Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Посты автора annstelmakh

annstelmakh

Анна Стельмах

Дізнайтеся про лікування пухлин мозку

Опубликовано: 26.08.2021 о 10:30

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Прогноз лікування пухлини головного мозку залежить від її виду (доброякісна, злоякісна), локалізації (у функціонально важливих ділянках мозку або поруч з магістральними судинами), а також ступеня злоякісності (WHO grade). У більшості випадків пухлини головного мозку видаляють хірургічним шляхом — якщо це можливо.

Завдяки сучасним методикам хірургії операції на мозку стають все менш травматичними, тому реабілітаційний період переноситься пацієнтом легше й він може швидше повернутися до звичного життя. У Медичному домі Odrex є все необхідне сучасне обладнання для проведення операцій на головному мозку:

  • операційний нейрохірургічний мікроскоп;
  • електричний краніотом;
  • спеціальний мікрохірургічний коагулятор, що дозволяє зупинити кровотечу з дрібних судин за допомогою термічного впливу, не нагріваючи при цьому тканину мозку;
  • ультразвуковий відсмоктувач, який дозволяє видалити пухлину, попередньо зруйнувавши її ультразвуком;
  • спеціальна система жорсткої фіксації голови, що забезпечує повну нерухомість голови пацієнта під час операції і запобігає травматизації мозку через випадковий рух.

Що таке пухлина головного мозку?

Пухлини головного мозку — це збірне поняття, яке застосовується для позначення різних пухлин (ще говорять новоутворень, хоча це не зовсім правильно) в тканинах головного мозку. Це не медичний термін — це поняття використовується тільки у розмовній мові. Й таке звичне словосполучення, як «рак головного мозку» — насправді у вітчизняній медицині оксюморон, оскільки описує взаємозаперечні речі. У нас в державі та низці інших країн раком називають злоякісну пухлину, що росте з епітеліальних клітин. А оскільки епітеліальної тканини в мозку немає, то і «раку мозку» бути не може. Але в низці країн словом «рак» (англ. — cancer) медики називають будь-яку злоякісну пухлину, тому й існує термін BRAIN CANCER, дослівно — «рак мозку».

Не всі пухлини, що виникають всередині черепної коробки, є пухлинами мозку. Внутрішньомозкова пухлина — це та, яка росте безпосередньо з клітин мозку. Її не слід плутати з менінгіомою — пухлиною мозкових оболонок. Хоча менінгіома й може проростати у тканини мозку набагато глибше, ніж внутрішньомозкова пухлина. Метастази в мозку, викликані раком прямої кишки, молочної залози, легень або інших органів, теж не є за своєю суттю пухлинами мозку. Однак вони також відносяться до збірного терміну «пухлини мозку».

Види пухлин мозку

До найбільш поширених видів пухлин в головному мозку належать:

  • внутрішньомозкові пухлини (власне пухлини мозку). Це астроцитоми та гліобластома (низькодиференційована злоякісна пухлина головного мозку);
  • пухлина оболонок мозку — менінгіома;
  • пухлина черепно-мозкових нервів — невринома;
  • метастази в головному мозку.

Це далеко не повний перелік патологій, які в медицині називають пухлинами центральної нервової системи. Перераховані види пухлин головного мозку найчастіше зустрічаються у дорослих.

Причини появи пухлин головного мозку

Точна причина розвитку пухлин головного мозку досі залишається невідомою. У науковому співтоваристві існують різні теорії виникнення пухлин.

Згідно з ними, пусковим механізмом розвитку онкологічного процесу є певний фактор, який провокує збій під час поділу клітин. У результаті одна з клітин втрачає генетичну схожість з первинною клітиною, з якої вона з’явилася. Другий збій відбувається коли імунна система не знищує аномальну клітину й вона продовжує ділитися, перетворюючись у доброякісну чи злоякісну пухлину мозку.

Серед доказових на теперішній час факторів, які збільшують частоту виникнення внутрішньомозкових пухлин, належать вік і вплив радіоактивного випромінювання. З віком частота розвитку пухлин мозку зростає. У дорослих, які в дитинстві хворіли на лейкоз і проходили променеву терапію головного мозку, частота виникнення гліобластоми достовірно вища, ніж в популяції в цілому.

Симптоми пухлини головного мозку

Найпоширенішим симптомом пухлини головного мозку є головний біль. Але сам по собі головний біль — це не привід одразу ставити собі такий діагноз, тому що він може бути симптомом безлічі різних захворювань.

