Точно визначити причину порушення слуху може тільки лікар після обстеження та діагностики. Це можуть бути:
огляд вуха на сучасному ЛОР-комбайні,
акуметрія (діагностика слуху шепітною мовою),
камертональне дослідження (проби за допомогою камертонів),
аудіометрія (перевірка гостроти слуху),
тимпанометрію (оцінка стану барабанної перетинки),
МРТ вуха тощо.
Що саме з цього переліку потрібно пацієнту, визначає лікар. Пам’ятайте – ви не на іспиті, не намагайтесь прикрасити результати. І не переживайте, бо сучасні методи діагностики повністю безболісні та безпечні.
Що робити, якщо слух погіршився?
Йти до лікаря – це єдина дієва порада. Терапія залежатиме від причини хвороби. Наприклад, якщо в зовнішньому слуховому каналі скупчилася сірка, утворивши пробку, треба записатись на промивання, і слух повністю відновиться відразу ж після процедури. Якщо ж ідеться про інфекції (отит, євстахіїт тощо), у більшості випадків вдасться впоратись консервативними методами.
І тільки у випадку зовсім серйозних проблем доведеться вдатись до встановлення слухових апаратів або хірургічного втручання.
Будь ласка, не намагайтесь вгамувати біль у вусі самостійно, це може бути небезпечно.
Профілактика зниження слуху
Лікарі зазначають, що шкідливим вважається хронічний шум від 75 децибел. Намагайтесь контролювати цей момент. За потреби використовуйте вушні затички,
купуйте побутову техніку з низьким шумовиробництвом тощо.
Записатись на консультацію Єлизавети Сергіївни можна через форму на сайті, за допомогою мобільного додатку або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Записаться на консультацию Анатолия Диденко можно через форму на сайте, через мобильное приложение или у операторов нашего колл-центра по номерам: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
У дітей тривала закладеність носу може свідчити про гіпертрофію аденоїда та хронічний аденоїдит, алергічний риніт, стороннє тіло у носі. В ранньому дитячому віці — про атрезію хоан – патологію, при якій не сформований перехід з порожнини в носоглотку.
Якими ще можуть бути причини закладеності носа, дивіться в інтерв’ю оториноларинголога Аліни Друмової на Першому міському телеканалі.
Чому не можна ігнорувати тривалий нежить?
Хронічний нежить може викликати гіперплазію в порожнині носа, яка в свою чергу призводить до появи поліпів. І це лише один з прикладів ускладнень нежитю.
Але не варто лікувати закладеність носа самостійно. Якщо нежить триває понад тиждень, варто звернутись за консультацією оториноларинголога.
Для полегшення стану при нежитю можна використовувати судинозвужувальні краплі. Але в жодному разі не довше як 7-10 днів – вони викликають звикання і призводять до медикаментозного риніту.
А от коли діагноз — поліпозний риносинусит, і медикаментозне лікування поліпів у носі є неефективним, лікар призначає ендоскопічну операцію. Її мета — відновити вентиляцію навколоносових пазух, прибрати вже існуючі поліпи і спробувати запобігти їх повторній появі.
Детальніше про отоларингологію в Медичному домі можна прочитати тут.
Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Голос може змінюватись, якщо ви або ваш малюк застудилися. Респіраторна вірусна інфекція впливає на слизову гортані, вона набрякає, і голосові зв‘язки теж можуть набрякати, у результаті чого змінюється тембр голосу. Це явище найчастіше проходить при симптоматичному лікуванні за 5–6 днів.
Але сиплий голос може вказувати на інші проблеми:
Тривалі або короткочасні (інтенсивні) голосові навантаження. Перші можуть призвести до формування співочих вузликів, другі — навіть до крововиливу в голосові зв‘язки.
Психоемоційне перенапруження
Дихання ротом: через це пересихає слизова. У такому випадку треба відвідати отоларинголога.
Наявність захворювання: наприклад, через гастроезофагеальну рефлюксну хворобу вміст стравоходу «закидується» в гортань, що призводить, у тому числі, до кашлю і осиплості.
