Подаруйте любов — відправте Валентинку!
Посты автора annstelmakh
Анна Стельмах
Своєчасна та правильно обрана діагностика опорно-рухового апарату
Яка діагностика найефективніша при переломах?
Травми викликають сильний біль чи обмеження рухів: під час огляду ортопед-травматолог оцінить місце травми та назначить метод первинної діагностики.
Рентген
Здебільшого травми, які призводять до переломів та вивихів, є найчастішим показанням до проведення саме рентгенографії.
Рентгенівські знімки потрібні не лише для того, щоб встановити діагноз. Оцінюють наступні критерії:
- анатомічне розташування та напрямок лінії перелому,
- тип перелому,
- розміщення уламків одного фрагменту кістки стосовно іншого,
- наявність супутніх порушень.
МРТ
МРТ-діагностика при переломах менш інформативна, тому що направлена на дослідження м’яких тканин, а саме на візуалізацію хрящів, зв’язок чи м’язів. Необхідне воно, якщо є ризик пошкодження уламком кістки цих структур. Або розтягнення зв’язок, надриви сухожиль, розриви м’язів, а також запальні, пухлинні або вроджені процеси.
Де шукати відповідь, якщо біль постійний?
Якщо протягом двох тижнів то з’являється, то зникає біль, знеболення не вдається — варто звернутись за консультацією ортопеда-травматолога.
Та з іншого боку, будь-які дегенеративні зміни у суглобах протікають довго та можуть навіть роками залишатись невиявленими.
Костянтин Палагнюк — завідувач відділення ортопедії і травматології, ортопед-травматолог вищої категорії, кандидат медичних наук, стаж якого більше 16 років.
Найчастіша проблема — це артроз суглобів. Артроз вражає суглоби, які витримують найбільше навантаження: колінні, кульшові та надп’ятково-гомілкові суглоби. Ураження саме колінного або кульшового суглобів часто є причиною інвалідизації та зниження якості життя пацієнтів. На жаль біль з’являється вже на останніх стадіях, що і змушує відвідати лікаря. Проте виявлення на ранніх стадіях дозволить підтримувати стан суглобу та відтягнути необхідність ендопротезування, навіть якщо хвороба вже прогресує.
Клінічна картина артрозу містить біль, крепітацію (шум у суглобі) та зменшення діапазону рухів, на основі цих ознак й обирають діагностику.
- На консультації ортопед-травматолог збирає анамнез, дізнається про характер болю, навантажує суглоб, щоб оцінити його реакції.
- Після цього потрібно провести лабораторні дослідження, щоб виключити або виявити запалення чи супутні патології.
- Серед інструментальних досліджень перевага на боці рентгену. Діагностика дозволяє оцінити стан хрящів та виявити звуження суглобової щілини. При підозрі на артроз колінних суглобів рентгенівський знімок робиться в передньозадній та бічній проекціях в положенні стоячи або в бічній проекції при згинанні.
- Якщо ж ймовірний артроз тазостегнового суглоба необхідно проводити рентгенологічне дослідження кісток тазу із захопленням обох тазостегнових суглобів.
- У тих випадках, коли хрящі добре працюють, але присутній виражений больовий синдром, назначають МРТ. Адже проблема криється у тканинах, які оточують суглоб.
Записатись на консультацію ортопеда-травматолога в Медичному домі Odrex ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Чи можлива вагітність у яєчнику?
У неправильному місці
За нормального перебігу вагітності яйцеклітина зустрічається у матковій трубі зі сперматозоїдом і потім просувається до порожнини матки. Однак у 0,00014 % випадків вагітність починає розвиватись у яєчнику. Це може статися або тоді, коли запліднення відбувається в самому яєчнику ще до того, як яйцеклітина встигла з нього вийти, або коли плідне яйце замість того, щоб прямувати до матки, повертається назад.
