Медичний дім Odrex все ж не є військово-медичним госпіталем, тому до нас пацієнти звертаються за власною ініціативою або вже після лікування життєзагрожуючих станів у профільному закладі. Ортопед-травматолог Василь Фізор розповідає про особливості уламкових, вогнепальних поранень та їхнє лікування, які бачили на наших консультаціях.
Краще пізно, але дістати
Наслідки мінно-вибухової травми, вогнепальне поранення не буває однаковим двічі. Вид снаряда, розрив, швидкість проникнення чи тип ушкоджених м’яких тканин — аспекти, які впливають на подальшу симптоматику та стан пацієнта. Що потрібно розуміти про бойові поранення: осколкові елементи (стандартні або неправильної форми, або ж вторинні, як каміння чи скло) після розриву проникають у тіло на великій швидкості, розрізаючи нерви, судини, м’язи, м’які тканини, можуть і зламати кістку.
Первинна допомога, яка надається безпосередньо на полі бою, містить зупинку кровотечі, знеболення та іммобілізацію. Надалі необхідна хірургічна обробка рани із висіченням нездорової тканини та вилученням уламків. Якщо це відкрита рана, то є ризик розвитку інфекції чи правцю. Якби ми жили в утопії, то дістати кожен уламок могли б у найближчому медичному закладі, куди транспортують бійців.
Ми бачимо пацієнтів, які тижнями, а то й місяцями мають уламки у своєму тілі. Зазвичай, згадують про них вже на лікуванні чи у ротації. Треба зазначити, що мова не йде про життєзагрожуюче поранення, коли уламок знаходиться близько до серця, інших органів чи важливих артерій. Менше з тим, серед симптомів — оніміння кінцівки, печіння шкіри, втрата дрібної моторики. Інколи є випадки нестерпного болю, який не знімається знеболювальним. Якщо сторонній предмет алюмінієвий (що майже завжди так), то знаходячись у м’яких тканинах окислюється, провокує запалення. Краще пізно, але дістати уламки.
Відновитися, не можна здатися
Кожен пацієнт відрізняється від попереднього. Уламки з однієї частини тіла можна діставати як 15 хвилин, так і декілька годин. Загалом немає протипоказань чи високих ризиків для проведення цієї маніпуляції.
Функції кінцівок відновлюються вже з наступного дня після операції чи процедури. Нещодавно у нас був пацієнт із двома уламками — у плечі та стегні. Ми шукали сторонній метал завдяки рентген-навігації, аби не діяти навпомацки і не травмувати додатково тканини.
Уламок, який ми дістали із плеча, знаходився поруч із променевим нервом, тому у кисті було відчуття оніміння та терпкості. Тобто шматок алюмінію впивався у м’які тканини поруч із нервами і при агресивному впливі, тобто рухах, завдав нерву травмувань. Симптоми були некритичні, але заважали і мали погіршуватися. Пацієнт перестав відчувати неврологічну симптоматику вже наступного дня.
Інколи може знадобитися реабілітація для відновлення функцій кінцівок. На тлі важких травм, ампутацій, протезування, маленькі травми знецінюються і самими бійцями. Все одно треба вирішувати цю проблему, щоб максимально підтримувати здоров’я. Бо нам ще боротися і будувати майбутнє.
Операційна бригада на фото: ортопед-травматолог Василь Фізор, анестезіолог Олександр Яковлев, операційна медсестра Алла Хмеленко, асистент травматолога Михайло Александрук, рентгенлаборат Світлана Сахневич.