Опіки, у тому числі тютюновим димом. А ще фарбами, лаками, хімічними речовинами у вигляді аерозолю.
Порушення функції голосових зв’язок, наприклад, унаслідок проблем з іннервацією гортані, після операцій на області шиї, щитоподібній залозі,
Злоякісні новоутворення стравоходу, області шиї, середостіння.
Лімфогранулематоз,
Захворювання щитовидної залози, серцево-судинної системи.
Алергічні захворювання.
Чи можна перенапружити голос, і через це його втратити?
При різкому голосному крику (особливо за наявності ГРВІ) можливе виникнення крововиливу в голосові зв‘язки, що потребує повного голосового спокою та лікування, тому що може призвести до тривалих і стійких змін голосу.
Охриплість голосу часто виникає від надмірного навантаження, якщо занадто багато й голосно говорити, кричати чи співати. Мовлення та спів залежить від збалансованої роботи голосових м’язів. Певні м’язи є основними рушійними силами голосу, і вони можуть витримати навантаження, яке ми їм надаємо. До них належать м’язи самих голосових складок, а також м’язи, які контролюють закриття голосових складок, зміну висоти та резонансний баланс у верхніх дихальних шляхах над гортанню. Якщо ці м’язи ми надмірно напружуємо або, навпаки, недостатньо використовуємо, для «допомоги» залучаються інші, менш ефективні м’язи навколо гортані. Вони не призначені для цього, тому із часом уся система втомлюється, і голос може почати звучати хрипко, напружено. Це зазвичай називають дисфонією м’язового напруження. У більшості випадків допоможе відпочинок, голосовий спокій, а ще треба пити багато води.
Існує твердження, що розмовляти з охриплим голосом не можна, адже тоді його можна повністю втратити. Це не зовсім так — усе залежить від причини втрати голосу. Запорукою швидкого відновлення є зменшення голосових навантажень, і це дійсно полягає в мовчанні, а не в мовленні пошепки, наприклад. Під час шепотіння м’язи гортані теж перенапружуються, і це не сприяє одужанню.
Що таке «співочі вузлики»?
Вони часто трапляються в дуже емоційних діток і дорослих, людей голосових професій. Це доброякісне утворення по краям голосових складок, які чимось схожі на мозолі. Зазвичай ці утворення виникають при перенапрузі голосових складок під час крику, співу, декламацій, особливо в тих випадках, коли використовують звуки високих регістрів.
Співочі вузлики спричиняють охриплість голосу. Їх не обов’язково видаляти — найчастіше достатньо консервативного лікування, вокальних вправ для укріплення зв’язок. Але, якщо не стає краще, то вузлики треба видаляти, або шукати інші причини охриплості.
З якими симптомами варто звертатись до ЛОРа?
повна втрата голосу,
охриплисть, яка не проходить понад два тижні,
сильний біль у горлі, відчуття кому в горлі або труднощі під час ковтання,
тривале збільшення одного або групи лімфатичних вузлів,
поява новоутворень.
Чи можна вилікувати тривалу охриплість?
Так, залежно від причини виникнення охриплості лікар запропонує медикаментозне лікування та за потребою направить на лікування до фоніатра (лікар, який займається лікуванням голосових порушень), який за допомогою вправ допоможе відновити голос і навчить, як уникати подібних голосових зривів.
Коли при обстеженні за допомогою непрямої або відеоларингоскопії виявлено новоутворення (поліпи, вузлики, фіброми, кісти на голосових зв’язках, передракові та ракових пухлини), дво- або односторонній парез або параліч голосових зв’язок пацієнту буде запропоновано сучасні ендоскопічні методи хірургічного лікування.
У випадку парезів гортані (коли порушується рухомість однієї або двох голосових зв’язок) починають завжди із занять із фоніатром. За відсутності ефекту пропонують оперативне втручання. Для покращення голосової функції використовують ін’єкційну терапію — введення препарату безпосередньо в голосові складки, що допоможе відновити повністю або частково голос. У випадку паралічу, що супроводжується порушенням дихання та вираженою задишкою можливе виконання операцій пластики, латералізації або часткової резекції голосових складок, але це не буде направлено на відновлення голосу.