Ольга Миколаївна Куліш — акушер-гінеколог, гінеколог-хірург, онкогінеколог
Внаслідок збою
Така ситуація є вкрай небезпечною: ворсинки хоріону (зовнішньої оболонки зародка) проростають у тканини яєчника, руйнують судини і можуть спровокувати масивний внутрішньочеревний крововилив. Раніше, коли про широке діагностичне використання ультразвуку залишалося тільки мріяти, а хірургічні методики були далекими від досконалості, смертність при позаматкових вагітностях сягала ледь не 50 %!
Бути насторожі
Імовірність настання яєчникової вагітності є вкрай невисокою, та саме тому про цю небезпеку потрібно знати й пам’ятати. Відчуваючи біль внизу живота та спостерігаючи кров’янисті виділення, жінки не повинні відкладати візит до лікаря, особливо тоді, коли тест показує дві смужки.
Медики також мусять брати до уваги можливу позаматкову вагітність й уважно проводити УЗД. Бо ж сам по собі біль може вказувати на будь-яку з патологій.
Випадок з практики
Саме так і сталося з однією нашою пацієнткою. У зв’язку з поганим почуттям вона неодноразово зверталася по допомогу, та її стан пояснювали запаленням. Потім жінка прийшла до сімейного лікаря, яка провела УЗД… і надала рекомендацію негайно їхати в Odrex. При огляді та додатковому обстеженні ми запідозрили позаматкову вагітність. Операція була проведена терміново, без розрізу — через крихітні проколи. Попри те, що крововилив уже починався, втручання минуло успішно: плідне яйце вдалося видалити настільки точно й делікатно, що тканини яєчника були максимально збережені. Завдяки мінімальній травматичності операції пацієнтка змогла вже наступного дня вирушити додому.
Коли знову планувати вагітність
Після успішного лікування жінкам необхідно деякий час утримуватися від настання наступної вагітності. За цей час проводиться пошук, який із численних чинників з найбільшою ймовірністю міг спровокувати «похибку» заплідненої яйцеклітини, і пропонується корекція стану здоров’я жінки. Зазвичай за 4-6 місяців знову можна вагітніти, якщо лікар не бачить до цього протипоказань.
Записатись на консультацію гінеколога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Головне про фімоз: розповідає дитячий хірург
Як виявити фімоз та чим він загрожує?
У хлопчиків у віці 2-3 років крайня плоть вже має бути сформованою, а головка повинна частково або повністю відкриватись. Тобто фімоз до 3-х років — це природно, до цього віку стан має самостійно нормалізуватись, і втручатись в цей процес не варто. Однак, якщо цього не відбулось — потрібно консультуватись. Є випадки, коли в 3 роки може бути виражена тенденція до відкривання, і ще рік цей процес можна контролювати, але може бути й навпаки — на першому році життя вже є виражений фімоз, що потребує хірургічного втручання.
Отже, якщо під час купання ви помічаєте будь-які проблеми — зверніться за кваліфікованою допомогою. Тому що неможливість гігієни та санації простору між голівкою та крайньою плоттю створює сприятливі умови для розвитку хронічної інфекції. Загалом такий стан може призвести до наступних проблем:
- рецидивуючі інфекції сечовидільної системи,
- жорсткі рубцеві спайки між голівкою та крайньою плоттю,
- меатостеноз — склерозування зовнішнього отвору уретри з різким звуженням і тривалим напруженим сечовипусканням,
- гнійний баланопостит: інфікування смегми в препуціальному мішку,
- рубцеве звуження крайньої плоті.
Після лікування або ж нормалізування стану потрібно навчити дитину правильно доглядати за власною гігієною та під час купання відвигати крайню плоть.
Які є варіанти лікування?
Діагностика проводиться методом обстеження на консультації лікаря, залежно від тяжкості стану є декілька варіантів лікування. А для виключення запальних захворювань сечовивідних шляхів та крайньої плоті призначаються лабораторні аналізи.
При фізіологічному фімозі або сформованій крайньої плоті, коли повне виведення головки неможливо, застосовують мазі, які містять гормони-кортикостероїди. Складові компоненти цих мазей при тривалому застосуванні розм’якшують крайню плоть, що уможливлює виведення головки. Але навіть цю процедуру повинен робити лікар, а не батьки.
Для успішного результату важлива правильна тактика ведення малюка, тож не варто займатись самолікуванням. Краще отримати думку кваліфікованого лікаря.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Не погоджуватись на менше: історія лікування аритмії методом кріоабляції
Історія пацієнта та вибір методу лікування фібриляції передсердь
До цього пацієнта не зупиняла його миготлива аритмія: сам він розповів, що не відчував симптомів, лише іноді помічав екстрасистоли — перебої в роботі серця. Турбувало його інше: чоловік займається екстремальним видом спорту, але не молодшає, і, зважаючи на свій вік, хоче подбати про те, щоб і надалі займатись улюбленою справою без шкоди для здоров’я. А ще — жити без таблеток. І сучасна медицина має що на це сказати.
Протягом доби серцевий ритм пацієнта на три чверті складався з фібриляції передсердь. Саме такі дані показав холтерівський моніторинг, а слідом за тим ми провели ЕхоКГ, кардіограму, загально-клінічні аналізи. За даними Ехо, ліве передсердя пацієнта виявилось маленьким, взагалі не дилятованим, в межах абсолютно всіх вікових норм — далі ми розкажемо, чому це важлива деталь історії.
Отже, пацієнт мріяв жити без таблеток. Медикаментозна терапія при аритмії із року в рік стає все кращою, але є й інший спосіб лікування фібриляції передсердь — операція, під час якої ізолюються осередки аритмії. Олег Ігорович обговорив з пацієнтом всі переваги двох методів ізоляції легеневих вен: радіочастотної абляції та кріоабляції, і було обрано останню.
Як проходить кріоабляція
Перед такою операцію необхідно провести КТ: анатомія серця пацієнта має бути сприятливою. Виявилось, що за розмірів лівого передсердя робити процедуру буде достатньо складно: в маленькому передсерді непросто розвертатися катетером. Проте проведення процедури — можливе.
Фібриляція передсердь — захворювання, що не можна побачити оком, тож під час операції використовують всі доступні методи візуалізації. По-перше, щоб «зайти» в ліве передсердя. Аби безпечно і точно проколоти перегородку між передсердями, ми зазираємо туди двома способами: під рентгеном і за допомогою ультразвуку — датчиком ICE для внутрісерцевого Ехо. По-друге, ми поєднуємо 3D-модель серця, отриману з КТ, з реальним рентгенівським зображенням.
Завдання аритмолога — знайти кожну з цільових вен та ізолювати їх. Уявіть, що температура в серці нижче, ніж в найхолоднішу зиму: всередині балона для ізоляції вона опускається до -40℃, -45℃, -50℃, сигнали пропадають, і це означає, що імпульс збудження, сигнал із синусового вузла вже не заходить в вену. Тримаємо надзвичайно низьку температуру ще 60 секунд — і тоді вена ізольована. Повторюємо таку процедуру ще три рази, ізолюємо всі чотири вени.
Після цього перевіряємо всі чотири вени на якість ізоляції. При потребі на пацієнта чекає bonus freeze — додаткова аплікація.
Як прискорити серце
Але і це ще не вся історія. Є в людському організмі те, що не підвладне свідомості — симпатична та парасимпатична нервова система. Вона викликає те, що для нас — мимовільне та підсвідоме: наприклад, автономна нервова система впливає на розгін та уповільнення серця. Якщо забрати, травмувати нервові сплетення, що викликають парасимпатичне уповільнення серця, то пацієнт, який був схильний до пониженого пульсу (50-55 уд/хв, як у нашого героя), отримує пульс в 60-70 уд/хв.
Для нашого пацієнта це насправді добре: хоча базова частота пульсу і не впливає на якість життя, вона знижує ризик рецидивів миготливої аритмії.
