Які бувають тики?
Найчастіше зустрічаються моторні та вокальні тики:
- Моторні насамперед пов’язані з рухами: моргання, миготіння, зажмурювання, хитання головою, шмигання носом, тремтіння губ, безпідставне здригання і т.д.
- Вокальні тики поєднанні з диханням, тобто найчастіше проявляються підхмикуванням, покашлюванням, посвистами — зазвичай батьки вважають, що це просто дивна звичка.
Ці види можуть комбінуватись, коли декілька груп м’язів схильні до тиків: наприклад, обличчя, плечі та живіт. З часом рухи можуть проявлятись все частіше, переходячи з одиничних до хронічних, або посилюючись, коли дитина відчуває страх, напругу чи інші емоційні збудники. Рухи заважають зосередитись, гратись, вчитись та дратують дитину.
Причини та збудники тиків
Є декілька основних причин, що призводять до виникнення тиків:
- Психологічні, коли тики виникають у результаті різних психотравмуючих факторів: стрес, надмірне фізичне навантаження, раптовий переляк, конфлікти у соціумі. Тики часто поєднуються з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. В таких випадках у дітей проявляється шкільна дезадаптація: низька успішність і погана поведінка.
- Біологічні, коли тики можуть виникати після інфекційних чи вірусних захворювань. Це може бути наслідок частих ангін, стрептокока чи мононуклеозу. Локалізація залежить від попереднього захворювання. Так, моргання з’являється після кон’юнктивіту, шмигання носом — після риніту. Є ряд спадкових захворювань, особливо по батьківській лінії, які викликають тики. Вони зустрічаються рідко, але все ж не є винятком.
Лікування тиків
Для того, аби зрозуміти причину частих тиків та позбутись їх, потрібно в першу чергу відвідати дитячого невролога. Саме невролог збирає анамнез, складає клінічну картину, назначає необхідні базові дослідження. Інколи потрібна й допомога психіатра або психолога.
Є тики, які не потребують лікування, тому що вони пройдуть через певний час.
Особливу увагу приділяють тикам у дітей у віці після 7 років. Але з правильно поставленим діагнозом та медикаментозним лікуванням від них можна позбутись.
Відмінною рисою тиків є їх непереборний характер: тримати постійний контроль над тиком важко не лише в юному віці, а й в дорослому. Зазвичай діти не звертають увагу на свої мимовільні рухи чи звуки. Вони не завжди розуміють, коли дорослі акцентують на цьому увагу. Сварячись чи змушуючи дитину переборювати себе, можна лише погано вплинути на емоційний стан та погіршити протікання тиків.
Записатись на консультацію дитячого невролога можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті.