1. Що вважається алергією, а що — просто має схожі симптоми (наприклад, застуда чи непереносимість продуктів)?
Алергія — це гіперімунна відповідь організму на чужорідний білок або гаптен. Обов’язковою умовою її виникнення є участь імунної системи. При непереносимості імунна система не залучена — зазвичай це пов’язано з дефіцитом ферментів або подразненням слизових оболонок.
2. У яких випадках дійсно потрібно здавати аналізи на алергію, а коли це зайве?
Будь-які аналізи на алергію доцільні лише за наявності симптомів. Профілактичних «алергологічних чекапів» не існує.
3. Шкірні тести, аналіз крові — у чому різниця?
Діагностика має бути послідовною та логічною. Починають із загальних лабораторних досліджень, які можуть вказати на наявність алергії та її вираженість: загальний аналіз крові, імуноглобулін Е, еозинофільний катіонний білок.
Другий етап — пошук конкретного алергену. Він включає прік-тести та молекулярну діагностику. Це різні за технікою методи, які доповнюють один одного.
Шкірні тести — «золотий стандарт» діагностики: швидкі, інформативні та доступні.
Молекулярна діагностика дозволяє визначити, на яку саме молекулу алергену реагує організм. Це дає додаткову інформацію, допомагає підібрати АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія), зробити прогноз і надати рекомендації щодо способу життя.
4. Чи є сенс здавати «панелі на всі алергени одразу»?
Панель досліджень підбирає виключно алерголог після детального збору анамнезу. Лише тоді стає зрозуміло, кому доцільний, наприклад, ALEX 3 (на сотні алергенів), а кому достатньо перевірити один конкретний алерген.
5. Чи можна робити алергопроби під час загострення або на фоні прийому антигістамінних?
До прік-тестів потрібна підготовка: за 7-10 днів слід припинити прийом антигістамінних і антилейкотрієнових препаратів, а системні глюкокортикостероїди — за 2-3 тижні до тестування.
Для лабораторних досліджень спеціальної підготовки не потрібно — вони інформативні незалежно від прийому препаратів.
6. Як діагностують харчову алергію?
Перший етап — детальний збір анамнезу та ведення харчового щоденника. Додатково визначають специфічні імуноглобуліни Е до харчових продуктів.
7. Коли потрібні додаткові (провокаційні) тести і наскільки це безпечно?
У деяких випадках проводять провокаційні тести з харчовими продуктами. Це можливо лише в умовах стаціонару та за участі кваліфікованого персоналу, оскільки може знадобитися невідкладна допомога.
Такі проби застосовують тоді, коли результати молекулярної діагностики є сумнівними.
8. Чи потрібно регулярно перездавати аналізи на алергію?
Чітких міжнародних рекомендацій щодо регулярного моніторингу лабораторних показників немає. Орієнтуються насамперед на клінічну картину та індивідуальну ситуацію.
9. Які найчастіші помилки роблять пацієнти?
Оцінити результати та встановити діагноз може лише алерголог. Важливо враховувати багато нюансів: перехресні реакції, ризик анафілаксії тощо.
Найпоширеніша помилка — самостійне трактування результатів і необґрунтовані обмеження в харчуванні, які формують зайву тривогу щодо власного стану.
Віолетта Дмитрівна веде прийом в Медичному домі на Розкидайлівській, 69/71, в Багатопрофільній лікарні на Філатова, 38 та в Поліклініках всієї сім’ї на Сахарова та у Південному.
Записатись на її консультацію можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку, або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
