Тонзиліт

Чому виникає тонзиліт: основні причини

У формуванні запального процесу «винні» переважно віруси (грип, кір, коронавірус, аденовірус тощо): у дітей до 3-х років вони спричиняють 80-90% випадків. Після пʼяти років частішають бактеріальні форми — у 30-50%, патогенні бактерії переважно стафіло- та стрептококи або віруси. Однак, якщо в організм потрапила інфекція, це не означає, що тонзиліт неодмінно розвинеться. Запалення мигдаликів виникає тоді, коли імунітет людини занадто ослаблений і не здатний боротися з непроханими гостями самостійно.

Фактори, що впливають на послаблення імунітету і погіршують протікання захворювання: 

• постійний стрес,
• переохолодження,
• викривлена в результаті дихання ротом перегородка носа, що не є фізіологічним,
• куріння,
• висока запиленість і забрудненість повітря,
• неправильне харчування,
• травмування мигдаликів (наприклад, грубою їжею),
• хронічні запальні процеси в ротовій і носовій порожнинах,
• хронічні запалення носових пазух та носоглотки,
• захворювання зубощелепної системи, які призводять до розвитку інфекцій в ротовій порожнині (наприклад, карієс або пародонтит).

Яким буває тонзиліт та як розвивається

Тонзиліт класифікують за походженням інфекції (вірусний або бактеріальний тонзиліт), тривалістю захворювання (гострий, рецидивуючий, рекурентний, односторонній тонзиліт) та за формою перебігу хвороби (катаральний, лакунарний, фолікулярний, герпетичний, фібринозний, флегмонозний, виразково-плівковий).

• Гострий тонзиліт (ангіна) триває від 3 днів до 2 тижнів і супроводжується гострим підвищенням температури і болем у горлі, нашаруванням на мигдаликах, затруднення ковтання.
• Рекурентний і рецидивуючий тонзиліт — це різновиди перебігу тонзиліту, що повторюється з невеликими безсимптомними проміжками. Різниця між двома поняттями полягає в тому, чи одним і тим же збудником викликаються повторні епізоди.

Хронічний тонзиліт, односторонній хронічний тонзиліт як поняття виключені з обігу. 

Чи виникають при тонзиліті пробки?

«Хронічний тонзиліт виникає через пробки у миндалинах» — це один із найрозповсюдженіших медичних міфів. 

А що насправді?

Насправді поверхня мигдаликів не гладка, на ній є так звані крипти — звивисті углиблення слизової оболонки. Там накопичуються залишки їжі та відмерлі клітини епітелію, утворюючи затвердіння (також відомі як тонзилоліти). Вони виглядають як невеликі жовті або білі «камінчики».

Зазвичай тонзілоліти з часом ніби «випадають» з крипти. Але буває, що вони стають завеликими та щільними і не покидають мигдалину. У цьому випадку вони можуть викликати певний дискомфорт (як-то відчуття комка в горлі, кашель, неприємний запах з рота), але загрозу для здоров’я не становить.

Найважливіше те, що, не дивлячись на подібність у назвах, тонзилоліти не є прямою причиною виникнення тонзиліту. А, отже, спроби їх лікувати (як правило, це промиванням мигдалин) не несуть  терапевтичного результату відносно рецидивів гострого тонзиліту. Тільки косметичний — приміром, знову зробить дихання свіжим (тимчасово).

Методи діагностики захворювання у Медичному домі Odrex

Насамперед лікар детально розпитає пацієнта про його самопочуття, виявить симптоми і тривалість захворювання, а потім проведе огляд гортані.

При тонзиліті під час огляду будуть виявлені набряки, гіперемовані (почервонілі) піднебінні дужки, розслаблені мигдалки з гнійними відкладеннями в лакунах, збільшені шийні і підщелепні лімфатичні вузли.

Для уточнення діагнозу пацієнта можуть направити на додаткові обстеження — клінічний або біохімічний аналіз крові, швидкий БГСА-тест, щр дозволяє виявити збудника і вибрати тактику лікування, а також групу антибіотикотерапії.

Як лікується рекурентний і рецидивуючий тонзиліт?

У випадку епізодів гострого тонзиліту, що повторюються, звернення до лікаря є обов’язковим. Кожен епізод має бути підтверджений і ретельно задокументований. В тяжких випадках (при частому рецидивуванні і відсутності ефекту від доцільно призначених антибіотиків), може розглядатись метод оперативного лікування: тонзилотомія, тонзилектомія (розріз чи видалення мигдалика).

Обидва вида тонзиліту мають схожі симптоми: сухість і біль у горлі, яка посилюється при ковтанні, гнійний запах з рота, сухий кашель, підвищення температури тіла, збільшення і біль у підщелепних і передньощелепних лімфовузлах, загальний кволий стан.

Різниця в тому, що, порівняно з хронічним, гострий гнійний тонзиліт протікає у більш важкій формі: температура тіла може підвищитися до 40 градусів, біль у горлі доходить до такої інтенсивності, що призводить до відмови від їжі, а загальне нездужання перетворюється на неможливість навіть підвестися з ліжка. 

Як лікувати тонзиліт у легкій формі

Найчастіше для лікування тонзиліту достатньо симптоматичного лікування — використання анальгетиків (у формі спрею, льодяників, полоскання горла), рясного пиття, відпочинку. А також знеболення за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ), які є ефективними системними анальгетиками.

Іноді лікар може призначити системні антибіотики.

А що, якщо не лікувати взагалі? Чим небезпечний тонзиліт?

Небезпека в тому, що тонзиліт може сприяти прогресуванню інших захворювань — від частих застуд  до серйозних: ревматизму, ускладнень у роботі нирок та серця.

Коли потрібне хірургічне втручання?

При гострому тонзиліті може виникнути ускладнення у вигляді паратонзилярного абсцесу. У пацієнта зʼявляються додатково симптоми затруднення відкривання роту, затрудненння ковтання. Це, враховуючи можливі ускладнення, потребує термінового хірургічного лікування — розтин паратонзилярного абсцесу під місцевою анестезією та шпиталізацію пацієнта. 

Якщо консервативні методи лікування не дають результатів, в справу вступає хірургічне лікування тонзиліту — тонзилектомія (повне видалення гланд) і тонзиллотомія (часткове видалення гланд). Операція показана, якщо при цьому кількість рецидивів зростає, виникають ускладнення зі сторони серцево-судинної, опорно-рухової системи.

Хірургічне лікування тонзиліту — повне видалення мигдаликів — проводиться під загальною анестезією. 

Показання до видалення мигдаликів — рецидивуючий гострий тонзиліт, що повʼязаний переважно з наявністю бета гемолітичного стрептококу: 

• 7 і більше епізодів за рік, 
• 5 епізодів за кожен останні два роки, 
• 3 епізоди щороку протягом трьох років.

Протипоказання до операції визначаються ЛОР-хірургом та анестезіологом. 

Чому за допомогою — саме в Odrex?

Всі процеси Медичного дому Odrex побудовані на нашому головному принципі — турботі про пацієнта. Саме тому ми ніколи не призначаємо зайвих аналізів або досліджень, чітко і зрозуміло пояснюємо пацієнтам їхній діагноз і детально розповідаємо про кожен етап лікування.

В Odrex працюють одні з найкращих отоларингологів регіону, які допоможуть подолати тонзиліт у дитини та дорослого. Отоларингологи ведуть прийом в кожному з відділень в Одесі, Чорноморську та Південному. Крім того, кожен кабінет лікаря оснащений сучасним ЛОР-комбайном — тож в більшості випадків визначити проблему та призначити дієве лікування можна за один візит.