Що таке жовтяниця? Це пожовтіння шкіри та склер у новонароджених та дітей перших місяців життя. Цей стан може бути як фізіологічним і проходити самостійно без лікування, так і патологічним. Різниця симптомів в загальному стані дитини, розповсюдженості пожовтіння по тілу, розмірах селезінки та печінки, кольорі сечі й калу та рівня білірубіну в крові.
Причини появи жовтяниці
У появі фізіологічної жовтяниці винна незрілість ферментів печінки. Через це у дитини стається масований розпад еритроцитів, внаслідок чого підвищується рівень білірубіну, і немовля починає «жовтіти» (в більшості випадків — крім ніг, стоп та живота). Симптоми проявляються вже на 3-4 добу. Лікувати фізіологічну жовтяницю не потрібно.
Патологічна жовтяниця найчастіше проявляється вже у перші години життя, її спричиняють вроджені проблеми з ферментами печінки, конфлікт по групі крові мами та дитини, захворювання крові, віруси тощо. Такий стан необхідно лікувати.
Важливо! Доцільність терапії для дитини може визначити лише лікар після необхідної діагностики. Не намагайтесь самостійно встановити діагноз і призначати дитині ліки.
Діагностика без уколів
Після огляду дитини лікар приймає рішення про призначення діагностичних процедур, необхідних для кожного конкретного випадку: аналіз на визначення рівня білірубіну, ПЛР та ІФА для виявлення інфекцій та УЗД.
Зазвичай доводиться робити дитині укол, але в Медичному домі Odrex білірубін у новонароджених вимірюється спеціальним портативним приладом – неінвазивним білірубінометром, спеціальним детектором жовтяниці. Його перевага в тому, що для аналізу не потрібно проколювати шкіру, достатньо лише піднести прилад до тіла дитини – дослідження проводиться у точці між бровами дитини, на лобі, або у середній третині грудини.
Цей прилад використовують і для початкового скринінгу, і для моніторингу показників білірубіну під час лікування жовтяниці.
Лікування жовтяниці
Якщо у дитини діагностована патологічна жовтяниця, лікар може призначити дитині світлову терапію, введення внутрішньовенного імуноглобуліну або обмінне переливання крові. Якщо фізіологічна – порадить спостерігати за малям. В будь-якому випадку при виявленні у дитини жовтяниці необхідно звернутись до фахівця.
Зробити білітест малюку можна в кабінеті забору аналізів на Розкидайлівській, 69/71, з 8:00 — попередній запис не потрібен. Записатись на консультацію лікаря через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30. Будьте здорові!
«Це було о пів на 5 ранку, батько снідав. Коли готував собі каву, відчув, що німіє ліва рука. Потер її, але оніміння не пройшло. Далі він перестав себе усвідомлювати, не міг збагнути, де він. Вирішив піти до ліжка та поміряти тиск – у нього надмірна вага та цукровий діабет, якраз усі фактори для інсульту. До ліжка не дійшов – впав», – згадує той день його донька Ольга.
Чоловік покликав на допомогу рідних. Дружина та донька зателефонували на лінію 103. Медики зі швидкої запідозрили інсульт, на нього вказували усі ознаки. Вирішили госпіталізувати пацієнта в Odrex – перша допомога при інсульті тут безоплатна, оскільки лікарня законтрактована із НСЗУ.
«Мене терміново викликали до пацієнта з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу. Ми зробили КТ головного мозку, опитали пацієнта. У нього була супутня коморбідна патологія у вигляді цукрового діабету та гіпертонічна хвороба. Він відповідальний – лікувався, приймав усі ліки. Втім стався гіперкриз, на тлі якого – інсульт.
Симптоматика була яскраво виражена на момент огляду: значно утруднені рухи у лівих кінцівках, глибокий геміпарез — тобто практично не рухав ані ногою, ані рукою, була важка моторна афазія – він говорив лише окремі змазані звуки. Протипоказань для проведення тромболітичної терапії не було, ми екстрено його транспортували у відділення реанімації та інтенсивної терапії, провели тромболітичну терапію.
В роботі ми орієнтуємось на шкалу тяжкості інсульту NIHSS – на момент огляду було 9 балів, а за годину проведення тромболізису, коли ми розчиняли тромб, цифра знизилася до 4: він уже повністю ворушив кінцівками та почав розмовляти. Жартувати почав вже протягом першої години!», – розповідає про стан пацієнта невролог.