Залежно від випадку, навіть після складних операцій можна повноцінно відновити голос — наприклад, співачка Адель пережила операцію на голосових складках ще у 2011 році.
А що можна зробити самостійно, щоб вберегти свій голос?
Відмовитись від паління, алкоголю.
Уникати надмірного напруження голосу, криків.
Вакцинуватись, адже застуда або інфекції верхніх дихальних шляхів можуть приводити до охриплості.
Дбати про себе: надмірний стрес також впливає на голос.
Чому на запису мій голос звучить гірше, ніж я його чую?
Вібрації, викликані голосовими складками, вловлюються барабанними перетинками. Однак у міру того, як вібрації проходять через кістки черепа, вони розсіюються, створюючи помилкове враження від власного голосу — він здається більш глибоким. На запису він звучатиме помітно вищим: звуки навколо, потрапляючи у вухо, викликають вібрації барабанної перетинки, передаються в завитку, яка активує нервові аксони, що передають сигнал у мозок.
У Медичному домі Odrex команда отоларингологів працює на те, щоб вчасно і якісно діагностувати, встановити причини та провести ефективне лікування захворювань, що супроводжуються втратою голосу. Ендоскопічне оперативне лікування, ін’єкційну ларингопластику та інші операції на голосових зв‘язках різної складності проводить зовнішній консультант, хірург-отоларинголог Дмитро Пилипюк.
Лікар Аліна Друмова консультує як дорослих, так і маленьких пацієнтів із проблемами голосу. Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Хірург-отоларинголог Віталій Німий зробив йому септопластику з елементами вазотомії та корекцію нижніх носових раковин. Вже за декілька тижнів після операції дихання Івана стало повним і легким, а сон міцним. І як бонус – зник храп. Дивіться історію одужання в нашому відео.
Детальніше про операцію з виправлення дефектів носової перегородки можна прочитати тут.
Записатись на консультацію Віталія Миколайовича ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
У яких випадках може з’явитись отвір, або перфорація, барабанної перетинки?
Розрив унаслідок травми. Це травми сторонніми предметами, серед яких значну частину займають ватні палички тощо, які використовують для очищення зовнішнього слухового ходу; а також удар в області вуха, переважно — хлопок відкритою долонею.
Акубаротравма, баротравма. Відбувається внаслідок вибухової травми, різкого зміну атмосферного тиску (у літаку та під час пірнання з аквалангом) в разі дисфункції слухової труби.
Перфорація при гострому середньому гнійному отиті. Переважно виникає в дитячому віці, є можливою стадією захворювання, у разі адекватного лікування — самостійно загоюється.
Перфорація при мірингостомії чи тимпаностомії. Вкрай рідкісне ускладнення при тривалому шунтуванні.
Стійка перфорація при хронічному середньому отиті. Виникає внаслідок великих розривів та ускладнення перебігу вищеперерахованих захворювань.
Докладніше поговоримо про хронічний середній гнійний отит із перфорацією. Це захворювання супроводжується періодичними виділеннями слизового, гнійного характеру з вуха, зниженням слуху, іноді — шумом у вусі, головокружінням, під час загостреннь — болем у вусі та завушній області.
Хронічний гнійний середній отит може загостритися після інфекції носа та горла, наприклад, звичайної застуди, або після потрапляння води в середнє вухо через перфорацію в барабанній перетинці під час купання чи плавання. Зазвичай спалах призводить до виділення гною з вуха — безболісного, але часом з неприємним запахом.
Якими можуть бути наслідки перфорації барабанної перетинки?
Постійні загострення можуть призвести до виступаючих новоутворень, званих поліпами, які поширюються від середнього вуха до слухового проходу.
