Запись на консультации и диагностику, результаты исследований и акции — в мобильном приложении!

Лабораторні та інструментальні дослідження під час та після COVID-19

Ще понині попри численні дослідження коронавірусна інфекція та спричинені нею ураження органів і систем є овіяними міфами, що стосуються симптомів, шляхів передачі та зараження, методів діагностики та лікування. Сімейний лікар Олександра Вікторівна Шмуратко-Юрченко відповідає на основні питання щодо досліджень, що можуть стати у нагоді в зв’язку з COVID-19. Які лабораторні дослідження слід зробити, коли ми хворіємо, та чи потрібно обстежуватись після одужання? Читайте в нашому матеріалі.

Чому ПЛР може довгий час давати позитивний результат, навіть до 2-3 місяців?

Варто зауважити, що полімеразна ланцюгова реакція аж ніяк не є показником того, що людина розповсюджує вірус, адже вже доведено, що коронавірус протягом першого тижня у організмі людини поступово втрачає свої інфекційні властивості. З оглядом на це частіше за все ПЛР достатньо здавати один раз для підтвердження діагнозу, а далі орієнтуватись на клінічну картину та строки — приблизно після 10-ї доби людина вже не є заразною та небезпечною для інших. Включеннями є імунонекомпетентні пацієнти.

Для чого потрібен тест на антиген?

Набирає обертів методика тестування експрес-тестами на виявлення антигену. Це досить зручна альтернатива ПЛР або ІФА, адже результат можна отримати майже миттєво, проте в залежності від тест-систем (а їх безліч) точність та достовірність такого дослідження коливається від 40% до 80%.

Таке дослідження зручно виконувати, наприклад, під час передопераційної підготовки, аби мінімізувати ризик інфікування медичного персоналу та інших пацієнтів у випадку безсимптомного перебігу коронавірусної інфекції, та доцільно для швидкої діагностики у випадку наявності симптомів ГРЗ у перший тиждень захворювання, коли концентрація вірусу найвища у місцях забору матеріалу.

Слід зазначити, що через те, що можливі хибнонегативні результати, у деяких сумнівних випадках відповідь експрес-тесту треба перевірити за допомогою ПЛР.

Які лабораторні дослідження слід зробити, коли ми хворіємо?

Загальний аналіз крові, С-реактивний протеїн (білок), Д-димер, ферритин, інтерлейкін-6 не є обов’язковими у більшості випадків, особливо коли йдеться про легкий перебіг. Проте актуальним буде дослідити деякі з цих показників чи навіть увесь перелік у випадку середньотяжкого або тяжкого перебігу інфекції чи наявності підозри щодо ускладнень.

  • В загальному аналізі крові важливими у першу чергу є рівні ШОЕ, лейкоцитів, тромбоцитів, а також лейкоцитарна формула, інші показники матимуть другорядне значення, адже оцінювати, наприклад, наявність анемії на тлі гострої інфекції складно і не дуже доцільно.
  • С-реактивний білок, ферритин, інтерлейкін-6 дозволяють оцінити тяжкість захворювання, інтенсивність запальних процесів та прогноз захворювання.
  • Д-димер є показником ризику тромбоемболічних ускладнень, які нерідко супроводжують перебіг COVID-19.
  • Прокальцитонін є маркером тяжкого бактеріального запалення у складних випадках.
  • Іноді є актуальним визначати рівень інших біохімічних показників, наприклад, глюкози, креатиніну, сечовини та інших, проте це більш рідкісні випадки.

Чи потрібні рентген та КТ?

Рентгенологічні методи візуалізації, такі як рентгенограмма та КТ легенів, дозволяють виявити наявність запальних змін та вогнищевих уражень у тканині легені, а також оцінити наявність рідини у плевральній порожнині. Треба зазначити, що не у кожному випадку є сенс візуалізувати пошкодження легень, якщо воно не є клінічно важливим, тобто не є пов’язаним з розвитком дихальної недостатності.

Крім того, рентгенівські дослідження не є стовідсотково безпечними, адже ці методи пов’язані з іонізуючим випромінюванням (радіацією), що, хоч і не значною мірою, але підвищує ризик розвитку новоутворень. І з кожним виконаним у короткі строки дослідженням цей ризик зростає.

Чи потрібно обстежуватись після одужання?

Неможливо не згадати про такі методи, як електрокардіографія та ехокардіографія, які стають у нагоді не стільки у гострий період, скільки у час відновлення організму після перенесеної інфекції. Велика кількість людей — приблизно 10-15% — стикаються з такою проблемою, як Long COVID, постковідним синдромом, який може проявлятись неспецифічними симптомами на кшталт слабкості, втомлюваності, загальмованості. Іноді Long COVID маскується під більш серйозні захворювання, проявляючись раптовими болями в області серця, грудній клітці, відчуттями серцебиття чи перебоїв в роботі серця. Для проведення чіткої межі між Long COVID та іншими захворюваннями слід провести ЕКГ та ЕхоКС (УЗД серця), які допомагають з’ясувати особливості морфології та функціонування серцевого м’язу.

Пам’ятайте, що жодне дослідження не має бути «про всяк випадок», та для всього є свої показання. Разом з лікарем ви зможете уникнути гіпердіагностики, не завдати шкоди своєму здоров’ю та зберегти кошти.

З сімейним лікарем Олександрою Вікторівною Шмуратко-Юрченко можна укласти декларацію за програмою НСЗУ. Договір можна укласти у відділі продажів, який розташований на першому поверсі Медичного дому Odrex за адресою: вулиця Розкидайлівська, 69\71. Детальніше про декларації з лікарем читайте на сайті.