на фоні лікування та звернення до лікаря. Переживання емоцій від горя та втрати потребує певного часу. В складні моменти нормально бути вразливим та звертатись за підтримкою, не вимагати від себе залізної стійкості та максимальної витримки. Епізод втрати зустрічає кожен з нас на різних етапах життя. Головне – прожити його з любов’ю до себе, піклуванням та вірою у власні сили.
Записатись на консультацію Анжели Вадимівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30. До речі, Анжела Вадимівна також має кваліфікацію лікаря УЗД, тож приймає і на ультразвукову діагностику.