В этом разделе могут встречаться откровенные сцены, изображения ран и хирургических операций. Впечатлительным людям рекомендуем воздержаться от просмотра.

Лікування в часи COVID-19: історія ревізійного ендопротезування

Повністю застрахуватись від того, що зі штучним суглобом нічого не трапиться, неможливо, — навіть якщо суглоб бездоганно встановлений. Ми часто розповідаємо про щасливі історії успішної заміни суглоба, але зустрічається і зворотна ситуація: коли через багато років після встановлення ендопротеза його доводиться міняти. Саме така історія трапилась з Олегом Скрипником з Чернівців: після невдалого падіння колінний суглоб, що прослужив чоловікові 12 років, став нестабільним, почалось запалення, приєдналась інфекція. Все ускладнилось тим, що в клініку, де ставили суглоб, пацієнт потрапити не міг, — вона знаходиться в червоній зоні карантину.

Історія пацієнта

Олег Володимирович впав на коліно близько 5 місяців тому, що призвело до нестабільності суглоба: металеві частини почали потроху розхитуватись, почався запальний процес. Згодом до цього приєдналася інфекція, свищі, які пацієнт успішно «залікував». Але цього виявилося недостатньо.

Під час пандемії ми всі стали гостріше усвідомлювати важливість вчасно розпочатого лікування, а ще — важливість територіальної доступності медичної допомоги. З цим зіткнувся і Олег Володимирович.

«Я потрапив в аварію 12 років тому, і тоді ж мені провели ендопротезування колінного суглоба. В клініку, де я робив операцію в перший раз, неможливо було потрапити через коронавірус — вона і зараз знаходиться в червоній зоні. Тоді я і дізнався, що такі операції проводять в Odrex. Питання вирішили, хлопці, лікарі відділення, дуже позитивні і висококласні фахівці», — розповідає пацієнт.

Отже, ми не бачили первинну ситуацію Олега Володимировича, яка привела до ендопротезування. Ми відразу зіткнулися з інфекційним ускладненням, коли потрібно було спланувати лікування в кілька етапів.

Ортопед-травматолог Акраман Межиєв розповідає, що спершу операційна команда зняла протез і встановила замість нього артикулюючий спейсер — тимчасовий імплант з цементу з антибіотиком. Під час операції зібрали посіви з 3 точок: тибіального каналу, каналу стегнової кістки, синовіальної рідини. Перш ніж перейти до наступного етапу, рани повинні зажити, інфекція — зійти нанівець.

В операційній: ревізійне ендопротезування

Через 3 місяці, після задовільних повторних посівів — одного, другого, третього — ми знову запросили Олега Володимировича до Медичного дому, на ревізійне ендопротезування.

Ви б не назвали видовище заміни суглоба красивим, але для нашої команди ця операція виявилася цікавою, технічною — і дійсно красивою в своїй складності.

До питання інфекцій ми ставимося з максимальною концентрацією і відповідальністю. Ламінарні потоки відсікають нестерильне повітря від операційного столу, а витратні матеріали, засоби індивідуального захисту — одноразові.

Частини суглоба подовжили, спейсер замінили на шарнірну систему — суглоб типу Hinge. Такий ендопротез зможе вирішити проблеми значних дефектів і нестабільності суглоба, та не жертвує при цьому повним відновленням функції ноги.

Завершивши операцію, завідувач відділення Костянтин Палагнюк розповідає: «Ми підняли пацієнта на ноги, але і самі отримали окреме задоволення від успішної складної реконструктивної операції». Зараз Олег Володимирович продовжує відновлюватися, ходить за допомогою милиць і старанно займається реабілітацією.

Реставрація організму походить на те, як відновлюють старовинні будинки, — потрібно витягти максимум можливого з наявного, зберегти не тільки фасад, але й поверхи з коридорами, наскільки б складним це не було. Для цього потрібна досвідчена команда — і також важливо те, наскільки дбайливо пацієнт буде ставитися до свого організму і наскільки точно буде слідувати рекомендаціям.