Саме тому посередині операції можна почути чітке і голосне «Стимулюй!» від аритмолога. В момент, коли ми заморожуємо вени всередині, на зовнішній стороні серця руйнуються нервові сплетення, при їхньому подразненні серце потрібно додатково простимулювати — та розігнати. Так ми по кругу зменшуємо, зменшуємо і зменшуємо ризики аритмії для пацієнта.
Іноді серцево-судинне захворювання — це вже факт, від якого нікуди не дітись. Та чи буде воно приносити страждання — особистий вибір кожного.
Пухлини головного мозку: порятунок можливий
Історія порятунку
Наша пацієнтка прибула зі скаргами на головний біль та з низкою інших тяжких симптомів. З медичної карти стало зрозумілим, що в анамнезі у неї – рак молочної залози, який спочатку потребував хіміотерапії, потім – мастектомії. Ми провели ретельний скринінг: на щастя, в тілі не було знайдено осередків захворювання, які б прогресували; однак у головному мозку було дві пухлини, як ми припускали, метастази.
Наталія Михайлівна, пацієнтка Odrex, та нейрохірург Владислав Свєтлицький
За нормативами такі новоутворення, що не є одиничними, не повинні піддаватися хірургічному лікуванню. Та необхідно розуміти: ці рекомендації були написані ще в ті часи, коли хірургія головного мозку була дуже травматичною та передбачала складний постопераційний період. І якби ми дотрималися цих застарілих вимог, уже за кілька місяців пацієнтка, ймовірно, впала би в кому, адже одна із пухлин почала перетискати стовбур головного мозку. Тоді показання до операції були б очевидними, однак вихід з неї – далеко не таким легким, як це відбулося зараз.
Владислав Свєтлицький звернувся до свого вчителя, досвідченого нейрохірурга з Києва Андрія Анатолійовича Обливача, аби провести операцію разом з ним. А у тому, що хірургічне втручання було необхідне, він не мав жодних сумнівів.
Нейрохірурги Владислав Свєтлицький та Андрій Обливач
Наталія прокинулася після операції увечері того ж дня з відчуттям значного полегшення та позбавлення головного болю. Прямо тоді ж вона змогла встати на ноги. Набряки сходили дуже швидко… Отже, жодних тижнів у реанімації, як могло би бути колись! За 5 днів ми змогли виписати Наталію, і вона зустріла Новий рік удома, в колі близьких. Що буде далі? Наш прогноз є дуже оптимістичним. Після курсу хіміо- та променевої терапії ми розраховуємо на значну протяжність життя нашої пацієнтки та на високу його якість.
Розповідає Наталія Михайлівна, пацієнтка Odrex
В Odrex я прибула на «швидкій». У тому, що потрібно звернутися саме до цього медичного закладу, у мене та родини не було навіть найменшого сумніву. Коли мене привезли, я була вже в майже непритомному стані, тож достеменно пам’ятаю лише те, як прокинулася вранці. Тоді прийшли мої рідні, і Владислав Петрович пояснив нам ситуацію: та допомога, яку мені надали, зняла больові симптоми. Але ситуація може не просто повторитись, а ще й радикально погіршитися – пухлина створює пряму загрозу життю. З’ясувалося, доки я спала, Владислав Петрович не втрачав ані секунди: він уже зв’язався з київським лікарем, який погодився прибути до Одеси та провести необхідну операцію.
Це було справжнє диво – щойно ніхто із одеських спеціалістів не міг мені допомогти, аж раптом, ось він, вихід! Сказати, що я вдячна лікарям – це все одно, що не сказати нічого! Мені не просто допомогли, мені врятували життя. І хтозна – якби не рішення, прийняте Владиславом Петровичем, скільки б мені довелося безрезультатно ходити по лікарях… Те, що операцію вдалося провести і вона минула успішно, підтвердило ту мудру фразу, яка трапилася мені на очі, доки перебувала в Odrex в очікуванні на оперативне втручання: «Якщо перед тобою не відчинились якісь із дверей, це означає, що відчиняться інші». Це насправді так, отож ніколи не можна втрачати надію. Потрібно приймати те, що з тобою відбувається, та радіти кожному дню, знаючи, що зрештою все буде добре.
