Посты с тэгом: Педиатрия

Грудне молоко. До якого віку пропонувати дитині?

Згідно з рекомендаціями ВООЗ та українськими наказами немовля рекомендовано годувати грудним молоком. При цьому, перші 6 місяців життя – давати тільки молоко, а потім комбінувати із прикормом. Грудне вигодовування можна продовжити до року-півтора – з часом молоко втрачає корисні мікронутрієнти та вітаміни, воно вже не таке калорійне, не містить антитіл, які передаються у перші пів року від матері до дитини. Якщо з певних причин дитину неможливо годувати грудним молоком, то їй пропонують спеціальну збалансовану дитячу суміш. Її дитина може їсти до 2 років. Прикорм в такому разі теж починають з 6 місяців.

Прикорм. Яким має бути знайомство дитини з майже «дорослою» їжею?

Чому майже? Бо вона все одно буде відрізнятись від загального столу – за складом, способом приготування, консистенцією та смаком. І тільки поступово буде «дорослішати», коли мама додаватиме нові продукти, замість пюре потроху пропонуватиме шматочки, трохи підсолюватиме, а потім і взагалі почне годувати із загального раціону. Ключове слово тут – поступово.

Тож як вперше дитині запропонувати прикорм? Передусім, важливо правильно підібрати час «Х» – дитина має бути здоровою та в гарному настрої. Бажано, щоб це відбулось у першій половині дня. Першою стравою може бути або каша, або овочі, які не мають вираженого смаку. Якщо це крупа, то оберіть ту, що не містить глютен, наприклад, рис, гречка чи кукурудза. Якщо овочі, то підійдуть кабачки, цвітна капуста, броколі, картопля, патисон. Продукт має бути відварений, можна на пару, та перетертий. Погодували – і спостерігайте. Якщо у дитини немає негативних реакцій, тобто здуття, зміни стула, алергії тощо, то можна продовжувати прикорми. Зауважте, що для першого разу буде достатньо однієї чайної ложки, але впродовж 5-7 днів порцію варто збільшити до повної.

Коли дитина спробувала всі інгредієнти окремо, можемо їх комбінувати – змішувати крупи, овочі, або до круп додавати овочі. До речі, якщо дитині все-таки стало зле після першого прикорму, не давайте деякий час цей продукт. Коли стан покращиться, спробуйте щось інше.

Потім починайте давати фрукти. Це можуть бути яблука, персики, груші, абрикоси – обирайте за сезоном. Але будьте уважні – полуниця, цитруси, будь-які екзотичні фрукти та ягоди не підходять, бо це алергени.

Щодо консистенції, то на початку прикорму їжа має бути перетертою, але з 8,5 – 9 місяців дитині вже можна пропонувати шматочки. В 13 – 16 місяців у маляти з’являються перші моляри, тобто жувальні зуби, тоді вона вже може їсти більш тверду їжу.

Зараз все більшої популярності набуває самоприкорм, при якому батьки замість чіткої порції перетертих продуктів пропонують дитині їжу зі спільного столу. При цьому дають їй можливість обрати саме те, що їй до вподоби та з’їсти стільки, скільки захоче. Тут є свої підводні камені: цей метод підходить лише тим родинам, в яких дотримуються правил здорового харчування. Бо якщо ви полюбляєте їсти, до прикладу, копчені, смажені або жирні продукти, дитині доведеться готувати окремо. Також є ризик того, що дитина може вдавитись великим шматком їжі, тож цей момент теж треба контролювати. В будь-якому разі, який би метод прикорму ви не обрали, варто порадитися із педіатром.

Напої. Що і коли можна давати?

• Вода
  Якщо дитина на грудному вигодовуванні, воду до 6 місяців однозначно давати не потрібно: вона міститься в молоці. Якщо на суміші, то в літній період можна пропонувати між годуванням, але це має бути спеціальна вода для малят, в жодному разі не газована мінералка.
• Чай, какао, кава
  Чай дитині можна давати лише з 2 років. Знайомити її зі смаком какао – з 3. Готувати його краще не сніданок і не частіше двох разів на тиждень по пів чашки. Після 6 років можна збільшити кількість і давати по повній чашці, але не більше 4 чашок на тиждень при відсутності протипоказів. А от щодо кави – рекомендую відкласти приблизно до пубертатного періоду. Вважається, що вона збудливо впливає на нервову систему. Якщо дитина старше за 7 років попросить у вас спробувати її, запропонуйте на заміну напій на основі цикорію.
• Коров’яче та козяче молоко
  Можна давати з року поступово. Але обирайте з жирністю 3,3% або 3,5%. Дітям до року давати коров’яче та козяче молоко не варто. Малятам із групи підвищеного ризику, тобто ті, у кого є алергії, непереносимість коров’ячого білка, хвороби травної системи, захворювання нирок тощо – не раніше 3 років.
• М’ясо та риба
  М’ясо дитині можна запропонувати із 6-7 місяців. Це може бути курятина, кролятина, індичатина, телятина або нежирна свинина. Рибу варто давати трохи пізніше – з 8 місяців. Найкраще для дитини підійдуть нежирні сорти – хек, судак або минтай.
  Зауважте, червону рибу маленькій дитині не можна, це алерген.
• Спеції та приправи – однозначне «ні»
  До 2 років не даємо жодних спецій та приправ. Дитина все це отримує з фруктів, овочів та круп.
• Алергени
  Алергенні продукти, тобто цитруси, полуницю, горіхи тощо можна вводити дітям після року, але пропонувати лише маленькі порції у першій половині дня. Далі протягом доби треба спостерігати, чи немає висипів, розладів травлення, сверблячки. Якщо є, то продукт відкладаємо.

Стоп-лист. Що не можна давати дитині як прикорм?

Вже з’ясували, що треба бути вкрай обережними з алергенними продуктами, їх само собою, як перший прикорм не використовуємо. Також не можна давати копчені продукти, сосиски та ковбаси, консерви, квашені овочі та фрукти. Смажене та жирне теж не можна! Важливо також, щоб страви були свіжими, тож після приготування дитину краще погодувати протягом 30 – 40 хвилин.

Вегетаріанська дієта для дитини

Звичайно, це особиста справа кожної родини, але я, як педіатр, маю попередити – харчування дитини має бути збалансованим, багатогранним, складатися з круп, овочів, фруктів, м’яса, риби та кисломолочних продуктів. М’ясо – це цінне джерело білка, який є життєво необхідним для росту і розвитку організму. У м’ясі залізо міститься в гемовій формі, саме така форма найлегше засвоюється. Нестача його може серйозно впливати на інтелектуальний розвиток дитини, його імунітет та кровотворення. Відсутність м’яса в раціоні дитини може також призвести до зниження гемоглобіну в крові та спричинити анемію.

Тетяна Олександрівна приймає в Поліклініці всієї сім’ї на Сахарова. Щоб записатись на консультацію лікаря або укласти з нею декларацію, заповніть форму на сайті, в мобільному додатку або зателефонуйте за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Дитячий гастроентеролог Грабчук Катерина Геннадіївна, загальний стаж роботи — 25 років

Розрізняють функціональний та органічний біль у животі. Функціональний біль з’являється через порушення моторики шлунково-кишкового тракту та зниження «порогу больової чутливості». Саме такий біль найчастіше і виникає у дітей. На відміну від органічного, він не має ознак запалення. Також важливий момент: іноді будь-який дискомфорт діти можуть назвати болем у животі.

Також біль може бути гострим та хронічним. Гострий біль за відчуттями досить інтенсивний, виникає раптово. Якщо у дитини виник подібний стан, треба звернутися до лікаря і разом шукати причину.

Хронічний біль у животі – це рецидивуючий біль, який триває довше, як два місяці. В таких випадках необхідно консультуватись з педіатром, який визначить природу болю і направить до вузького спеціаліста для подальшого лікування.

В будь-якому разі гострий це біль чи хронічний, треба негайно звертатись до лікаря, якщо є «червоні прапорці»:

• підвищена температура,
• повторне блювання, особливо з домішками крові,
• випорожнення з домішками крові,
• виражена діарея, тривалий закреп,
• порушення загального стану: млявість, сонливість або виражене занепокоєння,
• втрата ваги.

У різному віці біль може виникати з різних причин.

Діти до 1 року

В такому віці у дитини може бути банальна кишкова колька. Це абсолютно сприятливий функціональний стан, який не потребує медикаментозного втручання. Інша тактика має бути, коли болі у животі виникають на тлі гострих респіраторних вірусних інфекцій, кишкових інфекцій, інфекцій сечовивідних шляхів. Ці стани супроводжуються температурою, нежитем, можливо, кашлем, кишковими розладами, розладами сечовипускання. При цьому страждає загальний стан дитини. Тактика спрямована на лікування основного захворювання. Така дитина обов’язково потребує нагляду лікаря.

Рідше у дітей грудного віку зустрічається хірургічна патологія як чинник болю у животі. Але якщо у дитини спостерігається блювання, болі у животі, температура, кров у калі, то не варто виключати ймовірність хірургії – це може бути, наприклад, інвагінація кишківника.

Діти раннього віку

Тут діагностування трохи простіше, ніж у немовлят, бо дітки вже можуть показати, де болить. В такому віці серед причин болю у животі превалюють функціональні розлади: закрепи, послаблення випорожнень, порушення перистальтики кишечника, неперенесення певних видів продуктів. Можливо, проблеми викликані інфекцією. Не забуваємо і про можливість хірургічної патології, може бути запалення апендикса (апендицит).

Порада батькам: будь-який напад гострого болю у животі може бути маніфестацією гострої хірургічної патології. Тому, якщо є підозра на хірургічну патологію, не можна давати дитині знеболювальне, які можуть зменшити типову симптоматику захворювання. Це може ускладнити своєчасну діагностику.

Діти від 5 років

Діти від 5-6 років вже можуть чітко пояснити свої відчуття, тому визначити причину болю легше. Всі алгоритми, які перераховані вище, працюють у цій віковій категорії.

У пре- та пубертатному віці біль у животі може бути симптомом таких захворювань, як гастрит, холецистит, коліт, панкреатит, що потребує ретельного обстеження. У дівчат болі в животі можуть бути обумовлені гінекологічними причинами.

Важливо розуміти, що патофізіологічні функціональні розлади органів травлення у своїй основі часто мають психосоматичні причини. У наш непростий час психосоматика взагалі виходить ледь не на перший план. Тож будьте уважні до своїх дітей!

Ви можете записатись на консультацію Катерини Геннадіївни Грабчук через форму на сайті, через мобільний додаток або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.

Что такое анемия?

Если говорить простыми словами, анемия — это снижение объема гемоглобина в единице крови. Этот недуг приводит к возникновению кислородного голода тканей, так как именно гемоглобин является основным компонентом эритроцитов, которых считают ответственными за транспортировку кислорода к органам.

Норма гемоглобина зависит от возраста. Например, у младенцев нормальным считается уровень 220, у подростков 14-15 лет — уже от 140 до 160.

Различают первую, вторую и третью степени или стадии анемии. При гемоглобине от 90 до 110 у пациентов диагностируют первую степень, от 70 до 90 — вторую, а если отметка ниже 70 — третью. Самой тяжелой является третья степень анемии, в таких случаях иногда больного приходится экстренно госпитализировать для интенсивного лечения.

Анемии бывают разными. В основном на консультацию в поликлинику к гематологу обращаются именно с дефицитными анемиями, когда организму ребенка не хватает определенных микроэлементов. Например, железа, витамина B12, фолиевой кислоты или других. Среди причин появления анемии могут быть:

• Нарушение кормления, из-за чего у ребенка появляется дефицит микроэлементов.
• Поведение ребенка. Часто девушки-подростки пытаются похудеть, но неправильно подбирают диеты.
• Патологии желудочно-кишечного тракта, из-за чего не всасываются микроэлементы. Ребенок вроде бы качественно и регулярно питается, но при этом анемия развивается. В таком случае необходимо обследование у гастроэнтеролога, чтобы проверить, нет ли поверхностного гастрита, гастродуоденита, запоров — это частая проблема у подростков из-за малоподвижного образа жизни. Все эти болезни могут приводить к анемии.
• Повышенная кровопотеря, например, у девушек в период становления, когда появляются месячные.
• Слишком тяжелые физические нагрузки у мальчиков тоже могут приводить к анемиям.
• Повышенное разрушение эритроцитов (гемолитические анемии).
• Любая инфекция, антибиотики, аллергия также среди причин. У нас даже была история, когда перед 1 сентября в школе покрасили класс некачественной краской, ребенок за 4 дня попал в больницу с гемолитическим кризом с резким падением гемоглобина.

В 99% случаев такие процессы — обратимы, своевременное лечение которых приводит к полному выздоровлению. Есть небольшая группа тяжелых анемий — апластических, при которых фиксируется недостаточность работы костного мозга. Это достаточно серьезная проблема, которая иногда требует тяжелого лечения, вплоть до трансплантации костного мозга. Из положительного — такие анемии встречаются не так часто.

Основные симптомы анемии. Как ее вовремя выявить?

Первое, на что обращают внимание родители — это то, что ребенок становится вялым. Когда они приходят на прием, рассказывают, что их сын или дочь бегали, как волчки, не могли усидеть на месте, а сейчас хотят присесть, прилечь и предпочитают спокойные игры. Также у маленьких пациентов наблюдается бледность кожных покровов. Да, бывает ситуация, когда у ребенка просто такой тон кожи от природы, но когда раньше после прогулки его щеки и ушки становились розовыми, а теперь нет — то это повод задуматься, не признак ли это снижения уровня гемоглобина. Также на этот недуг указывают выпадение волос и нарушение роста ногтей.

Как предупредить развитие анемии?

Если же анемию не лечить, то могут появиться нарушения работы нервной системы, задержка психомоторного и умственного развития. Эритроциты являются основным переносчиком кислорода, и если он не поступает в головной мозг, тормозится развитие всех функций. Поэтому важно предупреждать болезнь — регулярные прогулки на свежем воздухе, рациональное питание, здоровый образ жизни — серьезные враги анемии. Если же заметили симптомы, описанные в этой статье, у своего ребенка, не занимайтесь самолечением, а сразу же обращайтесь к специалистам.

Наталия Молодец консультирует в многопрофильном центре Odrex на ул. Раскидайловской, а также работает в детском стационаре «Одрик». Вы можете записаться на ее консультацию через форму на сайте, через мобильное приложение или по телефонам: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.

Важным критерием физического и психического здоровья и развития ребенка является его эмоциональное состояние. Оно влияет на развитие восприятия мира, внимания, памяти, мышления, воображения. В свою очередь, эмоциональное состояние ребенка зависит от многих факторов, но одним из главных является количество и качество сна.

Что такое кошмары и ночные ужасы, почему они появляются?

Кошмар — это плохой сон, из-за которого ребенок просыпается в состоянии испуга. Это следствие и отражение эмоциональных конфликтов активной жизни. Например, у годовалого малыша это какое-то недавнее событие – сдача анализа крови, укус пчелы, неосторожное падение.

Ночной страх — это частичное пробуждение со спутанностью сознания (сновидение, лунатизм). Ребенок может плакать, размахивать руками, кричать, но не пробуждается полностью. При обращении к ребенку он может не ответить, смотрит вроде бы на вас, но не видит. Ночной страх или ужас — довольно редкое расстройство сна, обычно встречающееся у детей дошкольного возраста.

Ночные страхи могут проявляться у детей с 6-месячного возраста, например, в виде длительного плача, который трудно успокоить. У детей, ходящих в садик или школу, это состояние проявляется в виде истерики, у подростков — крика, причем в это время ребенок может резко садиться в постели.

Чем старше становится ребенок, тем сложнее страхи — разлука с родителями, страх потери любви и одобрения, страх разочаровать. У подростков — это тревоги о будущем, эксперименты с новыми системами ценностей, возражения, личные желания и оценка их родителями.

На появление расстройств сна у ребенка могут влиять просмотр на ночь фильмов ужасов, странных мультфильмов, выяснение отношений при детях или сцены домашнего насилия в любом виде. Это все приводит к повышению степени тревожности, а затем проявляется в виде ужасов (и не только).

Как известно, на каждом этапе взросления свои страхи, и они впоследствии выражаются во снах и кошмарах.

Что делать, если ребенку приснился кошмар?

Испуганного ребенка не следует стеснять, винить или кричать на него.

• Если это ночной страх, не нужно пытаться разбудить малыша, следует говорить тихим голосом, можно аккуратно взять за руку и отвести в постель. Ночной страх возникает обычно через 1-4 часа после засыпания, когда фаза медленного сна является самой глубокой. Как правило, приступ проходит сам по себе и его продолжительность может быть разной, иногда до 45 минут. После такого приступа ребенок быстро засыпает снова, но ничего не помнит.
• Если это лунатизм, следите, чтобы ребенок не навредил самому себе.
• Если это просто плохой сон, нужно обнять, успокоить, поговорить с ребенком, напомнить, что это просто сон, поощрить его рассказ.

Можно ли самостоятельно назначать препараты для улучшения сна?

Только специалист может определить степень тревожности и других нарушений психики, поэтому назначение любых улучшающих сон препаратов возможно только после консультации педиатра или узкого специалиста. Любые препараты, даже невинные на первый взгляд, могут еще больше нарушать сон.

Как наладить детский сон?

Дети часто боятся засыпать одни в темноте. Чтобы избавить ребенка от страхов, можно оставить включённым небольшой светильник до момента глубокого сна.

За консультацией врача следует обратиться в том случае, если ужасы не проходят, они учащаются и сопровождаются криками. Если кошмары снятся еженедельно или чаще, это повод обратиться к детскому неврологу, нейропсихологу, психологу.

Екатерина Сергеевна подытоживает: «Ночные страхи возникают из-за повышенной тревожности, причины появления которой частично мы разобрали выше. Дополнительную информацию вы можете найти в книгах, которые я сама читаю и вам советую, это:
• Х. Карп «Детский сон. Простые решения для родителей»
• Р. Фербер “Сон ребенка. Решение всех проблем»

С Екатериной Николаенко можно заключить декларацию ребенку. Договор можно заключить в Медицинском доме Odrex по адресу: улица Раскидайловская, 69/71. С собой необходимо взять ряд документов: детям до 14 лет — свидетельство о рождении, старшим — паспорт и идентификационный код.

Записаться на консультацию можно через мобильное приложение, через форму на сайте или по номерам: +38 (048) 730-00- 30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.