Постійна інфекція може зруйнувати частини кісточок — маленькі кісточки в середньому вусі з’єднують барабанну перетинку з внутрішнім вухом і проводять звуки із зовнішнього вуха у внутрішнє. Це спочатку спричиняє кондуктивну втрату слуху (коли звук блокується, досягаючи сенсорних структур у внутрішньому вусі), а із часом і змішану (кондуктивну й нейросенсорну, коли через хронічну інтоксикацію виникає ураження рецепторного апарату слухового нерву).
Хронічний середній отит може супроводжуватися наявністю холестеатоми — це пухлиноподібний утвір. Холестеатома не є пухлиною, може протікати безсимптомно, але через свої особливості ураження кісткових структур може спричинити загрозу для життя. Неконтрольована та вчасно не діагностована, вона може призвести до порушення цілісності слухових кісточок, запалення внутрішнього вуха, паралічу обличчя, отоліквореї та інфекції головного мозку.
Наявність стійкої перфорації є воротами для проходження інфекції до середнього вуха в барабанну порожнину. Навіть коли перфорація тривала й не супроводжується гноєтечею, є ризики загострення при потраплянні інфекції разом із водою або внаслідок запальних захворювань носа.
Пацієнт може не знати про наявність перфорації, але відчувати зниження слуху — через перфорацію порушується вібрація барабанної перетинки, а з нею — і передача звукових коливань у внутрішнє вухо.
Тому будь-яка перфорація має бути закрита.
На жаль, далеко не всі пацієнти знають, що перетинку можна реконструювати оперативним шляхом. Приглухуватість, виділення з вуха, шум у вухах — основні симптоми цього стану, якими не варто нехтувати.
Що потрібно знати про лікування хронічного середнього отиту з перфорацією?
Власне посттравматичні перфорації барабанної перетинки досить часто проходять спонтанно. Іноді перфорація заживає тонкою оболонкою, що складається лише із шарів слизового та плоского епітелію, без фіброзного шару.
Медикаментозне лікування хронічного середнього отиту з перфорацією спрямоване на те, щоб контролювати виділення з вуха. За тяжкого перебігу захворювання використовують системну антибактеріальну терапію.
Єдиний спосіб позбутися перфорації — хірургічний. Операція носить назву «тимпанопластика». Під час операції ЛОР-хірург оглядає порожнину вуха, оцінює стан перетинки, забирає тканину для відновлення цілісності перетинки. Для пластики використовують скроневу фасцію, хрящ (козелка або вушної раковини) або охрястя, або синтетичний матеріал, або жирову тканину з мочки вуха.
Важливо дбати про свої вуха. Якщо вода потрапляє в слуховий прохід, наявність перфорації робить вухо більш сприятливим до інфекції. Тому рекомендується дотримуватися запобіжних заходів у воді: наприклад, використати вушні затички під час плавання та купання, не пірнати.
Також важливо дбати про здоров’я загалом і вчасно вакцинуватись: респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів можуть ускладнити отит.
У Медичному домі Odrex проводять тимпанопластику на сучасному обладнанні експертного класу, з використанням загальної анестезії. Залежно від наявності ускладнень у вигляді холестеатоми або порушення цілісності ланцюга слухових кісточок об’єм операції може розширюватись, або втручання на вусі може проводитись у кілька етапів. Після огляду та додаткових методів обстеження (аудіометрія, КТ скроневих кісток або, за потреби, МРТ головного мозку), лікар погоджує з пацієнтом план втручання і оцінює вірогідні результати по гостроті слуху.
Як подбати про здоров’я вуха та слуху?
Проблеми з вухами та слухом є одними з найпоширеніших проблем у суспільстві. Згідно з прогнозом ВООЗ, до 2050 майже 2,5 мільярда людей так чи інакше страждатимуть на втрату слуху. Але ми можемо на це вплинути, як глобально, знижуючи шумове забруднення наших міст та роблячи медичну допомогу доступніше, так і особисто для себе, дотримуючись простих правил.