І співробітники Odrex дуже добре вміють підтримати позитивне налаштування, оточуючи пацієнтів турботою. У мене був вибір перед операцією: піти додому та приходити на крапельниці, або ж залишатися тут під наглядом лікарів. Я без вагань обрала другий варіант, і провела цей час комфортно, наче в санаторії. Лікарі та медсестри не просто виконували необхідні процедури, вони були уважні до найменших дрібниць: від сухості шкіри запропонували крем, синці після ін’єкцій знімали компресами… Були враховані навіть мої звички – я вже багато років не їм м’яса, і мені підготували спеціальне меню.
Тут дійсно створюють всі умови для того, щоб пацієнти активно відновлювали здоров’я.
Всесвітній день дитини: розвиток малюка до першого року життя
Фізичні показники: де норма, а де відхилення?
У перший рік свого життя малюк змінюється щоденно. Головні параметри, які оцінюють лікарі в цей період:
- зріст: за перший рік дитина зростає десь на 20-25 см,
- вага: за перший місяць малюк набирає близько 600 г, потім щомісяця збільшується на 700-800 г, починаючи з півроку набір ваги поступово зменшується до 300-400 г/міс,
- окружність голови та грудної клітини,
- співвідношення зросту та маси тіла.
Щоб зрозуміти, чи фізичні показники дитини у нормі, оцінюють співвідношення ваги до зросту. Темп розвитку може бути різним, але це не означає, що якщо він повільний — то не нормальний. Адекватно оцінити усі аспекти фізичного розвитку може лише педіатр, враховуючи індивідуальні особливості дитини. Адже дитина, що народилась з вагою близько трьох кілограмів, буде у віці одного року відрізнятись від малюка, що при народженні важив чотири кілограми.
Тим паче, у такому віці дитина не може вам поскаржитись, тож варто знайти свого спеціаліста, під наглядом, якого ви будете зростати разом.
Психоемоційний розвиток: коли чекати першу посмішку?
Для гармонійного розвитку потрібно враховувати і психоемоційні показники. Педіатри оцінюють стан дитини за наступними критеріями:
- зорові орієнтовні і слухові орієнтовні реакції,
- емоції,
- загальні рухи,
- рухи руки і дії з предметами,
- підготовчі етапи розвитку мови і розуміння мови,
- навички і вміння.
У перший місяць дитина може короткочасно сфокусовувати погляд на яскравих предметах, здригається при різких звуках та блимає очима, намагається тримати голову лежачи на животі та нарешті посміхається. Наступного місяця ці уміння покращуються: тепер поглядом дитина слідкує предметами, прислухається до розмов, посміхається у відповідь та трохи краще тримає голову — близько хвилини. З четвертого місяця він вже впізнає мати, голосно сміється, повертається зі спини на живіт, може хватати іграшку руками. На шостому місяці відрізняє незнайомих людей від близьких, вимовляє склади «ма» чи «ба», починає белькотіти, а також охоплює вустами їжу, під час годування з ложки.
Починаючи з шостого місяця активність збільшується. У сім місяців малюк вже добре повзає, тому варто потурбуватись, щоб він не поранився, вже на 10 місяці він буде вилазити на невисокі поверхні і самостійно спускатись. Щомісяця рухи з предметами покращуватимуться — в 11 місяців, наприклад, ставитиме кубики один на одного. Щодо мовлення, то у рік дитина вимовлятиме 8-10 слів, а також розуміє елементарні прохання, а словарний запас постійно — збільшується.
Яким чином малюк проявляє свою любов?
Не усі дорослі вміють проявляти свої почуття, а ось малюки, не вміючи розмовляти, показують свою любов поглядами, посмішками та бажанням знаходитись поруч з батьками.
Немовля звикло до вашого голосу ще в утробі, тому воно буде реагувати на ваш голос. Спочатку просто повертаючись в ту сторону, звідки чує голос. А потім — намагаючись поговорити з вами.
