Обережніше: деякі звичні речі можуть стати тригерами головного болю.
Неврологиня Тетяна Кріль розповідає про 5 на перший погляд невинних звичок, які можуть провокувати головний біль.
Записатись на консультацію Тетяни Василівни ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Говорили про те, де найчастіше виникають діагностичні труднощі й помилки, як обирати хірургічну тактику в дитячому віці, що важливо враховувати під час анестезії та як має виглядати відновлення дитини після травми.
Вдячні спікерам за дійсно корисні й цікаві доповіді, партнерам, а також всім учасникам за плідну роботу. І, звісно, дякуємо Силам Оборони за можливість проводити такі заходи!
Зібрали трохи фотографій із конференції — гортайте, щоб побачити, як це було.
Сам по собі хрускіт — ще не привід панікувати. Коліна можуть цілком безпечно «похрускувати» під час присідань, вставання зі стільця чи просто руху.
Інша справа, якщо раніше такого не було, а тепер разом із хрускотом з’явилися біль, набряк або коліно стало гірше рухатися. Тоді вже варто не вгадувати діагноз за звуком, а показати коліно лікарю.
Вчора коліно було звичайним, а після тренування, довгої прогулянки чи навіть без зрозумілої причини стало помітно більшим.
Іноді люди описують це як «ніби всередині щось налилося». Саме по собі це вже привід звернути увагу. Особливо якщо набряк повторюється, довго не минає, з’явився після травми або виникає після звичних для вас навантажень.
«Та воно тільки трохи болить, коли спускаюся сходами» — здається, не найстрашніша проблема.
Але якщо вам уже доводиться підлаштовувати рухи під коліно, уникати присідань, бігу чи певних вправ через біль — це симптом, а не нова властивість вашого організму.
Зверніть увагу, коли саме виникає біль: під час навантаження, після нього, при згинанні чи навіть у спокої. Для лікаря це важливі підказки.
Ніби все нормально — і раптом коліно не хоче повністю зігнутися або розігнутися.
Таке «заклинювання» може бути пов’язане, зокрема, з ушкодженням меніска або інших структур усередині суглоба.
Якщо це повторюється, не варто просто перечекати або щоразу намагатися «розходити» коліно.
Ви йдете, повертаєтеся або спускаєтеся сходами — і раптом відчуваєте, що коліно ніби не втримало вас.
Таке відчуття нестабільності може з’явитися після травми, зокрема при ушкодженні зв’язок, але не тільки. Ігнорувати його точно не варто: наступного разу коліно може підвести в момент, коли ви цього зовсім не очікуєте.
Раніше легко сідали навпочіпки, повністю розгинали ногу, без проблем згинали коліно — а тепер амплітуда стала меншою.
Навіть якщо болю майже немає, така зміна має значення. Особливо якщо вона з’явилася раптово або після травми.
За ними можуть стояти ушкодження меніска, зв’язок чи хряща, запальні або дегенеративні зміни та інші проблеми з колінним суглобом. Тому не варто самостійно вирішувати: «це точно меніск» або «це просто артроз». Спочатку — огляд, а вже потім, якщо потрібно, додаткові обстеження.
❗ А ось після гострої травми краще не чекати. Якщо коліно швидко сильно набрякло, на нього неможливо спертися або воно повністю заблокувалося — зверніться по медичну допомогу якнайшвидше.
Записатись на консультацію Олександра Сергійовича ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30
Коли це не просто звук, а апное – це коли під час сну людина на кілька секунд перестає дихати. Якщо вам кажуть, що ви хропите, а потім ніби «замовкаєте» і знову починаєте дихати — це привід звернутися до лікаря та обстежитися.
Щоб зрозуміти, звідки саме береться хропіння, ЛОР може провести ендоскопію носа та носоглотки. За допомогою тонкої камери можна побачити, які структури вібрують і де саме звужуються дихальні шляхи.
Все залежить від причини. Після детальної діагностики лікар може рекомендувати:
На жаль, різноманітні смужки та розширювачі не можуть повністю усувати причину храпу.
Іван Ігоревич приймає в Багатопрофільній лікарні на Розкидайлівській, 69/71 та в Поліклініці всієї сім’ї на Сахарова, 1б/2. Ви можете звернутись до нього на консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
І справа не обов’язково в «зашкаленому кортизолі». Розбираємося, коли раннє пробудження є варіантом норми, а коли може бути симптомом порушення сну.