У боротьбі з інсультом час має важливе значення
Існує правило 4 з половиною годин – так зване «терапевтичне вікно», яке при інсульті дозволяє частково або повністю відновити кровообіг за допомогою тромболізису, тобто медикаментозної терапії. У випадку з Віктором все сталось, як мало бути: рідні вчасно викликали швидку, а медики кваліфіковано надали допомогу. З реабілітацією також не стали затягувати, тому реабілітолог одразу почав працювати з пацієнтом. Завдяки цьому вже на ранньому етапі є результати і позитивні прогнози.
«Реабілітаційний прогноз – важлива річ. Ми ставимо короткострокові цілі та довгострокові. Відповідно, пацієнт зараз може підійматися самостійно, сидіти та ходити з допоміжними засобами – це короткострокові цілі, треба ще по рівновазі попрацювати, щоб він став мобільним. Для повністю незалежної ходьби, щоб пацієнт повернувся до стану, як було до цього, потрібен час. Це – довгострокова мета. Кожного дня працюємо. Є всі шанси і можливості відновитись і бути, як до інсульту, але на це потрібен час і сумлінна праця і пацієнта, і команди», – коментує реабілітолог.
Майже перемога. До неї зовсім трохи
У вільний від процедур та занять час чоловік читає. Лікарі навіть дивуються швидкості – він «ковтає» по 1 книзі за день. Віктор підморгує: «У мене свій спосіб читати – нецікаве я пропускаю». Після фотосесії він обережно сідає на край ліжка, поки що не без сторонньої допомоги, але враховуючи серйозність стану, це велике досягнення.
«Хвороба є хвороба, хочеться, щоб вона повністю пройшла. Страшно в тому плані, що ось іде собі людина, раз – впав, і лівосторонній інсульт. Як ось у мене. Немає координації рухів, немає того, що було, почуття дистанції. Лікар каже, що реабілітація в мене йде гарними темпами, а я лікарю довіряю. Я й сам хочу якнайшвидше. Ви ж бачили, як я вже ходжу добре! Ставлення чудове у лікарні. Обладнання, ліки, годують добре, все на найвищому рівні».
Попереду у Віктора – щоденні реабілітаційні заняття. Але надихнувшись першими результатами, чоловік впевнено продовжує боротьбу.
«Його госпіталізували із тиском 240, а виїжджав він з лікарні вже з показником 137, це перемога лікарів. Внаслідок дієти знизився рівень цукру в крові. Це висококваліфікована робота. Ми залишились задоволені. Зараз ми розпочинаємо реабілітаційний період, сподіваємось, не дуже довгий. Є надія практично на повне одужання. Він сказав, що почувається непогано, телефонує по мобільному, розмовляє, усвідомлює, де знаходиться, орієнтується, йому ще важко сидіти, він трохи завалюється на лівий бік, поки що самостійно ходити не може. Але з ним працюватимуть. Ми сподіваємося, що наполегливими діями переможемо, і буде максимальне відновлення», – розповідає Ольга.
Нагадуємо симптоми інсульту:
оніміння та/або асиметрія обличчя
оніміння в одній з рук або ніг
порушення мовлення
зниження зору
сильний головний біль
втрата координації, можливо, свідомості.
Odrex безплатно надає медичну допомогу при інсультах за умови звернення у період «терапевтичного вікна».
Ви можете викликати швидку з мобільного за номером 9000 або +380 48 752-90-00. Або викликати міську швидку за коротким номером 103 та повідомити лікарям, що хочете лікуватись в Odrex.
Пані М. шпиталізували до відділення інтенсивної терапії в складному стані: з електролітними порушеннями, зниженням тиску до 60/40 мм. рт. ст., нудотою, помітною слабкістю, головним болем, зокрема в скронях, зниженою свідомістю. Наступного ранку, коли показники частково нормалізували, пацієнтку передали до невролога — Лариси Андріївни Овчаренко. Саме до невролога, адже в анамнезі в жінки були синкопе (непритомність), передсинкопальні стани, а на КТ спостерігались атрофічні процеси кори головного мозку.
Перше, що впадало в око — проста привітність та типова для свого віку надмірна турбота про оточуючих, навіть якщо це медичний персонал. З огляду на клінічну картину напередодні, стан пацієнтки, як і її настрій, мав би бути зовсім іншим. Але в моменті пацієнтка ніби ігнорувала все, що сталось: знаходження у відділенні інтенсивної терапії, тяжкість власного стану.