Ще одним проявом любові є погляд малюка на ваше обличчя — таким чином він його вивчає. Дитина любить розглядати риси, вивчати ваші емоції та реакції, тому добрий погляд та посмішка навчить малюка світлих емоцій. Крім звуку та погляду, дитина розрізняє ваш запах, відчуває серцебиття та звикає до дотиків.
Коли під час істерики ви берете малюка на руки і він заспокоюється — це відбувається через довіру до вас і те, що він впізнає у вас рідну людину.
А найпростіший, але найприємніший прояв любові— посмішка, на яку потрібно відповідати. Навчіть дитину посміхатись і проявляти свої почуття до інших на своєму прикладі.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Залишайтесь чутливими: чому антибіотики перестають працювати?
Відтоді як у 1928 році Олександр Флемінг знайшов у чашці Петрі плісняву Penicillium notatum – і це, мабуть, єдиний в історії випадок, коли можна заспівати оду нелюбові до миття посуду! – антибіотики врятували нескінченну кількість життів. Та патогени дають гідну відсіч нападкам на себе. Лише одна єдина бактерія, яка навчилася протистояти лікам, може передати цю генетичну інформацію своїм родичам, які розмножуються нечуваними темпами. Тож учені б’ють на сполох: шкідливі мікроорганізми настільки швидко стають нечутливими до дії лікарських засобів, що вже у 2050 році, припускають, від інфекцій, викликаних суперстійкими бактеріями, щороку помиратиме до 10 млн людей.
Унаслідок безвідповідальності
Перспектива повернення медицини до доантибіотикової ери багатьом видається примарною – нам важко уявити собі, що банальна подряпина може стати фатальною, що пневмонія викрадатиме життя і без допомоги злісного вірусу, що хірургія може стати настільки ризикованою, що часто не матиме сенсу… Проте дослідники вважають: ситуація наближається до критичної, особливо у тих країнах, де антибіотики вільно можна купити без рецепта.
Заступник медичного директора Сергій Щербаков
День за днем дедалі більше людей на власному досвіді переконуватиметься, що прописані ліки не працюють. При цьому в арсеналі медиків немає миттєвих тестів, які б виявляли стійкість бактерій до того чи іншого медикаменту. Ті перевірки, що є доступними, тривають аж до тижня – а діяти потрібно негайно. Єдине, що може запропонувати лікар, це чинити за правилами – емпірично підбирати препарат за препаратом у пошуках того, який таки спрацює. Чи слід нагадувати про те, що все це – удар по організму?
А що фармацевти?
А вони не всесильні! З 1980-х років не було створено жодного принципово нового класу антибіотиків. Розробляючи дедалі більш потужні «версії» уже відомих препаратів, дослідники практично дійшли до межі можливого. Що ж до пошуків нових варіантів, то більшість компаній просто не в змозі за це взятись: запропонована ними інновація може стати неефективною (тобто до препарату розвинеться антибіотикорезистентність) ще до того, як виробник зможе окупити колосальні витрати на розробку та клінічні дослідження.
Позитивні новини в цій сфері усе-таки є. Повідомляють про революційні відкриття, нові класи антибіотиків: теіксобактин та групу малацидінів, які потенційно здатні впливати на грам-позитивні бактерії. Та для того, щоб ці речовини стали ліками, ще потрібні тривалі клінічні випробування. Тому, щоб не ускладнювати ситуацію тут і зараз, антибіотики потрібно вживати тільки тоді, коли без них не обійтись.
Ні – самолікуванню
«Минулого разу моїй дитині це допомогло – отже, і цього разу допоможе!», «Мені порадили знайомі – їх дитину цей препарат просто врятував!» та інші подібні рішення у корені неправильні, адже антибіотики слід приймати самому та давати дитині винятково за приписом лікаря, коли він переконаний у бактеріальній природі захворювання.