У другій половині ночі сон стає менш глибоким, а організм поступово переходить до пробудження. Змінюється активність різних систем мозку, підвищується температура тіла, а рівень кортизолу природно починає зростати ще до того, як ми прокинемося.
Тому сам факт, що ви прокинулися о 5–6 ранку, не означає гормональний збій.
А от стрес і тривога, нерегулярний режим, алкоголь, кофеїн, біль, деякі ліки, менопауза, депресія та інші стани можуть зробити сон більш поверхневим і сприяти раннім пробудженням.
Не обов’язково.
Якщо ви лягли спати раніше, прокинулися о 5–6, більше не заснули, але вдень почуваєтесь нормально — можливо, ваш організм просто отримав достатньо сну.
Інша ситуація — коли ранні пробудження повторюються, заснути знову не виходить, а вдень з’являються сонливість, втома, проблеми з концентрацією чи дратівливість.
Важливі не лише цифри на годиннику, а те, як ви почуваєтесь і наскільки це заважає життю.
Бо нарешті стає тихо. Вдень увагу займають робота, розмови, повідомлення, побутові справи. Коли зовнішніх стимулів менше, думки, які вдень вдавалося відсунути, стають помітнішими.
А далі легко запускається замкнене коло:
«Я прокинувся» → «Треба терміново заснути» → «Залишилося тільки дві години» → напруження → заснути ще складніше.
Тому рахувати хвилини до будильника і перевіряти годинник кожні п’ять хвилин — не найкраща стратегія. І так, не варто вирішувати всі життєві проблеми о 5 ранку.
Не потрібно годинами лежати в ліжку, намагаючись «видавити» із себе сон.
Якщо ви вже приблизно 20 хвилин не можете заснути:
встаньте → приглушіть світло → займіться чимось спокійним → поверніться в ліжко, коли знову відчуєте сонливість.
Не вмикайте яскраве світло і не починайте гортати стрічку в телефоні.
Це один із принципів когнітивно-поведінкової терапії безсоння (CBT-I) — методу, який використовують для лікування хронічного безсоння.
Іноді причина справді банальна — але не завжди очевидна.
Кофеїн. Його дія може тривати значно довше, ніж здається. Тому кава після обіду для людини з чутливістю до кофеїну іноді впливає навіть на нічний сон.
Алкоголь. Після нього можна швидше заснути, але сон стає більш фрагментованим, і в другій половині ночі людина може прокидатися частіше.
Денний сон. Довгий або пізній сон зменшує «потребу в сні» до ночі.
Нерегулярний графік. Якщо сьогодні ви лягли о 22:00, завтра о 2:00, а на вихідних спите до обіду, організму складніше підтримувати стабільний ритм.
Умови в кімнаті. Спека, духота, шум або світло теж можуть будити, навіть якщо ви не усвідомлюєте їх як причину.
Біль, свербіж, часте сечовипускання, припливи та інший фізичний дискомфорт можуть фрагментувати сон.
Після недостатнього сну змінюється робота систем, які регулюють апетит і насичення. Мозок сильніше реагує на калорійну їжу, а контролювати харчову поведінку стає складніше.
Крім того, хронічне недосипання може погіршувати чутливість організму до інсуліну — гормону, який допомагає клітинам використовувати глюкозу.
Тому людина, яка постійно не висипається, може не лише почуватися втомленою, а й частіше переїдати та мати вищий ризик набору ваги.
Це не означає, що одна безсонна ніч одразу «зламає метаболізм». Йдеться саме про тривалий дефіцит сну.
Зверніть увагу, якщо разом із порушенням сну є:
Особливо якщо це триває тижнями або місяцями і вже впливає на ваше життя.
Не варто одразу шукати у себе «гормональний збій» лише тому, що ви прокидаєтесь о 5 ранку. І не варто самостійно починати снодійні або заспокійливі препарати.
У безсоння може бути багато причин — від звичок і стресу до порушень дихання уві сні, депресії, болю чи інших захворювань. Тому іноді важливіше знайти чому ви прокидаєтесь, ніж просто змусити себе спати.
А якщо о 5 ранку ви прокинулися один раз, почуваєтесь нормально і за вікном уже світлішає — можливо, ваш організм просто вирішив, що ніч закінчилася.
Світлана Русланівна приймає в Багатопрофільних лікарнях на Філатова, 38 та Розкидайлівській, 69/71. Ви можете записатися на її консультацію за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Спочатку варто зрозуміти, як працює кришталик. Він схожий на гель, який знаходиться всередині капсули та утримується зв’язками. Ці зв’язки натягуються в різні боки й змінюють форму кришталика: роблять його більш округлим або пласким. Так око може фокусуватися на предметах поблизу або вдалині.
При катаракті кришталик ущільнюється, втрачає еластичність і фактично фіксується в одній формі. Він уже не може нормально фокусувати зображення. А коли кришталик мутнішає, зображення стає ще й нечітким. Уявіть, що ви дивитеся на світ через брудне, заляпане вікно – ось так бачить людина з катарактою.
Для дітей це рідкісне захворювання і може виникати через генетичні «поломки», перенесену мамою краснуху або вітрянку під час вагітності, неконтрольований діабет у мами або у дитини, а також через травми ока.
Одна з можливих ознак — лейкокорія, тобто побіління зіниці. Але цей симптом неспецифічний і може виникати й при інших захворюваннях.
Є ще простий спосіб перевірити око вдома: зробити дитині фото зі спалахом. У нормі зіниці на фото часто мають червоний відблиск. Якщо одне око червоне, а в іншому замість цього видно мутний сірий слід або «краплинку», це тривожний сигнал. Але він також неспецифічний, тому в будь-якому разі потрібен огляд офтальмолога.
Перший огляд очей дитині проводять ще в пологовому — у перші 24 години перевіряють очне дно та рефлекс з очного дна.
Дітей трохи старшого віку (від 1 року) садять навпроти лікаря, використовують точкове джерело світла та перевіряють рефлекс. Для цього, зокрема, використовують ретиноскоп.
Ні. Важлива особливість вродженої катаракти в дітей у тому, що вона не прогресує.
Якщо помутніння розташоване в боковій частині кришталика і не заважає розвитку центрального та бінокулярного зору, лікар може запропонувати просто спостерігати за дитиною.
В інших випадках катаракту можна оперувати. Мінімальний вік для такої операції — один рік.
Головне — не пропускати незвичні зміни очей у дітей та регулярно проходити офтальмологічні огляди. А у разі травм – негайно викликати швидку.
Операції по заміні кришталика доступні в Медичному домі на Розкидайлівській, 69/71. Записатись на діагностику зору або на консультацію Анни Юхимівни можна через мобільний додаток, форму на сайті або в операторів кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
А ще — проводити малоінвазивні пункції під контролем зображення.
У відео показуємо, як ми встановлювали й налаштовували новий апарат.
Ви можете записатись на діагностику за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Один із варіантів — м’які дефокусні лінзи. На вигляд вони можуть бути схожими на звичайні контактні лінзи, але працюють трохи інакше. Офтальмологиня Людмила Венгер пояснює, як саме вони діють і кому можуть підійти.
Дефокусні лінзи — це спеціальні оптичні лінзи для контролю короткозорості у дітей та підлітків.
Їхня особливість у тому, що вони впливають не лише на центральний зір, а й на те, куди потрапляє світло на периферії сітківки.
Уявімо звичайну лінзу. У центрі вона фокусує світло на сітківці, тому ми бачимо чітко. Але на периферії світло потрапляє поза сітківку — формується так званий гіперметропічний дефокус.
Для ока це може бути сигналом продовжувати рости в довжину. А саме подовження очного яблука є одним із ключових механізмів прогресування міопії.
Дефокусні лінзи працюють за іншим принципом. Вони мають центральну зону для чіткого зору та спеціальну периферійну зону — вона створює на периферії «міопічний дефокус» — фокус перед сітківкою.
Такий оптичний сигнал допомагає стримувати розтягнення очного яблука.
Звичайні м’які контактні лінзи працюють приблизно так само, як звичайні окуляри: коригують зір і забезпечують 100% гостроту зору, але не контролюють ріст ока. А м’які дефокусні контактні лінзи мають кільцеву структуру з альтернативними зонами корекції та дефокусу, яка працює безпосередньо на поверхні ока.
Так. Дефокус формує оптичний «гальмівний сигнал» для розтягнення очного яблука. За даними клінічних досліджень, це дає змогу уповільнити прогресування короткозорості.
Тобто завдання таких лінз — не просто зробити картинку чіткішою тут і зараз, а впливати на механізм прогресування міопії.
Ні. Вони підходять не кожній дитині. Дефокусні лінзи призначають дітям із прогресуючою короткозорістю, але рішення приймає офтальмолог після детальної діагностики.
Вони можуть не підійти, зокрема, якщо є:
Тому спочатку — діагностика, а вже потім вибір способу контролю міопії.
Зазвичай від 6 років, щойно виявлено прогресування короткозорості. Але це не жорстке правило: бувають індивідуальні випадки, коли їх можна призначити і раніше.
Хоча дефокусні лінзи розробляли насамперед для дітей, їх можуть призначати і дорослим — частіше до 25 років.
Наприклад, якщо:
Записатись на консультацію Людмили Олегівни можна через форму на сайті, через мобільний додаток, або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
До Міжнародного дня гінекологічного здоров’я акушер-гінеколог Дарія Варданян пояснює, які обстеження справді потрібні для профілактики, а які — не варто робити просто «про всяк випадок».
Так. Профілактичний візит потрібен навіть за відсутності скарг. Але це не означає, що щоразу потрібно робити всі можливі аналізи. Лікар оцінює вік, анамнез, фактори ризику, репродуктивні плани й визначає, що потрібно саме зараз. Консультує щодо вакцинації, контрацепції та сексуального здоров’я. Щорічний профілактичний огляд у гінеколога — це базовий мінімум у 2026 році.
Не обов’язково. Частота залежить від віку, методу скринінгу, попередніх результатів і факторів ризику. ПАП-тест шукає аномальні зміни клітин шийки матки, зокрема передракові.
Ні. Для кожної жінки без скарг щорічне УЗД не є обов’язковим. Його доцільність визначає лікар з урахуванням конкретної ситуації.
Ні. Позитивний тест означає, що виявлено онкогенний тип ВПЛ, але це не означає наявність раку чи навіть передраку. Важливі тип ВПЛ, результат цитології та попередні аналізи.
Іноді достатньо спостереження, а в окремих випадках для більш детальної оцінки стану шийки матки можуть знадобитися додаткові уточнювальні обстеження — кольпоскопія та, за показаннями, біопсія. Подальшу тактику визначає лікар.
Теж ні. Спочатку потрібно з’ясувати можливу причину. Залежно від ситуації лікар може призначити ТТГ, пролактин, ФСГ, естрадіол, тестостерон та інші дослідження. Не всі гормони одразу, а лише ті, що допоможуть відповісти на конкретне питання.
Так. УЗД та огляд показують різні речі. Під час огляду лікар може оцінити стан вульви, піхви, шийки матки, виділення та інші зміни, яких не видно на УЗД.
Не обов’язково. Багато кіст є функціональними та можуть зникнути самостійно. Тактика залежить від розміру, структури, симптомів, віку та змін у динаміці.
ПАП-тест і HPV-тест шукають різні речі: перший — зміни клітин, другий — онкогенні типи ВПЛ. Тому нормальний ПАП не завжди означає, що HPV-тестування не потрібне. Метод скринінгу залежить від віку та чинного алгоритму.
Дарія Федорівна приймає в Лікарні Odrex на Філатова, 38 та у Поліклініці всієї сімʼї в Південному. Ви можете записатися на її консультацію за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
У чому саме різниця та коли лікар обирає саме цей метод, пояснює рентгенологиня Ольга Славова
Рентген шлунка
Пацієнт випиває контрастну речовину, після чого лікар за допомогою рентгенівських знімків оцінює, як вона проходить через стравохід, шлунок і дванадцятипалу кишку. Це дозволяє побачити не лише форму органів, а й їхню рухову функцію та евакуацію вмісту.
Гастроскопія
Лікар за допомогою ендоскопа безпосередньо оглядає слизову оболонку. За потреби під час дослідження можна взяти біопсію.
Тож рентген і гастроскопія не замінюють одне одного — вибір дослідження залежить від симптомів і завдання, яке потрібно вирішити.
Наприклад, якщо є:
Зазвичай — натще. Пацієнт випиває контрастну суспензію, найчастіше на основі барію. Потім лікар робить серію рентгенівських знімків у різних положеннях та спостерігає, як контраст проходить травним трактом.
Ні, дослідження безболісне.
А як щодо опромінення? Доза залежить від протоколу обстеження та контролюється сучасним рентгенівським обладнанням. Коли дослідження має медичні показання, його користь зазвичай переважає потенційний ризик від опромінення.
Рентген допомагає виявити або запідозрити:
Яке дослідження потрібне саме вам — рентген чи гастроскопія — визначає лікар залежно від симптомів та клінічної ситуації.
Записатись на діагностику ви можете за допомогою мобільного додатку, через форму на сайті або в операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
