Запись на консультации и диагностику, результаты исследований и акции — в мобильном приложении!

Рух до змін — необхідний. Інтерв’ю з Генрі Маршем

Лікарі, дослідники громадського здоров’я, економісти все частіше говорять, що одна з ключових проблем охорони здоров’я в розвинених країнах — це заліковування і надлишкова діагностика. Один з батьків сучасного наукового підходу Арчі Кокрейн все життя боровся з переконанням, що «медицини ніколи не буває занадто багато». Це питання давно і серйозно досліджує і британський нейрохірург Генрі Марш, який має десятки років досвіду роботи в самих різних країнах, від Непалу і України до Великобританії.

Чому «надмірне лікування» — проблема і для України?

Вам так потрібна краща освіта! Майбутні українськи лікарі, зокрема ті, що отримають післядипломну освіту та починають практикувати, вчаться в умовах старої, хворої, совецької системи. Другий аспект, що потребує уваги — це гроші, і простих рішень тут не буває Завжди буде вдосталь не надто хороших лікарів, які, аби заробляти більше, будуть призначати більше тестів, сканувань, променевої діагностики, операцій, ніж насправді потрібно.

Навіть кращі лікарі іноді призначають не надто ефективні ліки і гомеопатію, аби тільки пацієнт вийшов з кабінету задоволеним і прихильним лікуванню.

Якщо призначення нешкідливе і в цілому пацієнт не експлуатується фінансово, то ми можемо отримати такий важливий ефект, як плацебо. І претензій до цього немає.

Існує інша проблема. Наприклад, американські пацієнти знають, що відновлення після інсульту головним чином складається із реабілітації та фізіотерапії. Тим часом в Україні сім’ям повідомляють, що їм потрібні усі ці ліки, ефективність яких не доведена. Фармкомпанії все ще рекламують їх в Україні, а лікарі і пацієнти все ще вірять в пігулки та таблетки після інсульту. Це проблема популяризації медицини, і зміни займуть багато часу.

Які ризики і переваги персоналізованої медицини?

Наразі існує великий ажіотаж довкола таргетної хіміотерапії, в основу якої покладена геноміка. Проте таргетна терапія може успішно допомагати кілька місяців поспіль, а потім перестати. Рак — це тисячі різних захворювань, рак розвивається, рак постійно змінюється на генетичному рівні. І чим більше досліджень на тему раку, тим більш складною стає ця тема. Так що чудесного зцілення від раку в найближчий час годі й чекати.

Що б ви порадили тим, хто пише про охорону здоров’я та медицину?

Медичним і науковим журналістам слід бути настільки точними та доказовими, наскільки можливо. В Британії існує наступна проблема з медіа: будь-яка новина заради гучного заголовку перетворюється на «грандіозний прорив в лікуванні раку», «серйозне відкриття в лікування Альцгеймеру» або «справжню катастрофу в охороні здоров’я». Знаєте, погані новини роблять хороші хедлайни.

Яку роль відіграють історії в медицині?

Сподівання та надії — дуже потужні ліки, особливо, коли вони стосуються болю. Вони впливають не лише на те, як ми говоримо або пишемо про біль, але й на те, що ми при цьому відчуваємо. Біль значно легше переносити, якщо ти віриш у зцілення.

Історії мають свій вплив на пацієнтів. Коли ти намагаєшся пояснити пацієнту або родині про складне рішення — робити небезпечну операцію чи ні, чи вдаватися до дуже неприємної хіміотерапії — ліпше вдаватися до історій, ніж до сухої статистики. Людство розуміє історії краще, ніж будь що інше.

Ви завжди були небайдужі до таких проблемних країн, як Україна. Що вас найбільше зачепило або справило приємне враження за останній час?

Звісно, в мене вузька вибірка, я майже не подорожую по селах, чи на Сході. Але за ці майже тридцять років, що я приїзджаю до України, встигло вирости ціле покоління обізнаних прозахідних людей. І через це я оптимістично дивлюся в майбутне, незважаючи на всі складнощі. Впевнений, що доктор Супрун зробила дуже гарну роботу, започаткувавши відмінну медичну реформу. Той факт, що вона зустріла сильну опозицію, доводить як це складно, але необхідно. Якщо ви, звісно, прагнете змін на краще.ви, звісно, прагнете змін на краще.