Годі й сподіватися на те, що при вірусних захворюваннях антибіотики зіб’ють дитині температуру та убезпечать її від потенційних бактеріальних ускладнень. Якщо приймати їх «для профілактики», це лише послабить організм та зробить його більш вразливим перед вторгненням небажаних мікроорганізмів. Коли в організмі немає патогенів, антибіотики винищують корисну мікрофлору кишківника і тим самим, замість допомоги, завдають удару по імунітету.
Війна – за розкладом
Вказана лікарем тривалість прийому антибіотиків та дотримання рекомендованих інтервалів – must do. Необхідно також уважно вивчити інструкцію і дотримуватися правил розведення суспензій, зберігання препарату тощо.
Припиняти вживання ліків, щойно зникнуть симптоми, не можна – це загрожує рецидивом захворювання. При цьому цілком імовірно, що недобитки армії ворожих бактерій, отримавши перепочинок, використають його для того, щоб зміцнитися, і для остаточного їх подолання знадобиться новий курс більш потужних препаратів. Думаєте, печінка з нирками за це подякують? Та аж ніяк.
Також не варто «закріплювати результат», подовжуючи час прийому антибіотиків. Так, кашель після пролікованої застуди чи бактеріальної пневмонії може тривати декілька тижнів. Та щоб його позбутися, потрібний час і побудований, відповідно до порад лікаря, спосіб життя – але аж ніяк не потужний медикамент.
Правила відновлення
Правильний режим дня, доступ до чистого повітря, збалансоване харчування, достатнє вживання рідини, вибір пробіотичного препарату, який допоможе відновитися дружнім бактеріям у кишківнику – усі ці моменти також раціонально обговорити з лікарем. Бо, покладаючись на саму лише рекламу, яка обіцяє відновлення, можна залишитися при тій ситуації, що була – і без грошей, витрачених на неефективні пробіотики.
Всесвітній день боротьби з пневмонією: дихати на повні легені
Коли лікування може бути амбулаторним, а кому потрібно знаходитись у стаціонарі?
Для прийняття рішення, в яких умовах краще лікувати пацієнта, амбулаторно або в стаціонарі, існують спеціальні міжнародні шкали. За ними оцінюється стан пацієнта з урахуванням віку, частоти серцевих скорочень, температури, частоти дихання, сатурації, наявності супутніх патологій.
Якщо вік пацієнта менше 65 років, в нього немає ознак задишки, SpO2> 94%, немає вираженої лихоманки і супутньої хронічної патології — він може лікуватися амбулаторно. В будь-якому випадку, рішення приймає лікар.
Чи обов’язково робити комп’ютерну томографію?
Лікар ставить діагноз «пневмонія» після огляду пацієнта, з урахуванням результатів інструментальних та лабораторних досліджень. Однак для підтвердження діагнозу практично завжди потрібна рентгенографія органів грудної клітини, яку необхідно виконувати виключно за призначенням лікаря.
КТ органів грудної клітини виконується при підозрі на атипову пневмонію, наприклад, як при коронавірусній інфекції, але лише при погіршенні стану та за призначенням лікаря. При легкому перебігу вірусної COVID-пневмонії комп’ютерна томографія не потрібна і не змінить тактики лікування. Для контролю лікування повторні знімки не робляться: це є недоцільним, оскільки осередки в легенях розсмоктуються протягом трьох місяців, а зайве променеве навантаження загрожує виникненням онкопатології в майбутньому.
Які ускладнення викликає пневмонія?
Ускладненнями пневмонії найчастіше є погіршення перебігу хронічних захворювань, а також місцеві реакції, такі як:
- плевральний випіт,
- скупчення гною в плевральній порожнині,
- деструкція або абсцедування легеневої тканини — це формування обмежених порожнин в легеневій тканині,
- гостра дихальна недостатність,
- інфекційно-токсичний шок,
- сепсис,
- перикардит, міокардит — захворювання серця,
- нефрит — захворювання нирок та інші.
Які можуть бути залишкові явища після пневмонії і як їх лікувати?
