Найкраще, що ми можемо зробити перед очима пандемії — це залишитись і допомагати. Так ми і вчинили: за лічені дні створили відділення респіраторних захворювань, збирали команду й робили тренінги, коли на ажіотажі, штучно створеному дефіциті не було засобів індивідуального захисту, — ми викуповували їх по крихтах. Лікарі готувалися прийняти нові або зовсім незнайомі клінічні ролі і продовжували при цьому працювати, не відходячи від пацієнтів і роблячи все можливе. Викладалися, щоб якось заповнити брак підтримки і обізнаності.