Про втрату орієнтирів
Упродовж дня, поки пацієнтка спілкувалась із близькими й медиками, Лариса Андріївна зазначила повторення тих самих дій, торочення тих самих речень. А також нетривалі зміни настрою: зацікавленість, що дужчала в спілкуванні з лікарем на незвязані теми, змінювалась різкими та строгими проханнями до доньки. Такий епізод міг повторюватись протягом 10 хвилин — і самостійно нівелюватись.
Завдяки інтенсивній терапії вдалось стабілізувати артеріальний тиск, пульс, відновити нормальний рівень електролітів крові, покращити стан М. в цілому, тож жінку перевели в стаціонар, до палати інтенсивного нагляду.
Надвечір зміни поведінки М. стали виразнішими — від привітності до агресії, яка нагадувала дитячу примхливість, і назад. Згодом, за пару годин, привітність і вдячність повернулись остаточно. Однак пацієнтка знов і знов ставила питання Ларисі Андріївні, враз однакові й такі, що не мали найменшого стосунку до лікування.
І, хоча ніч пройшла спокійно, на ранок, під час неврологічного огляду, М. не впізнала свого лікаря, не розуміла, де вона, і була цілком дезорієнтованою. Втім, вона чітко пам’ятала всі подробиці про своїх дітей та онуків. Про себе М. розповідала: «44 роки я працювала вчителем української мови та літератури в школі. Закінчила філологічний факультет Одеського університету. За часів Другої світової я доглядала за пораненими, була біля них. Я дожила до другої війни, але вже не можу взяти участь, бо трохи вийшла зі строю. Перенесла інсульт, інфаркт, зламане коліно та шийку стегна. І єдине тільки прошу зараз — не бути тягарем для дітей».
Про важливість діагностичного пошуку
Забудькуватість щодо свіжих подій, але збереження давніх спогадів в усіх деталях — один з основних симптомів хвороби Альцгеймера. Однак щось не складалося — не підходив вік пацієнтки, оскільки хвороба Альцгеймера починає прогресувати значно раніше.
Ввечері в пацієнтки з’явилося цілковите заперечення знаходження в лікарні, відмова від їжі, епізод повної дезорієнтації в просторі та часі. Втім, М. була повністю впевнена в собі та близьких — тільки з ними вона йшла на контакт. Саме це допомогло скласти все докупи — і встановити діагноз сенільної деменції Альцгеймерівського типу. Відтоді розпочалась терапія атиповими нейролептиками, котра за усіма світовими стандартами вже довела свою ефективність.
За два дні М. знову змогла критично оцінити свій стан, а епізоди дезорієнтації спочатку порідшали, а потім зовсім зникли. Останнім симптомом залишилось порушення короткострокової пам’яті, однак за тиждень і воно нівелювалось. Збагнув свій стан, пацієнтка поступово знову здобула бажання повноцінно жити — у колі близьких, які також знов повернули рідну людину.
Коли людина живе у своєму світі
Існує багато деменцій, вони — лише частка величезної групи нейродегенеративних захворювань нервової системи. Розрізняти їх складно, але надважливо. Адже від цього залежить розуміння сутності стану і його подального прогресування.
Ми боремось не лише за тривалість життя, а й за його якість. Кожен із подібних пацієнтів заслуговує на пильне спостереження та індивідуальний підхід. Така людина буквально живе у своєму світі: її розуміння дійсності змінене його ж власним мозком, і ця дійсність може бути незрозумілою пересічній людині. Однак це лише підкреслює важливість уважного пошуку, дбайливого підходу, доказового підбору терапії.
Боротись варто в повсякчас
Перед випискою пацієнтка розповідала: «Діти про мене турбуються. Намагаються мені продовжити життя, шукають кращі умови й кажуть, що їм нічого не треба, хочуть лише мене бачити. Зараз я почуваюся ще дуже слабкою, ніби це все не моє — тяжке, неприроднє. Але, думаю, що згодом усе увійде до норми: наприклад, відчуваю, що розмовляю вже краще, бо раніше взагалі не могла.
Маю надію на Ларису Андріївну. Якби таких, як вона, було більше, людям було б легше жити. Коли я поїду звідси, вона буде в мене перед очима. Я від неї в захваті — вона мене в такому поганому стані прийняла, але як до мене ставилася! Це незабутньо. Вона має велике майбутнє».
Залишаючи Медичний дім, пані М. посміхалась, цитувала вірші, тримала рідних за руку й перебувала в ясності розуму. Її історія — про те, що боротись варто в повсякчас і будь-якому віці. Коли здається, що клінічний випадок не лишає надії на відновлення, вірний, індивідуальний підхід дає той необхідний — і дійсно чудовий — ефект від лікування.
Вітаміни – це речовини, які є стимулом для хімічних реакцій в організмі, необхідних для його нормальної життєдіяльності.
Як розпізнати авітаміноз? Симптоми можуть бути абсолютно різними, бо нестача кожного з вітамінів має різні наслідки для організму. Якщо щось із цього списку ви спостерігаєте у себе, то знайте, це «дзвіночок» для консультації:
з’являються судоми та поколювання в руках та ногах.
Важливо! Є специфічні ознаки авітамінозу, наприклад, якщо у людини цинга, то це 100% нестача вітаміну С. Але часто вони неспецифічні: слабкість в ногах та відчуття поколювання голками у м’язах можуть бути симптомами нейродеструктивних та нейродегенеративних станів. А можуть свідчити про дефіцит В12.
В нашому організмі всі процеси дуже тісно пов’язані між собою. Нестача всього лише одного вітаміну може спричинити розвиток захворювання. Наприклад, багато вітамінів пов’язані з гемоглобіном, як-от фолієва кислота. Її нестача знижує гемоглобін і призводить до фолієводефіцитної анемії. Вітамін D, який називають гормоноподібним вітаміном, бере участь в розвитку гормонів щитоподібної залози, а також у формування імунітету. Грає важливу роль у репродуктивній системі. Відомі навіть випадки, коли жінки не могли завагітніти – все було добре по всіх аналізах, але вагітність все одно не наступала. Коли поповнювали вітамін D, то все виходило.
Звідки береться дефіцит вітамінів?
Незбалансоване харчування – основна причина цієї хвороби.
Шкідливі звички. Алкоголь та куріння «вбивають» вітаміни, шкодячи їхньому засвоєнню – вони просто проходять транзитом.
Захворювання шлунково-кишкового тракту. Як-от, наприклад, хвороби жовчного міхура: жиророзчинні вітаміни не засвоюються, бо їм для цього потрібна жовч та ліпаза (фермент). Запалення слизової оболонки шлунку при гастриті теж не дає деяким вітамінам засвоїтись. В таких випадках доцільно спочатку виявити та вилікувати причину, а не просто приймати вітаміни, яких не вистачає.
Нестача сонячного світла. Так, мало гуляти на свіжому повітрі – шкідливо для здоров’я. Разом із сонячним світлом ми отримуємо вітамін D.
Як попередити авітаміноз?
Урізноманітнюйте свій раціон. Взимку, звичайно, харчування бідніше на овочі та фрукти, але можна підготувати їх влітку – заморозка зберігає вітаміни. Або вживати квашені овочі – в них хоча і менше вітамінів, але вони є. Гуляйте частіше, рано лягайте спати. А якщо все ж таки щось турбує – зверніться до свого лікаря.
Лайфхак від мене: якщо вам виписали одразу кілька вітамінів, купуйте їх окремо, а не в полівітамінних комплексах: в них дозування може бути нижчим за профілактичне. Це можуть бути марно викинуті гроші – дослідження, які вивчали ефективність вітамінних добавок для профілактики захворювань, виявляти незначні або взагалі нульові результати.
Самолікування. Це ж просто вітамінка…
Самостійно собі призначати вітаміни не потрібно. Люди люблять накупити їх з реклами або за порадою друзів, мовляв: «щоб в організмі було достатньо вітаміну А, треба з’їдати щодня 1,5 кг моркви, але це неможливо, тому обов’язково треба приймати його в капсулах». Потім приходять із гіпервітамінозом, бо в раціоні ж не лише тільки морква містить вітамін А, а й інші продукти. Гіпервітаміноз, до речі, складніший за авітаміноз.
Давати дитині аскорбінку просто так немає сенсу. Згідно з заявою Інституту здоров’я дитячого харчування грудне молоко та їжа мають бути єдиним джерелом вітаміну С. Додатково здоровій дитині його давати не потрібно – лише за показами. І дорослим теж без рекомендації лікаря вживати не треба. Те, що вітамін С допомагає при ГРВІ не доказано, а от гіпервітаміноз заробити можна.
А ще авітаміноз легко можна сплутати із сезонним афективним розладом — так званою «зимовою хандрою». За такого стану допомагають не вітаміни, а гігієна сну, світлотерапія, психотерапія або антидепресанти. Саме тому важливо консультуватись із фахівцем, а не сподіватись на чарівну пігулку. Раджу раз на рік приходити до сімейного лікаря на профілактичний огляд, так ви точно не пропустите розвиток хвороби. Будьте здорові!
Вікторія Вікторівна консультує в поліклініці всієї сім’ї по вул. Академіка Сахарова, 1б/2. Ви можете записатись на її консультацію через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
Светлана Федоровна поступила в Odrex по «скорой». У нее возникли проблемы с движением правой руки, нарушилась речь… Все указывало на инсульт. Однако данные КТ и МРТ показали, что у пациентки на протяжении многих лет развивалось редкое заболевание – менингиоматоз, при котором из-за генетического сбоя в оболочке мозга возникают опухоли. Новообразования были множественными, а самая крупная из опухолей находилась в зоне, отвечающей за движение – что и вызвало симптомы.
Наша пациентка знала о недуге. Ранее она уже решалась на операцию, но опухоли удалить не удалось. Понятно, что после этого женщина была настроена против хирургии. Но все же мы приняли крайне важное, ключевое решение сделать все возможное, чтобы удалить эти опухоли. Тогда я пригласил своего учителя Андрея ОБЛЫВАЧА, чтобы вместе провести вмешательство.
Операция прошла хорошо, хоть ситуация и осложнялась тем, что это вмешательство было не первое: нам следовало хорошенько подумать, как сделать доступ к мозгу наименее травматичным и в то же время достаточным, чтобы убрать новообразования. В ходе 4-часового вмешательства мы смогли удалить 16 опухолей.
Вечером того же дня Светлана Федоровна жаловалась разве что на легкую головную боль. Наутро КТ подтвердила, что от опухолей, угрожающих самочувствию, удалось избавиться в полном объеме. Двигательных нарушений не было, мы убедились в этом, пройдясь вместе с пациенткой по палате. То, что она не чувствовала дискомфорта после такой сложной многоэтапной операции, – настоящий успех. Прогнозы очень хорошие. Те опухоли, которые невозможно было удалить через проделанный доступ, не представляют опасности. Если же они начнут разрастаться, от них можно будет избавиться позже.
ДО и ПОСЛЕ операции
Светлана Федоровна, пациентка Odrex:
О своем заболевании я узнала 20 лет назад. Тогда во время операции вырезали одну опухоль, а когда начали забирать вторую, открылось кровотечение и вмешательство пришлось остановить. Затем погиб мой лечащий врач… Про повторное обращение к хирургам я даже не думала. Несмотря на то, что получила инвалидность ІІ степени, чувствовала себя неплохо: вела полноценную жизнь, ходила в спортзал, занималась йогой. Так что проблемы с движением и почти бессознательное состояние, в котором меня привезли в Odrex, стали неожиданностью. В необходимость хирургического решения не хотелось верить, однако Владислав Петрович был очень убедителен, когда показывал снимки и рассказывал об опыте команды. Но главным образом я поверила врачу даже не поэтому, а потому, что он очень душевный человек. И он действительно стал для меня как будто родным! Я знаю, что в любой момент могу обратиться к нему, и несмотря на то, что с момента операции уже прошло полгода, продолжаю чувствовать поддержку. Я бесконечно благодарна врачам, они поставили меня на ноги. Дай, Бог, им здоровья!
Такой диагноз чаще выставляют молодым людям, которые жалуются на общую слабость, головокружение, снижение концентрации внимания, психоэмоциональную лабильность. Проведя множество обследований, врачи ничего не находят. И вместо того чтобы успокоить пациента, объяснить ему, что он здоров, проконсультировать относительно модификации образа жизни, режима дня, важности регулярных физических нагрузок и рационального питания, пациенту присваивается псевдодиагноз ВСД. И назначается множество неэффективных препаратов. Конечно, иногда только потому, что пациент и сам требует медикаментозного лечения – ведь многим из нас хочется сходить за здоровьем в аптеку вместо того, чтобы менять свои привычки.
Остеохондроз
А кто из вас принимал хондропротекторы по поводу диагноза «остеохондроз»? На самом деле чаще всего за этим диагнозом скрывается хроническая скелетно-мышечная боль. А начальное лечение заключается в правильно подобранных физических упражнениях, растяжке, когнитивно-поведенческой терапии, снижении веса. Лишь после неудачи немедикаментозной терапии врач может предложить обезболивание препаратами.
Дисбактериоз
Урчания и боль в животе, вздутие, поносы, сменяющиеся запорами, – дисбактериоз? Этот ложный диагноз лишает пациента правильного лечения, от чего страдает качество его жизни, продолжаются походы к гастроэнтерологам, накапливаются заключения с назначением пробиотиков, гепатопротекторов, ферментов, растительных отваров, фиточаев и прочих неэффективных в данном случае препаратов. За псевдодиагнозом «дисбактериоз» обычно скрывается синдром раздраженного кишечника. При обнаружении и исключении из рациона продуктов, провоцирующих усиление симптомов, при правильном подходе к медикаментозному лечению (вплоть до назначения низких доз антидепрессантов) можно значительно улучшить качество жизни пациента и повысить его социальную активность.
Если вы страдаете от частых головных болей, наверняка вы пытались выяснить их причину. В активных поисках, пройдя неоднократные МРТ/КТ/УЗИ головного мозга, вы наконец-то получали свой заветный диагноз «повышенное внутричерепное давление». 90 % всех головных болей – это головная боль напряжения, которая возникает вследствие напряжения мышц и связок черепа. Скорее всего, это и есть ваш настоящий диагноз. Ведь истинное повышение внутричерепного давления бывает при опухоли головного мозга, при внутричерепном кровоизлиянии и обычно лечится в отделении интенсивной терапии.
Синдром хронической усталости
Достаточно серьезный и грозный диагноз, который часто путают с обычной человеческой ленью и физиологической утомляемостью. Отличительной чертой данного синдрома является его внезапное начало, а физические нагрузки не улучшают, а ухудшают самочувствие пациента, ему сложно не начать деятельность, а продолжить её. Пациент просыпается еще более уставшим, чем до сна. Также присутствуют нарушения памяти и концентрации внимания. Однако для постановки диагноза требуется продолжительность этих симптомов более 6 месяцев. Данное состояние может провоцироваться различными инфекциями, такими как вирус Эпштейн-Барра, SARS-CoV-2, боррелиоз, а также рядом ревматологических и эндокринных заболеваний.
Не стоит клеймить себя и оправдывать малоподвижный образ жизни серьезными диагнозами, ведь здоровый человек – тот, кто считает себя здоровым. Находите врачей, которым вы доверяете. Задумайтесь о смене врача, если вам поставили один из вышеописанных диагнозов, если врач списывает ваши симптомы на погоду или возраст. Или назначает более пяти препаратов за один визит (исключение составляют пациенты с множеством хронических заболеваний, такими, как сахарный диабет, гипертония, сердечная недостаточность и так далее).
Декларация с врачом
Семейные врачи, терапевты и педиатры Odrex следуют принципам доказательной медицины. Заключить декларацию и получать бесплатные услуги по программе Национальной службы здоровья Украины можно во всех отделениях: в Медицинском доме Odrex на Раскидайловской, 69/71, а также в Поликлиниках всей семьи на Сахарова, в жилмассиве «Радужный», в городах Черноморск и Южный.
«У неї був так званий тиреотоксикоз, це коли щитоподібна залоза виробляє надлишок гормонів і збільшується в розмірах. Це відображається на загальному самопочутті, на роботі серцево-судинної системи, та загалом на усьому організмі, – розповідає ендокринний хірург Медичного дому Odrex Анастасія Сергієва, яка успішно прооперувала і Наталію, і її маму. – У 2020 році, після декількох років лікування препаратами пацієнтці запропонували операцію, але вона утрималась. Їй вже прописували великі дози ліків, але хвороба все одно прогресувала. Великий симптомний зоб заважав і здавлював та провокував гормональний дисбаланс. Та й тиреостатики не назвеш нешкідливими – вони кардіотоксичні. У неї були всі показання до повного видалення щитоподібної залози».
Раїса Іванівна – мама Наталії – страждала на такий саме недуг, але декілька місяців тому погодилась на операцію. Її швидке оновлення після хірургічного втручання та гарне самопочуття остаточно прибрали сумніви у доньки, і вона звернулась до Анастасії Сергієвої в Odrex.
«Чудове ставлення, з мамою добре – вже більше місяця минуло, вона одужує. Я довго не наважувалася, але так склалося, що лікар порекомендував мені зробити це терміново. Анастасія Сергіївна – маленька тендітна жінка з величезною силою. Я погодилась, – згадує Наталія. – У мене теж все чудово. Я думала, все буде гірше, але маю сили стрибати і бігати!»
Одразу після видалення щитоподібної залози пацієнтка перебувала у відділенні інтенсивної терапії, потім ще один день побула у стаціонарі. На третій день лікування її відпустили додому. У неї тепер більше немає порушень сну, тремору рук, тривожності та нервозності, які турбували до втручання.
«Дякую лікарям і персоналу за чудове ставлення. У реанімації усі дуже уважні. І взагалі, все чудово. Так, це недешево, але воно того вартує. Мені дуже подобається в Odrex, звертаємось тільки сюди – у нас тут сімейний лікар, вакцинацію тут робили. Тож рекомендую. Тут усі дуже приємні та уважні».
Лікар попередила Наталію, що хвороба – спадкова, частіше передається саме по жіночій лінії. У жінки двоє доньок, тож вона стабільно їх водить на обстеження, щоб бути спокійною за їхнє здоров’я.
Якщо вас потрібна консультація ендокринного хірурга, ви можете записатись до Анастасії Сергіївни через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
вирусы (риновирус, аденовирус, вирус гриппа и парагриппа),
бактерии (гемофильная палочка, пневмококк и стрептококк),
грибы.
Виды риносинусита
острый вирусный (болезнь длится до 10 дней),
поствирусный (после 10 дней и до 12 недель),
бактериальный (свыше 12 недель).
Симптомы
заложенность носа,
слизистые и слизисто-гнойные выделения,
кашель,
боль и давление в области пазух,
нарушение обоняния,
головная боль,
слабость,
повышение температуры тела до 38-40 градусов.
Чтобы правильно установить диагноз, врач собирает анамнез заболевания, проводит объективный осмотр, то есть пальпацию, при необходимости — перкуссию придаточных и лобных пазух и эндоскопию носовой области.
При остром и поствирусном риносинусите рентгенография, КТ и МРТ пазух не проводится. При бактериальном риносинусите, подозрении на острый бактериальный фронтит, пансинусит или орбитальные и внутричерепные осложнения рекомендуется КТ и МРТ придаточных пазух.
Носовые пазухи
Лечение риносинусита
Тактика лечения заболевания зависит от его разновидности. Если пациент обращается с острым риносинуситом, то врач назначает симптоматическое лечение, противовирусную терапию, промывание носа солевыми растворами и советует пить много жидкости. Все, как при обычной вирусной инфекции. Такими случаями обычно занимается семейный врач.
Оториноларинголог вступает в «бой» с болезнью, если диагностируют поствирусный риносинусит: если симптомы не проходят после 10 дня, если клиника развивается бурно. Тогда уже ЛОР лечит поствирусный и бактериальный риносинусит и может дополнительно назначить деконгестанты (сосудосуживающие назальные капли), нестероидные противовоспалительные препараты, интраназальные кортикостероиды и антибиотикотерапию.
Важно: антибиотики назначают только при остром бактериальном риносинусите и при подозрении на осложнения. Вирусные заболевания антибиотиками не лечат!
В некоторых случаях врач может назначить хирургическое вмешательство. Бояться не нужно — пункция абсолютно безболезненна, длится 5-7 минут, проводится под местной анестезией. Некоторые пациенты говорят: «Там будет отверстие на всю жизнь», но это миф — там тоненькая пластинка, все легко и быстро заживает, никакого отверстия на всю жизнь там не будет. И хронические риносинуситы от этого развиваться не будут, это также миф. Наоборот, дренирование необходимо провести, когда гной не может выйти через естественные сообщения в полость носа. Это помогает пациенту гораздо быстрее выздороветь.
Лечение народными средствами
Народные методы я никому не рекомендую. Дыхание паром от горячего картофеля, закапывание меда, сока лука в нос в лучшем случае будут бесполезными, а в худшем могут еще и навредить. Лучше своевременно обратиться к специалисту за квалифицированной помощью и не допустить осложнений.
Ни в коем случае нельзя проводить никаких тепловых процедур в области гайморовых и лобных пазух — это может привести к осложнениям!
Профилактические меры заключаются в сезонной вакцинации (от гриппа и пневмококковой инфекции), закаливании, рациональном питании, полноценном сне. Также не стоит недооценивать отдых — он очень важен для вашего здоровья. И обязательно надо своевременно обращаться за медицинской помощью к специалистам!
Лилия Белоус-Печена консультирует в Поликлинике всей семьи в ж/м «Радужный», 19/2. Вы можете записаться на консультацию Лилии Васильевны через форму на сайте, через мобильное приложение или по номерам: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
Ургентним та плановим хірургічним лікуванням дітей різного віку в Odrex займається дитячий хірург вищої категорії, хірург-онколог Михайло Тернавський. Він консультує та надає допомогу за такими напрямами:
Абсолютно вся невідкладна хірургія дітей
Онкохірургія
Хірургія вад розвитку
Лапароскопія
Судинні мальформації
Планова хірургія
Урологія (крипторхізм, захворювання органів мошонки, фімоз,
варикоцеле)
Оперативна гінекологія дітей та підлітків
Реконструктивна абдомінальна хірургія
Гнійна хірургія
Також нагадуємо, що ви можете оформити річну програму медичної підтримки для всієї сім’ї з опцією «Турбота про дітей 24/7». Програма гарантуватиме вам цілодобовий доступ до консультацій фахівців, проведення діагностики та лікування за невідкладних станів.
Записатись на консультацію Михайла Сергійовича ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30. Викликати Швидку Odrex можете за коротким номером 9000 з будь-якого мобільного або за номером +38 (048) 752-9000 зі стаціонарного телефону. Нагадуємо, що приймальне відділення Odrex знаходиться на вул. Розкидайлівській, 69/71. Ми щодня працюємо для вас цілодобово. Звертайтесь!
Дитячий гастроентеролог Грабчук Катерина Геннадіївна, загальний стаж роботи — 25 років
Розрізняють функціональний та органічний біль у животі. Функціональний біль з’являється через порушення моторики шлунково-кишкового тракту та зниження «порогу больової чутливості». Саме такий біль найчастіше і виникає у дітей. На відміну від органічного, він не має ознак запалення. Також важливий момент: іноді будь-який дискомфорт діти можуть назвати болем у животі.
Також біль може бути гострим та хронічним. Гострий біль за відчуттями досить інтенсивний, виникає раптово. Якщо у дитини виник подібний стан, треба звернутися до лікаря і разом шукати причину.
Хронічний біль у животі – це рецидивуючий біль, який триває довше, як два місяці. В таких випадках необхідно консультуватись з педіатром, який визначить природу болю і направить до вузького спеціаліста для подальшого лікування.
В будь-якому разі гострий це біль чи хронічний, треба негайно звертатись до лікаря, якщо є «червоні прапорці»:
підвищена температура,
повторне блювання, особливо з домішками крові,
випорожнення з домішками крові,
виражена діарея, тривалий закреп,
порушення загального стану: млявість, сонливість або виражене занепокоєння,
втрата ваги.
У різному віці біль може виникати з різних причин.
Діти до 1 року
В такому віці у дитини може бути банальна кишкова колька. Це абсолютно сприятливий функціональний стан, який не потребує медикаментозного втручання. Інша тактика має бути, коли болі у животі виникають на тлі гострих респіраторних вірусних інфекцій, кишкових інфекцій, інфекцій сечовивідних шляхів. Ці стани супроводжуються температурою, нежитем, можливо, кашлем, кишковими розладами, розладами сечовипускання. При цьому страждає загальний стан дитини. Тактика спрямована на лікування основного захворювання. Така дитина обов’язково потребує нагляду лікаря.
Рідше у дітей грудного віку зустрічається хірургічна патологія як чинник болю у животі. Але якщо у дитини спостерігається блювання, болі у животі, температура, кров у калі, то не варто виключати ймовірність хірургії – це може бути, наприклад, інвагінація кишківника.
Діти раннього віку
Тут діагностування трохи простіше, ніж у немовлят, бо дітки вже можуть показати, де болить. В такому віці серед причин болю у животі превалюють функціональні розлади: закрепи, послаблення випорожнень, порушення перистальтики кишечника, неперенесення певних видів продуктів. Можливо, проблеми викликані інфекцією. Не забуваємо і про можливість хірургічної патології, може бути запалення апендикса (апендицит).
Порада батькам: будь-який напад гострого болю у животі може бути маніфестацією гострої хірургічної патології. Тому, якщо є підозра на хірургічну патологію, не можна давати дитині знеболювальне, які можуть зменшити типову симптоматику захворювання. Це може ускладнити своєчасну діагностику.
Діти від 5 років
Діти від 5-6 років вже можуть чітко пояснити свої відчуття, тому визначити причину болю легше. Всі алгоритми, які перераховані вище, працюють у цій віковій категорії.
У пре- та пубертатному віці біль у животі може бути симптомом таких захворювань, як гастрит, холецистит, коліт, панкреатит, що потребує ретельного обстеження. У дівчат болі в животі можуть бути обумовлені гінекологічними причинами.
Важливо розуміти, що патофізіологічні функціональні розлади органів травлення у своїй основі часто мають психосоматичні причини. У наш непростий час психосоматика взагалі виходить ледь не на перший план. Тож будьте уважні до своїх дітей!
Ви можете записатись на консультацію Катерини Геннадіївни Грабчук через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
