Біопсія щитоподібної залози
Біопсія щитоподібної залози – це найбільш точний метод морфологічного дослідження тканин органу, який з вірогідністю до 98% допомагає визначити характер новоутворення – злоякісний чи доброякісний. При проведенні тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) лікар забирає клітини з вузла і передає їх після нанесення на предметні скельця в лабораторію на цитологічний аналіз. Звучить страшно, але насправді дослідження викликає хіба що дискомфорт, але аж ніяк не біль.
Що таке пункційна біопсія щитоподібної залози?
При біопсії перевіряють вузли та кісти, які викликають сумніви у лікаря. «На око» він може лише запідозрити, але не діагностувати онкологію. Тому для визначення діагнозу має направити на додаткове дослідження – ТАПБ. Саме результати біопсії щитоподібної залози є кінцевим вердиктом для лікаря, коли він обирає тактику лікування – оперувати, підтримувати медикаментозно або просто продовжувати спостерігати.

Показання до проведення біопсії щитоподібної залози
І хоча біопсія вузла щитоподібної залози – це досить простий метод дослідження, який не вимагає особливої підготовки та не призводить до ускладнень, робити його всім підряд немає сенсу. Лікар направляє на ТАПБ щитоподібної залози в таких випадках:
- вузли, які були виявлені у пацієнта раніше, зростають на 5 мм або більше на рік,
- лікар УЗД припускає, що новоутворення може бути злоякісним. При цьому розміри, при яких утворення потребує біопсії, він індивідуально визначає для кожної категорії, візуально оцінюючи вузли за системою TIRADS.

Як роблять біопсію щитоподібної залози?
До пункційної біопсії щитоподібної залози готуватись не потрібно – перед процедурою можна їсти, пити та займатись спортом.
Можливе також проведення біопсії під медикаментозним сном для особливо емоційно вразливих людей. Тоді треба пройти контроль ЕКГ та утриматись від їжі напередодні та від прийому рідини мінімум за 4 години.
Під час забору зразків пацієнт має лягти на спину, лікар при цьому вводить тонку голку у вузол, набирає пунктат тканин, тобто робить пункцію щитовидки та розміщує його на предметному склі. Увесь процес лікар проводить під контролем УЗ-апарата. Це досить швидка маніпуляція – на все про все знадобиться не більше як 5 хвилин.
Потім забраний матеріал відправляють в лабораторію, де проводять цитологічне дослідження.
З неприємних наслідків біопсії можливі тільки синці, запалення або запаморочення. Зазвичай до серйозних ускладнень процедура не призводить.
До чого ще треба бути готовими? До того, що процедуру, можливо, треба буде зробити ще раз. Іноді так трапляється, що в матеріалі немає достатньої кількості клітин, тому цитологічний висновок зробити неможливо. Ось основні причини, через які таке може статись:
- в зразку занадто багато крові,
- занадто щільний або занадто малий вузол,
- незручна локалізація вузла або кісти тощо.
Але в Медичному домі Odrex мікроскопію пунктату щитоподібної залози проводять одразу після взяття зразків тканин. Це, по-перше, гарантує швидкість результату, а по-друге, позбавляє ризику переробляти пункцію щитоподібної залози у випадку недостатньої кількості клітин в пунктаті.
Не варто забувати, що успішність процедури багато в чому залежить і від самого пацієнта: рухливість, ковтання, розмови тощо можуть сильно заважати лікарю і впливати на результат дослідження.

Що не можна робити після біопсії щитоподібної залози?
Процедура не впливає на увагу, тож можна сідати за кермо та повертатись до роботи, яка вимагає уважності. Але все ж є деякі правила, яких варто дотримуватись у першу добу після дослідження:
- не напружувати голос голосним співом, криком тощо,
- не відвідувати спортзал та не перевантажувати себе фізичними активностями,
- не відвідувати лазні та бані.
Особливості дослідження