Лікар Друмова консультує як дорослих, так і маленьких пацієнтів із проблемами слуху. Записатись на консультацію Аліни Миколаївни ви можете через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Мигдалики виконують захисну функцію. У дитячому віці саме вони беруть участь у формуванні імунітету. Вони «ловлять» віруси, переробляють інформацію і відкладають її в крові у вигляді антитіл. Коли цей вірус знову потрапляє в організм, він вже реагує спокійніше. Це якщо простими словами. Якщо мигдалики справно працюють, то при попаданні віруси та мікроби не затримуються надовго, це лише тимчасовий процес. А от якщо орган не справляється зі своєю функцією, то віруси залишаються там, провокуючи хронічне запалення.
Хоча і існує розповсюджена думка про те, що хронічний тонзиліт – це «дитяча» проблема, але це неправда. Хвороба може виникати у людей будь-якого віку. Причин появи цієї патології багато: як слабка імунна відповідь на вірус, так і дуже сильна – в обох випадках вірус може оселитися в гландах. Також можуть грати роль спадковість та деякі хронічні захворювання.
Хвороба протікає у всіх по-різному
У людини, яка страждає на хронічний тонзиліт, може бути лише один із симптомів або одразу декілька:
часті ангіни,
частий дискомфорт в мигдаликах,
збільшення лімфовузлів,
поява казеозно-гнійних пробок, які спричиняють неприємний запах з рота,
температура 37ํ℃ – 37,2℃ протягом довгого часу,
паратонзилярний абсцес (запалення уражає паратонзилярну жирову клітковину, що знаходиться навколо гланди).
Лікування хронічного тонзиліту
Діагноз «хронічний тонзиліт» лікар зазвичай ставить не на першому прийомі, а після спостереження протягом певного часу. Тому і рішення про видалення мигдалин не має бути швидким – тут варто зважувати всі «за» і «проти».
Не варто думати, що мигдалики у дорослої людини – зайвий орган. Навіть із хронічним тонзилітом вони продовжують виконувати свою функцію, нехай і не в тому обсязі, як у дитинстві.
Якщо загострення виникають рідко і протікають неагресивно, тобто немає гнійних пробок, немає тривалого підвищення температури тощо, то можна зупинитись на медикаментозній терапії у період загострень. Ефект від профілактичного лікування хронічного тонзиліту не доведений.
Якщо ж йдеться про тонзиліт «зі стажем», який доставляє багато проблем людині, то тут варто подумати про оперативне втручання. Після видалення мигдаликів людина буде жити повноцінним життям. Кажуть, мовляв, після їхнього видалення, віруси «опускатимуться вниз», але на практиці це відбувається вкрай рідко.
Видалення мигдаликів. До чого готуватись?
Такі операції можуть проводитись як під місцевою анестезією, так і під загальною. Але у всьому цивілізованому світі вже обирають другий варіант – це значно мінімізує стрес для пацієнта. Методи оперування також існують різні:
класична тонзилектомія, за допомогою класичного інструментарію,
холодноплазмова коблація: замість звичайного електричного приладу, в якому температура сягає 300℃ – 400℃ градусів, використовують холодну плазму. Цей метод мінімізує можливість післяопераційних ускладнень.
В Odrex ми видаляємо мигдалики під загальним наркозом методом холодноплазмової коблації. Операція безкровна, триває близько пів години. Пацієнт після втручання перебуває в стаціонарі добу, потім його виписують на амбулаторне лікування. Реабілітаційний період мінімальний.
Порада від лікаря Гайдаманчука: знайдіть лікаря, якому довіряєте, і регулярно його відвідуйте. У нього буде змога спостерігати за розвитком тонзиліту в динаміці – це допоможе вам прийняти спільне виважене рішення – робити операцію, чи лікуватись консервативно.
Іван Ігоревич приймає в Поліклініках всієї сім’ї на Сахарова та в Южному, а також проводить операції. Ви можете звернутись до нього на консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Ми дбаємо, щоб ви завжди могли почути та сказати те, що справді важливо — тому залучаємось підтримкою прогресивних отоларингологів.