До інших, більш специфічних ознак пухлин мозку належать судомний напад (епілепсія), який виник вперше та симптоми порушення функції мозку. Вони можуть бути найрізноманітнішими: від погіршення пам’яті та апатії, які часто «списують» на стрес і втому, до яскраво виражених (порушення мови, параліч кінцівок, сліпота на одне око, зміна поля зору й інші). До симптомів пухлини мозку також належать порушення читання і письма, слабкість в руці або нозі, а також помітна асиметрія обличчя. Їх можна сплутати з проявами інсульту, оскільки ця патологія теж призводить до порушення функції роботи мозку.

Як визначити пухлину головного мозку?

Основними методами діагностики при підозрі на пухлину мозку є магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп’ютерна томографія (КТ). МРТ вважається найбільш точним дослідженням, оскільки може показати найменші патологічні зміни в тканині головного мозку.

Дуже важливе значення при діагностиці пухлин мозку мають технічні характеристики магнітно-резонансного томографа, на якому проводиться дослідження. Чим краща якість знімків (залежить від роздільної здатності апарату), тим більше шансів встановити точний діагноз, тому що пухлина може мати зовсім невеликий розмір. Якщо томограф застарів і робить знімки низької якості, то навіть дуже досвідчений рентгенолог може не помітити новоутворення невеликих розмірів.

Щоб діагностувати пухлину головного мозку необхідні й інші дослідження для уточнення клінічної картини захворювання. Але без інструментальних методів візуалізації (МРТ і КТ) встановити точний діагноз неможливо.

Скільки часу живуть з пухлиною головного мозку?

Тривалість життя при наявності внутрішньомозкової пухлини залежить від ступеня її злоякісності та може коливатися від декількох місяців до десятків років. Після операції з видалення доброякісної пухлини оболонок головного мозку або черепно-мозкових нервів пацієнт повністю одужує.

Чи можна повністю вилікувати пухлину головного мозку?

Можливість повного лікування від пухлини головного мозку залежить від її виду. Наприклад, внутрішньомозкову пухлину вилікувати повністю не можна. При доброякісних пухлинах (менінгіоми, невриноми й інші) після їхнього повного видалення людина може повністю одужати.

У деяких випадках на можливість повного одужання впливає локалізація новоутвору. Тотальне видалення пухлини головного мозку, розташованої глибоко в тканинах, у функціонально важливих ділянках головного мозку, яка до того ж проростає в магістральні судини, не завжди можливе.

У багатьох випадках на відсоток виліковності захворювання впливає своєчасність надання медичної допомоги. Якщо пацієнт з ознаками пухлини мозку звертається до лікаря, не чекаючи розвитку важких симптомів, і пухлина доброякісна, то прогноз лікування буде сприятливим. Період реабілітації після видалення пухлини головного мозку в таких випадках становить близько двох тижнів.

Записатись на консультацію до нейрохірурга можна за телефоном: +38 (048) 730-00-30, через мобільний додаток або через форму на сайті.

Системи стабілізації під час лікування захворювань хребта

Опубликовано: 10.08.2021 о 14:51

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Як проходить встановлення систем стабілізації хребта?

Встановлення системи стабілізації дозволяє відновити функціональність хребта, зміцнити кісткову систему та запобігти її деформації. З розвитком спінальної хірургії системи стабілізації хребта еволюціонували від відкритих, які передбачають встановлення імплантатів через великі розрізи шкіри та м’язів, до наскрізношкірних, коли конструкція встановлюється в хребті через невеликі проколи в м’яких тканинах.

Як абдомінальні хірурги проводять операцію з видалення грижі або жовчного міхура лапароскопічним методом (через проколи в шкірі у ділянці живота та під контролем ендоскопа), так і нейрохірург встановлює систему наскрізношкірної стабілізації хребта через проколи в спині. Тільки нейрохірург використовує не ендоскоп, а ЕОП або, так звану С-дугу. Пристрій, що дозволяє в режимі реального часу за допомогою рентгенівських променів «бачити» куди встановлюються імпланти.

Наскрізношкірна або транскутанна система стабілізації хребців належить до мінімально інвазивної хірургії хребта (MISS – minimally invasive spine surgery). Операція спрямована на стабілізацію хребців з мінімальним пошкодженням м’язів і м’яких тканин пацієнта.

Під час виконання відкритої операції з встановлення системи стабілізації хребта доводиться наносити досить сильну травму м’язовому корсету спини, стан якого дуже важливий в майбутньому (він забезпечує додаткову підтримку хребта). А мініінвазивна наскрізношкірна транспедикулярна фіксація хребта дозволяє зберегти цілісність м’язової тканини, щоб пацієнт легше та швидше переніс реабілітаційний період після об’ємної операції на хребті та швидше повернувся до повсякденного життя, роботи й навіть спорту.

Малоінвазивна операція на хребті з використанням наскрізношкірних систем стабілізації не завжди коштує дорожче від відкритої операції. Наприклад, відкрита система одного виробника може коштувати дорожче від наскрізношкірної системи іншого виробника. І навіть якщо наскрізношкірна система стабілізації хребта коштуватиме дорожче, то в підсумку все лікування може обійтися дешевше, оскільки реабілітаційний період після встановлення відкритої системи триває набагато довше та потребуватиме більше фінансових витрат.

Види наскрізношкірних систем стабілізації

Наскрізношкірна система стабілізації хребта складається з набору титанових імплантатів: гвинтів, балок і блокерів (гайок). Вони встановлюються в хребет через спеціальні розширювачі, які вводять в м’які тканини спини через невеликі розрізи. Імплантати збирають всередині організму пацієнта, і вони перетворюються в єдину систему, що підтримує хребет. На поперековому та грудному відділі хребта операція зі встановлення стабілізуючих імплантів проводиться найчастіше.

Покази до встановлення наскрізношкірних систем стабілізації

Показами до проведення малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірних систем стабілізації хребта є:

  • травми хребта;
  • пухлини хребців;
  • остеопороз;
  • грубі деформації хребта як наслідок остеохондрозу;
  • дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта.
Проведення наскрізношкірної транспедикулярної фіксації грудного або іншого відділу хребта рекомендують також у разі, коли потрібно не просто стабілізувати хребет, а й поєднати це з іншою малоінвазивною операцією (дискектомія, видаленням пухлини хребця). Але встановити транскутанну систему стабілізації хребта можливо не у всіх випадках. Наприклад, якщо неможливо провести видалення пухлини малоінвазивним способом, і великих розрізів тканин не уникнути, встановлюють відкриту систему. Можливість проведення транскутанної стабілізації хребта обговорюється з кожним пацієнтом індивідуально.

Необхідність встановлення імплантів на хребті

Головною метою встановлення імплантатів на хребті є його стабілізація. Конструкція дозволяє також зміцнити хребет, що особливо важливо при лікуванні такого захворювання як остеопороз.

У сучасних системах стабілізації хребта використовуються канюльовані гвинти. Усередині такого гвинта є наскрізний отвір. Після вкручування гвинта в хребець у цей отвір встановлюють спеціальну голку, через яку вводять кістковий цемент. Цемент дозволяє додатково зміцнити імплантат для стабілізації хребта, якщо кістка хребця зруйнована остеопорозом або пухлиною.

Способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті

Тепер існує два способи встановлення стабілізуючих імплантів на хребті: відкритий і малоінвазивний (наскрізношкірний). Відкрита операція зі встановлення системи стабілізації хребетного стовпа передбачає значне пошкодження м’язового корсету і тривалий період реабілітації, тому цей метод застосовується щораз то рідше.

Операція зі стабілізації хребта шляхом встановлення наскрізношкірної системи проводиться згідно з загальноприйнятою методикою: імплантати (гвинти, балки, блокери) вводяться у хребет зі спеціальними провідникам з використанням дилататорів (розширювачів). Тривалість операції залежить від обсягу хірургічного втручання. Для стабілізації одного сегменту хребта знадобиться встановити 4 гвинта, що займає приблизно одну годину.

Однак у випадку протяжної патології, коли уражено кілька хребців і операцію необхідно поєднувати з видаленням пухлини, тривалість операції може бути суттєво довшою. У Медичному домі Odrex можна зробити малоінвазивну операцію зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта будь-якого обсягу та складності.

У нас є необхідне сучасне обладнання для проведення операцій на хребті:

  • інтраопераційний рентген (С-дуга) — використовується для візуалізації хребта під час операції;
  • ортопедичний операційний рентген-прозорий стіл — дозволяє класти пацієнта у фізіологічному положенні та при цьому
  • зберігати ідеальну видимість його хребта на моніторах С-дуги;
    нейрохірургічний мікроскоп.

Підготовка до транскутанної стабілізації хребетного стовпа полягає у консультації з нейрохірургом і проходженні стандартних передопераційних обстежень. Перед операцією нейрохірург вивчає результати комп’ютерної томографії (КТ) та МРТ пацієнта, тому важливо, щоб вони були виконані на апаратах високої якості. Комп’ютерну томографію рекомендується робити на сканері з кількістю зрізів від 64 і більше. МРТ необхідно робити на апараті потужністю 1,5 Тл.

Зняття наскрізношкірних систем стабілізації

Наскрізношкірні системи стабілізації хребетного стовпа в більшості випадків знімати не потрібно. Вони встановлюються на все життя, тому їх видалення в перспективі не планується.

Реабілітація після використання наскрізношкірних систем стабілізації

Реабілітація після малоінвазивної операції зі встановлення наскрізношкірної системи стабілізації хребта проходить набагато легше та швидше, ніж після відкритого хірургічного втручання. Тривалість відновного періоду залежить від патології хребта та особливостей організму пацієнта. Вже на наступний день після транскутанної стабілізації хребта м’язи спини готові до роботи, і чекати поки вони заживуть не потрібно.

Записатись на консультацію до нейрохірурга можливо через мобільний додаток, через форму на сайті або за телефоном: +380 (048) 730-00-30.

Як запідозрити, лікувати і попередити синдром карпального каналу

Опубликовано: 20.07.2021 о 08:50

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Що таке синдром карпального каналу?

Синдром карпального каналу — захворювання, причиною якого стає здавлення серединного нерва в ділянці променево-зап’ясткового суглоба. Серединний нерв відповідає за чутливість великого, вказівного і середнього пальців кисті руки, і розміщений в карпальному каналі, який утворюють кістки і поперечна зв’язка зап’ястка. Крім серединного нерва в каналі знаходяться сухожилля м’язів, що згинають пальці. Тому характерний симптом при синдромі зап’ястного каналу — оніміння пальців. Карпальний синдром може виникати як на одній, так і на обох руках одночасно.

Від чого виникає карпальний тунельний синдром

Причинами здавлювання нерва і, відповідно, виникнення тунельного карпального синдрому, можуть бути:

  • надмірне навантаження на суглоб, що призводить до його запалення;
  • занадто натреновані м’язи і зв’язки, які не залишають нерву достатньо вільного місця;
  • системні запальні захворювання, наприклад, подагра або ревматоїдний артрит, при яких променево-зап’ястковий суглоб може запалюватись без навантаження.

До захворювання також схильні ті, хто багато і впродовж тривалого часу задіює кисті рук при роботі або в побуті. У групі ризику — ІТ-спеціалісти, слюсарі, піаністи.

Як визначити карпальний синдром

Запідозрити у себе карпальний синдром можна по двох основних симптомах:

  • оніміння пальців. Втрачають чутливість великий, вказівний і частина середнього пальця, прилегла до вказівного;
  • біль. Зазвичай він турбує вночі, може поширюватись від пальців руки до передпліччя, доволі нестерпний. Має постійний характер, лиш зрідка притупляється. Зникнути може тільки на дуже пізній стадії захворювання, коли здавлення призвело до повної атрофії нерва.

Діагностика синдрому карпального каналу

Діагностує синдром карпального каналу невролог. Звернутись до нього при онімінні пальців важливо, так як оніміння може супроводжувати й інші захворювання, наприклад, грижу міжхребцевого диска або інсульт.

Невролог проведе огляд і призначить необхідні інструментальні дослідження. Основним методом діагностики карпального синдрому є електронейроміографія (ЕНМГ) — дослідження, що дозволяє визначити, на якому рівні і наскільки сильно порушена провідність по тому чи іншому нервові. Лікар може призначити також рентгенографію і МРТ суглоба, але лише у якості допоміжних методів діагностики.

Лікування синдрому зап’ястного каналу

Тактику лікування карпального синдрому лікар і пацієнт вибирають спільно, спираючись на результат діагностичних досліджень і стан хворого. Лікувати захворювання можна консервативним і хірургічним шляхом. Консервативне лікування серединного нерва може бути успішним у поєднанні з усуненням несприятливих факторів, які призвели до розвитку захворювання. Якщо ж воно не дає результатів або по результатах проведених досліджень стає зрозуміло, що краще відразу віддати перевагу операції, невролог скеровує хворого до нейрохірурга.

Відмова від лікування карпального синдрому призведе до загибелі нерва. Після оніміння пальців виникає їх слабкість і погіршення функціонування кисті. Змінити що-небудь на цій стадії захворювання вже вкрай складно, і навіть операція може не привести до бажаного результату.

Консервативне лікування синдрому зап’ястного каналу

При консервативному лікуванні тунельного синдрому призначаються:

  • медикаменти, що покращують живлення нерва і зменшують його набряк;
  • медикаменти і фізіопроцедури, які дозволяють мінімізувати запалення променево-зап’ясткового суглоба;
  • носіння ортеза — пристосування, яке утримує суглоб і тим самим зменшує навантаження на нього;
  • блокади серединного нерва, які виконуються нейрохірургом під УЗД-контролем.

Але головне при консервативному лікуванні зап’ястного каналу — усунути причини захворювання: лікувати артрити, намагатись зменшити навантаження на кисті рук.

Хірургічне лікування синдрому зап’ястного каналу

Хірургічне лікування тунельного синдрому передбачає усунення здавлення нерва шляхом розсічення ущільненої зв’язки, яка є стінкою карпального каналу. У більшості випадків це дозволяє вирішити проблему раз і назавжди. Операція виконується близько 20 хвилин в амбулаторних умовах: невеликий надріз, мікроінструменти, і пацієнт через годину йде додому. Після операції біль минає одразу, а оніміння пальців може залишатися ще на деякий час, поки нерв не відновиться.

Профілактика синдрому карпального каналу

Якщо ваша робота пов’язана з навантаженням на кисть, для профілактики карпального синдрому приділяйте увагу положенню рук на робочому місці. Використовуйте комп’ютерні аксесуари, з допомогою яких можна зменшити навантаження: килимки для миші з подушкою під зап’ястя, ергономічні миші і клавіатури. Але навіть при їх використанні важливо дотримуватись режиму роботи й відпочинку.

Записатись на консультацію нейрохірурга можна за номером +38 (048) 730-00-30, через мобільний додаток або через форму на сайті.

День гінеколога. Ні, це нормально: що слід знати про жіночу репродуктивну систему

Опубликовано: 15.07.2021 о 11:44

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

А ще ми із задоволенням вітаємо наших акушерів-гінекологів, гінекологів-ендокринологів, хірургів-гінекологів, онкогінекологів із професійним святом! Дізнатись більше про напрямок гінекології в Odrex можна за посиланням. Команда гінекологів Медичного дому — це Ольга Куліш, Інна Цехмейстер, Юлія Мітюніна, Лариса Любомирська, Микола Супрунов.

Отже, яка мікрофлора — це нормально?

Нормальна мікрофлора більшості здорових жінок включає в себе безліч потенційно шкідливих бактерій понад 300 видів. Серед них Prevotella, Leptotrichia, Atopobium та інші анаероби. Хоч ці організми і присутні в піхві, їх вкрай невеликий обсяг, який, до того ж, постійно змінюється під впливом гормональних змін, як-то вагітність, менструальний цикл, методів контрацепції, статевої активності, методів гігієни та інших, поки невідомих факторів. І лікувати їх зовсім не потрібно.

Ось чому: на сторожі знаходяться «порядні» лактобактерії. У мікрофлорі піхви панують Lactobacullus crispatus, Lactobacullus jensenii, Lactobacullus iners чи Lactobacullus gasseri. Назва лактобактерій пов’язана з їх основною функцією: вироблення молочної кислоти. Ця кислота відповідає за підтримання pH піхви, яке в нормі складає 3.8-4.2, і є надто кислим для інших мікроорганізмів, які намагаються проникнути до складу мікрофлори. Тож коли ви щорічно проходите дослідження мікрофлори і бачите в результатах «поліморфно-паличкова мікрофлора, значна кількість» — це добре.

Також в нормальній мікрофлорі жінки зустрічається Кандида: грибами роду Candida не заражаються, вони практично завжди присутні на слизовій піхви. І, до того ж, медичною наукою не встановлено нормальних цифр. Норми, встановлені лабораторією, — всього лише думка окремих приватних компаній.

Однак є й такі мікроорганізми, яких в піхві бути не повинно. Це збудники інфекцій, що передаються статевим шляхом: хламідіозу, гонореї, трихомоніазу, Mycoplasma genitalium та деяких інших.

До речі, моногамні відносини щонайменше півроку допомагають мікрофлорі адаптуватись, підтримують її в стабільному, сприятливому стані.

Який зовнішній вигляд — це нормально?

Питання «Чи нормально виглядає моя піхва?» виникають значно частіше, аніж можна уявити. Малі та великі статеві губи можуть бути вельми різних розмірів, форм та кольорів, і зазвичай це — абсолютно нормально. Діяти слід лише у двух випадках: коли розмір або форма приносять фізичний дискомфорт, або ви самі мрієте змінити щось у зовнішньому вигляді. Тоді на допомогу приходять лазерні технології, і змінювати щось — також нормально.

Вульва змінює колір протягом усього життя, за даними Американського коледжу акушерства та гінекології (ACOG) він варіюється від рожевого до коричневого або навіть чорного. А от раптові зміні, наприклад, кольору статевих губ — привід звернутись до лікаря.

Нормальні виділення з піхви — це прозорі в невеликих обсягах протягом дня, в середині цикла — такі, що нагадують сирий яєчний білок. Нормальні виділення можуть мати злегка неприємний запах або жовтуватий колір, можуть бути більш помітними через сексуальну активність, медикаменти або стрес — варіанти норми у кожної жінки свої.

Яка контрацепція — це нормально?

Захищати себе — нормально та правильно. На сьогодні існує безліч методів контрацепції, однак не всі з них є достатньо ефективними.

Ефективність контрацептивів вимірюється за спеціальною шкалою — індекс Перля, або так званий «коефіцієнт невдач». Чим нижче цей показник, тим надійніше метод контрацепції. Вираховують його за наступним принципом: 100 жінок протягом року використовують конкретний вид контрацепції, число тих, які завагітніли, і є індексом.

Найнижча ефективність у перерваного статевого акту, спеміцидів і календарного методу контрацепції: 22-24 жінки зі ста завагітніли. До того ж, вони зовсім не захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом, а це — не ок. Здебільшого такі методи підходять тільки для тих пар, які не бояться небажаної вагітності і готові до появи дитини.

Наступними у списку ефективності є презервативи. Індекс Перля становить 18, і причина такого високого показника пов’язана з неправильним користуванням цього виду контрацепції.

Гормональна контрацепція (пігулки, пластир, кільце, імплант) вважається найнадійнішою, індекс Перля — близько одиниці або менше, в залежності від формату. Це вже давно вивчений та безпечний метод, однак від не захищає від ІПСШ.

Серед найефективніших методів — внутрішньоматкова спіраль, котра має встановлюватись безпосередньо лікарем. Її особливість в тому, що однією процедурою жінка захищена щонайменше на три роки, однак, знову ж, не від ІПСШ.

Змінювати метод, тестувати, ставити питання до гінеколога про контрацепцію — цілком правильно.

Який скринінг — це нормально?

Страх гінекологів — невиправданий. Перший візит до гінеколога рекомендовано зробити ще в 13-15 років. Профілактичні огляди потрібні, щоб в першу чергу виявити онкологічні захворювання: рак шийки матки та яєчників, які далеко не завжди болять та проявляються симптомами. Скринінг на рак шийки матки варто розпочинати вже з початку статевого життя.

Щорічний огляд у гінеколога зазвичай містить ПАП-тест, скринінг на вірус папіломи людини, УЗД малого таза. За показаннями проводять скринінг раку молочної залози (на мутації генів BRCA1 і BRCA2), а з 40 років обов’язковою є мамографія.

Існують певні фактори ризику, які впливають на частоту обстежень: відхилення по ПАП-тесту, куріння, захворювання, які пов’язані з ВПЛ, та нові сексуальні партнери. У такому випадку виберіть необхідний час для візиту разом зі своїм лікарем та слідкуйте за власним станом.

Поглиблена діагностика може визначати наявність чи схильність до ендокринних захворювань, безпліддя та захворювань жіночих статевих органів, або готувати жінку до вагітності. В Odrex це — Check-Up жіночих гормонів та Check-Up перед вагітністю.

Записатись на консультацію гінеколога ви можете через мобільний додадок, за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму на сайті.

Михайло Рева: «Моє дихання»

Опубликовано: 29.06.2021 о 13:19

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

Михайло Рева, одеський скульптор, заслужений художник України

«Находясь в клинике и сопротивляясь коварству болезни, которая проверяет тебя не только на физическую прочность, но и на ментальную, я понял, что ей может противостоять иммунитет Духа. Ковид вселяется внутрь ещё и в виде внутреннего голоса, читающего мантру: «Этот мир плохой,… здесь живут злые люди,… здесь нет любви… тебе нечего здесь делать…» Мне помогла справиться с этим — Музыка, которая разрушала эту мантру гармонией нот. И тогда я решил, если выкарабкаюсь — буду каждый день дарить миру кусочек любви своей души.

Художник Михайло Рева

Невролог, лікар відділення респіраторних захворювань Олена Узун, Михайло Рева та робота «Моє дихання»

Алёна — удивительный и нежный ангел, подаривший мне возможность Жить. Она сказала, что спасёт меня, а я пообещал ей в этом помочь. И мы вступили с ней в лабиринт между жизнью и смертью. Занимаясь скульптурой, долгие годы я дышал металлической пылью, парами кислот и многим другим — что отразилось на моих лёгких. Знаменитый одесский врач-пульмонолог Вайншток Владимир Зигмундович послушав мой продырявленный шипящий и свистящий внутренний оргАн курильщика, посмотрел мне в глаза и сказал — ну что, молодой человек, вы ещё будете играть на скрипке — и дал мне возможность дышать заново. Когда в этом году началась эпидемия, я отчётливо понимал, что нахожусь в зоне риска. Но я даже не мог себе представить, что моя астма и молодой коронавирус закрутят меня в танго смерти и моя жизнь будет висеть на волоске… Я безмерно благодарен моей потрясающей семье, моим надёжным друзьям, армии ангелов клиники ODREX! Космическая энергия вашей любви вернула меня к жизни и я продолжу играть для вас на струнах своей души».

Олена Узун, лікар відділення респіраторних захворювань, невролог

«Михайло Володимирович поступив до нас на початку грудня з підтвердженим COVID-19, в стані середньої тяжкості. Однак, незважаючи на лікування, на десятий день після початку хвороби стан погіршився, як це і буває при типовому розвитку коронавирусной інфекції. Захворювання перейшло у важку форму, яка супроводжувалась гострим респіраторним дистрес-синдромом. Михайло Володимирович в той момент потребував максимальної подачі кисню — 15 л/хв. На повторній КТ ураження легеневої тканини склало 90%. Ми коректували терапію і залучали суміжних фахівців.

Наші лікарі доклали максимум зусиль, щоб пацієнтові не знадобилась інтенсивна терапія — та інтубація з подальшою штучною вентиляцією легень зокрема. Також проводились фізіотерапевтичні процедури. Безумовно, бронхіальна астма пацієнта ускладнила протікання коронавірусної інфекції. Але незважаючи на важкий перебіг захворювання, ми перемогли! Через 24 дні Михайла Володимировича виписали додому — без додаткової кисневої підтримки, з хорошими лабораторними показниками і позитивною динамікою».

Чи підійде мені баріатрична операція?

Опубликовано: 28.06.2021 о 15:34

Автор:

Категории: Блог,Статті

Тэги:

У тих випадках, коли втратити вагу самостійно пацієнт не має сил, в справу вступає баріатрія. Ви можете записатись на консультацію баріатричніого хірурга вже сьогодні. Але також спеціалісти Центру лікування ожиріння та метаболічних розладів Odrex скали тест, який допоможе вам зрозуміти, чи потрібна вам баріатрична операція, та чи можна її проводити.

Якщо ви відповіли «Так» на 5 або більше питань, то ви — кандидат на баріатричну операцію. Центр лікування ожиріння і метаболічних розладів Odrex надає повний цикл послуг від консультацій і обстежень до післяопераційного спостереження і реабілітації хворих на ожиріння. Хірургічні можливості включають встановлення внутрішньошлункового балону, рестриктивно-шунтуючу операцію, міні-шунтування шлунку, рукавну резекцію, Redo-операцію та постбаріатрічну пластику.

Дізнатись більше про види баріатричних операцій ви можете на сайті.

Але не забувайте, що повну інформацію можна отримати лише на консультації з хірургом. Записатись на консультацію до баріатричних хірургів Фоміна Андрія Віталійовича або Махатадзе Давида Шамілевича, або на консультацію з приводу встановлення шлункового балона до хірурга Майоренко Марини Миколаївни ви можете за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через мобільний додаток.

Візит ГО «Медичні лідери»

Опубликовано: 28.06.2021 о 13:46

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Ми із великим задоволенням проводимо екскурсії Медичним домом, і цього разу гості змогли дізнатись, як налагоджена робота в стаціонарі, розглянути сучасне обладнання, пройтись електрофізіологічною лабораторією Клініки Серця разом з аритмологом Олегом Бохонко.

Дякуємо Юлії Брикульській, голові ГО «Медичні лідери» за організацію та ділимось фоторепортажем екскурсії.

Чекаємо вас на майбутніх подіях в Medical Hub Odrex. Реєстрація відкрита на наступні заходи:
3.07 II засідання Асоціації ревматологів України та «Анкілоза.нет»
17.07 День маркетингу для приватної медицини
28.08 Семінар з діагностики та лікування обсесивно-компульсивних розладів в когнітивно-поведінковій терапії
17-18.09 5th Odrex Bariatric Meeting
24-25.09 Odrex Pediatric Urology Meeting
2.10 Семінар: «Як лікарю почати та вести медичний бізнес?»

Дитячий хірург Дмитро Чеканов в Зеленому театрі

Опубликовано: 22.06.2021 о 11:04

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.

Лекцію прочитав Чеканов Дмитро Юрійович — дитячий хірург, дитячий уролог вищої категорії, член ESPU (Європейська асоціація дитячих урологів) і ESPES (Європейська асоціація ендоскопічних дитячих хірургів). Доктор Чеканов виконує весь спектр оперативних втручань в дитячій хірургії та урології дітям віком від кількох днів до 18 років, включно з малоінвазивними.

Нагадуємо, що на весь літній період, з 01.06 по 31.08, Медичний дім Odrex пропонує знижку 10% на планові операції хірургічного та урологічного профілю у дітей. Це втручання, які допомагають малюкам як з вродженою, так і набутою патологією. Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30. Детальніше про спеціальну пропозицію — за посиланням.

Ділимось фоторепортажем лекції та чекаємо вас на наступних заходах в Зеленому театрі.

Колоноскопія в Медичному домі Odrex

Опубликовано: 21.06.2021 о 15:59

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.

Дане ендоскопічне дослідження є одним з найбільш достовірних методів діагностики, а при сучасному технічному оснащенні та належній кваліфікації лікаря більшість пацієнтів відчувають тільки мінімальний дискомфорт від діагностики. Ми рекомендуємо виконувати процедуру під «седативним ефектом» — даний анестезіологічний супровід під час процедури застосовується в більшості розвинених країн.

Колоноскопія виконується за допомогою гнучкого ендоскопа (довга, тонка гнучка трубка з камерою і джерелом світла), який проводиться через задній прохід у відділи товстої та термінальний відділ тонкої кишки, і дозволяє спеціалісту детально оглянути слизову оболонку досліджуваних відділів кишечника, не пошкоджуючи її.

Особливості проходження дослідження в Медичному домі Odrex:
• Інноваційне обладнання, ендоскопічна стойка експертного рівня Pentax.
• Висококваліфіковані спеціалісти з багаторічним досвідом.
• Можливість огляду тонкої кишки.
• Найсучасніша і точна діагностика за світовими протоколами.
• Видача пацієнтам відеодокумента дослідження.
• Check-Up програма та індивідуальний супровід.

На фото — ендоскопіст Медичного дому Odrex Ігор Миколайович Діордіца.

Детально про те, як проходить процедура, як підготуватись до діагностики та знеболення під час колоноскопії ви можете прочитати на нашому сайті.

Записатись на діагностику ви можете за допомогою форми на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.

Фотозона до Дня медичного працівника в Odrex

Опубликовано: 21.06.2021 о 15:45

Автор:

Категории: Блог,Новини

Тэги:

Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.

З нагоди свята в холі Медичного дому Odrex встановлена фотозона, де кожен охочий може зробити фотографії та порадувати ними своїх близьких і рідних. Також на святковій ранковій конференції в Medical Hub Odrex відзначили подяками спеціалістів та подякували за сумлінну працю, професіоналізм, відданість справі.

Ділимось фотографіями співробітників та гостей. Нехай їхні яскраві посмішки подарують вам гарний настрій протягом дня. Якщо ви ще не встигли привітати своїх улюблених медичних працівників, то зробіть це у коментарях. Щодня вони віддано працюють, аби кожен з нас був здоровим та щасливим, тому давайте віддячимо їм разом!