Історія пацієнта та вибір методу лікування фібриляції передсердь
До цього пацієнта не зупиняла його миготлива аритмія: сам він розповів, що не відчував симптомів, лише іноді помічав екстрасистоли — перебої в роботі серця. Турбувало його інше: чоловік займається екстремальним видом спорту, але не молодшає, і, зважаючи на свій вік, хоче подбати про те, щоб і надалі займатись улюбленою справою без шкоди для здоров’я. А ще — жити без таблеток. І сучасна медицина має що на це сказати.
Протягом доби серцевий ритм пацієнта на три чверті складався з фібриляції передсердь. Саме такі дані показав холтерівський моніторинг, а слідом за тим ми провели ЕхоКГ, кардіограму, загально-клінічні аналізи. За даними Ехо, ліве передсердя пацієнта виявилось маленьким, взагалі не дилятованим, в межах абсолютно всіх вікових норм — далі ми розкажемо, чому це важлива деталь історії.
Отже, пацієнт мріяв жити без таблеток. Медикаментозна терапія при аритмії із року в рік стає все кращою, але є й інший спосіб лікування фібриляції передсердь — операція, під час якої ізолюються осередки аритмії. Олег Ігорович обговорив з пацієнтом всі переваги двох методів ізоляції легеневих вен: радіочастотної абляції та кріоабляції, і було обрано останню.
Як проходить кріоабляція
Перед такою операцію необхідно провести КТ: анатомія серця пацієнта має бути сприятливою. Виявилось, що за розмірів лівого передсердя робити процедуру буде достатньо складно: в маленькому передсерді непросто розвертатися катетером. Проте проведення процедури — можливе.
Фібриляція передсердь — захворювання, що не можна побачити оком, тож під час операції використовують всі доступні методи візуалізації. По-перше, щоб «зайти» в ліве передсердя. Аби безпечно і точно проколоти перегородку між передсердями, ми зазираємо туди двома способами: під рентгеном і за допомогою ультразвуку — датчиком ICE для внутрісерцевого Ехо. По-друге, ми поєднуємо 3D-модель серця, отриману з КТ, з реальним рентгенівським зображенням.
Завдання аритмолога — знайти кожну з цільових вен та ізолювати їх. Уявіть, що температура в серці нижче, ніж в найхолоднішу зиму: всередині балона для ізоляції вона опускається до -40℃, -45℃, -50℃, сигнали пропадають, і це означає, що імпульс збудження, сигнал із синусового вузла вже не заходить в вену. Тримаємо надзвичайно низьку температуру ще 60 секунд — і тоді вена ізольована. Повторюємо таку процедуру ще три рази, ізолюємо всі чотири вени.
Після цього перевіряємо всі чотири вени на якість ізоляції. При потребі на пацієнта чекає bonus freeze — додаткова аплікація.
Як прискорити серце
Але і це ще не вся історія. Є в людському організмі те, що не підвладне свідомості — симпатична та парасимпатична нервова система. Вона викликає те, що для нас — мимовільне та підсвідоме: наприклад, автономна нервова система впливає на розгін та уповільнення серця. Якщо забрати, травмувати нервові сплетення, що викликають парасимпатичне уповільнення серця, то пацієнт, який був схильний до пониженого пульсу (50-55 уд/хв, як у нашого героя), отримує пульс в 60-70 уд/хв.
Для нашого пацієнта це насправді добре: хоча базова частота пульсу і не впливає на якість життя, вона знижує ризик рецидивів миготливої аритмії.
Саме тому посередині операції можна почути чітке і голосне «Стимулюй!» від аритмолога. В момент, коли ми заморожуємо вени всередині, на зовнішній стороні серця руйнуються нервові сплетення, при їхньому подразненні серце потрібно додатково простимулювати — та розігнати. Так ми по кругу зменшуємо, зменшуємо і зменшуємо ризики аритмії для пацієнта.
Іноді серцево-судинне захворювання — це вже факт, від якого нікуди не дітись. Та чи буде воно приносити страждання — особистий вибір кожного.