Найближчі дати прийому — 29 грудня та 5 січня з 10:00. Запис на консультацію — через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Звернутись за консультацією до Дмитра Пилипюка можна щодо захворювань, які потребують хірургічного втручання:
Новоутворення гортані;
Парез або параліч голосових зв’язок;
Аденоїдит;
Хронічний тонзиліт;
Новоутворення носа і навколоносових пазух;
Деформація носової перегородки;
Хронічний поліпозний риносинусит;
Гіпертрофічний, вазомоторний риніт;
Артезія хоан;
Фронтит, етмоїдит, сфеноїдит;
Патології барабанної перетинки;
Патології носослізного каналу та інше.
Лікар Пилипюк виконує широкий спектр операцій при патологіях носа, придаткових пазух, вуха, гортані, глотки, носослізного каналу: від рутинної ЛОР-хірургії до ендоскопічних операцій при більш рідкісних станах.
В наших операційних Дмитро Миколайович використовує, здебільшого, малоінвазивні методики, які дозволяють закінчувати операції безкровно, менш травматично, для легшого і швидшого відновлення. Ми, в свою чергу, постійно оновлюємо обладнання та матеріали відповідно до сучасних тенденцій, з якими операції проходять набагато швидше, а отже пацієнт менше перебуває на операційному столі. А також збираємо найкращу хірургічну команду, бо наша головна цінність — це люди.
Сьогодні Дмитро Миколайович — член Європейського товариства ринології (ERS), Американської академії оториноларингології, хірургії голови та шиї (AAO-HNS), Американського товариства ринології (ARS). Поза операційною доктор Пилипюк постійно навчається в Україні і за кордоном, включно зі стажуваннями і майстер-класами в США, Австрії, Німеччини, Греції, Італії, Іспанії, Польщі.
Напишіть, що з напрямку ЛОР-операцій вас цікавить, і про що б ви хотіли дізнатись детальніше? Детальніше про напрямок оториноларингології в Odrex — на сайті.
вирусы (риновирус, аденовирус, вирус гриппа и парагриппа),
бактерии (гемофильная палочка, пневмококк и стрептококк),
грибы.
Виды риносинусита
острый вирусный (болезнь длится до 10 дней),
поствирусный (после 10 дней и до 12 недель),
бактериальный (свыше 12 недель).
Симптомы
заложенность носа,
слизистые и слизисто-гнойные выделения,
кашель,
боль и давление в области пазух,
нарушение обоняния,
головная боль,
слабость,
повышение температуры тела до 38-40 градусов.
Чтобы правильно установить диагноз, врач собирает анамнез заболевания, проводит объективный осмотр, то есть пальпацию, при необходимости — перкуссию придаточных и лобных пазух и эндоскопию носовой области.
При остром и поствирусном риносинусите рентгенография, КТ и МРТ пазух не проводится. При бактериальном риносинусите, подозрении на острый бактериальный фронтит, пансинусит или орбитальные и внутричерепные осложнения рекомендуется КТ и МРТ придаточных пазух.
Носовые пазухи
Лечение риносинусита
Тактика лечения заболевания зависит от его разновидности. Если пациент обращается с острым риносинуситом, то врач назначает симптоматическое лечение, противовирусную терапию, промывание носа солевыми растворами и советует пить много жидкости. Все, как при обычной вирусной инфекции. Такими случаями обычно занимается семейный врач.
Оториноларинголог вступает в «бой» с болезнью, если диагностируют поствирусный риносинусит: если симптомы не проходят после 10 дня, если клиника развивается бурно. Тогда уже ЛОР лечит поствирусный и бактериальный риносинусит и может дополнительно назначить деконгестанты (сосудосуживающие назальные капли), нестероидные противовоспалительные препараты, интраназальные кортикостероиды и антибиотикотерапию.
Важно: антибиотики назначают только при остром бактериальном риносинусите и при подозрении на осложнения. Вирусные заболевания антибиотиками не лечат!
В некоторых случаях врач может назначить хирургическое вмешательство. Бояться не нужно — пункция абсолютно безболезненна, длится 5-7 минут, проводится под местной анестезией. Некоторые пациенты говорят: «Там будет отверстие на всю жизнь», но это миф — там тоненькая пластинка, все легко и быстро заживает, никакого отверстия на всю жизнь там не будет. И хронические риносинуситы от этого развиваться не будут, это также миф. Наоборот, дренирование необходимо провести, когда гной не может выйти через естественные сообщения в полость носа. Это помогает пациенту гораздо быстрее выздороветь.
Лечение народными средствами
Народные методы я никому не рекомендую. Дыхание паром от горячего картофеля, закапывание меда, сока лука в нос в лучшем случае будут бесполезными, а в худшем могут еще и навредить. Лучше своевременно обратиться к специалисту за квалифицированной помощью и не допустить осложнений.
Ни в коем случае нельзя проводить никаких тепловых процедур в области гайморовых и лобных пазух — это может привести к осложнениям!
Профилактические меры заключаются в сезонной вакцинации (от гриппа и пневмококковой инфекции), закаливании, рациональном питании, полноценном сне. Также не стоит недооценивать отдых — он очень важен для вашего здоровья. И обязательно надо своевременно обращаться за медицинской помощью к специалистам!
Лилия Белоус-Печена консультирует в Поликлинике всей семьи в ж/м «Радужный», 19/2. Вы можете записаться на консультацию Лилии Васильевны через форму на сайте, через мобильное приложение или по номерам: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Так, парез гортані нерідко виникає після операцій на щитоподібній залозі. Проблема пов’язана з дисфункцією зворотного гортанного нерва після операції. Цей нерв відповідає за рух м’язів гортані та голосових зв’язок, що й дає нам змогу розмовляти.
Валентин стикнувся з парезом гортані саме після операції на щитоподібній залозі. Час, консервативне лікування, значні зусилля на заняттях із фонопедом не принесли бажаного результату та не відновили звичний тембр голосу. Тоді чоловік дізнався про ін’єкційну ларингопластику, котру проводить оториноларинголог Дмитро Миколайович Пилипюк, і звернувся до Odrex.
У сюжеті — результати лікування та історія Валентина, розказана ним самим та лікарями: хірургом-отоларингологом вищої категорії, зовнішнім консультантом Дмитром Пилипюком та отоларингологом, кандидатом медичних наук Аліною Друмовою.
Голосові складки, або зв’язки, розташовані всередині гортані. Вони розкриваються під час вдиху і зближуються, щоби зімкнутись під час ковтання або фонації. У затуленому стані складки вібрують та модулюють потік повітря, що викидається з легенів, завдяки чому формується промова та спів. Внаслідок парезу однієї зі складок, як у нашого пацієнта, під час мовлення втрачається повітря, що проходить через неповністю зімкнуті голосові зв’язки — це і призводить до охриплості голосу.
Така методика, як ін’єкційна ларингопластика, дає змогу усунути недостатність голосових зв’язок та наблизити голосові зв’язки одну до одної. Лікар вводить у товщу голосової зв’язки філер, на кшталт таких, що використовують у косметології та естетичній медицині. Голосова складка пацієнта переміщується до серединної лінії, зменшуючи втрату повітря та у такий спосіб покращуючи симптоми.
Серед препаратів, які використовують у якості філеру — гілауронова кислота, власна жирова тканина пацієнта, або, як у випадку Валентина — гідроксиапатит кальцію. Результати такого лікування чутно практично одразу. Оскільки процедура нетравматична, пацієнт може повертатись додому наступного ж дня.
Операція надає зв’язкам потрібну форму й усуває симптоми втоми, охриплості, повертає тембр та силу. Це суттєво змінює якість життя, адже голос — це те, що безпосередньо стосується однієї з найважливіших тем у людському житті — контактів з іншими.
Ін’єкційна ларингопластика — прогресивна методика, яка, на жаль, ще не здобула широкого розповсюдження в Україні. В Odrex таку операцію проводить лікар Пилипюк, консультує пацієнтів ЛОР Аліна Друмова. Запис на консультацію отоларинголога в Медичному домі Odrex: через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