Процес відновлення після пневмонії — не швидкий та індивідуальний у кожного пацієнта, найчастіше займає близько 2-3 тижнів. Після вірусної інфекції в період відновлення можна відмітити:
- залишковий кашель,
- температуру тіла близько 37 °С,
- загальну слабкість, швидку втомлюваність,
- часту зміну настрою, депресію, дратівливість,
- порушення сну,
- біль, ломоту в попереку.
Як відновитись після пневмонії?
Головним завданням відновного періоду є профілактика фіброзу легенів.
В основі лежить фізична реабілітація, зокрема дихальна гімнастика. Можна використовувати спеціальні тренажери або підручні засоби, головне — не лінуватись.
Це може бути техніка за Бутейком і Стрельниковою, також можна використовувати вправи дихання з йоги. Ослаблені пацієнти повинні починати з простих вправ:
- надувати кульки,
- видихати через трубочку, один кінець якої занурений в воду,
- практикувати діафрагмальне дихання,
- видихати через зімкнуті губи на 4 рахунки.
Головним завданням цих вправ є підвищення еластичності легеневої тканини, збільшення життєвої місткості легень.
Поступово можна додавати інші види фізичної активності, і, звичайно ж, прогулянки на свіжому повітрі. Крім фізичної активності не варто забувати про повноцінне харчування, збагачене білками та вітамінами.
Як зв’язатись із сімейним лікарем?
З Оленою Ананьєвою можна укласти декларацію за програмою НСЗУ та отримувати послуги сімейного лікаря безкоштовно. Для того, щоб укласти декларацію з Оленою Василівною, ви можете завітати до Медичного дому Odrex за адресою: вул. Розкидайлівська, 69/71, або заповнити коротку онлайн-форму. Детально про укладення декларації з сімейним лікарем читайте на нашому сайті.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
Tumor Board: сучасний підхід у лікуванні раку
Tumor Board вважається найбільш ефективним підходом до лікування раку, хоча самі пацієнти мало що про нього знають. Це консиліум лікарів різних спеціальностей, які разом з пацієнтом та його близькими визначають оптимальний план лікування.
Пацієнт — активний учасник лікувального процесу
Цінності сучасної медицини, і онкології в тому числі — це індивідуальний підхід, партнерство між лікарем та пацієнтом, активна участь пацієнта та його близьких в процесі лікування. Активна позиція дає пацієнтам відчуття контролю в такий непростий і невизначений для них час. Ви завжди можете сказати лікарю, що ви хочете знати про своє лікування, та не боятись поставити питання.
Завідувачка відділення онкології, хіміотерапевт Світлана Стороженко, хірург голови та шиї, онколог Ігор Бєлоцерковський
Приблизний перелік питань, що слід поставити своєму лікарю
- Перед початком лікування: Коли визначиться мій діагноз? Яке лікування краще для мене і чому? Чи призначається консиліум за моїм випадком? Про які ускладнення мені слід знати?
- Протягом лікування: Як лікування відобразиться на моєму повсякденному житті? Чи потрібно щось почати або перестати робити? Які побічні ефекти можуть бути? До кого звертатись у такому випадку?
- Після лікування: Що відбуватиметься по закінченню лікування? Які тести та діагностику слід продовжувати?
Клінічний онколог Марина Бєлоцерковська
Коли потрібен Tumor Board?
Злоякісних утворень — сотні, тому підібрати єдині ліки від раку неможливо. У лікуванні пацієнтів ми орієнтуємося на рекомендації Американського онкологічного товариства та Європейського товариства онкологів, але складні випадки не вписуються в стандарти лікування, і тоді слід проводити Tumor Board. Консиліум також потрібен у випадках, коли розвивається несприйнятливість до проведеної раніше терапії і потрібна корекція лікування: зміна режиму хіміотерапії, проведення операції, променева терапія.
Клінічний онколог Ольга Кузнецова, заступник медичного директора з медицини, анестезіолог-реаніматолог Сергій Щербаков
Як проходить Tumor Board?
Ми презентуємо історію пацієнта та вивчаємо рентген-дослідження, хірургічні та патологічні знахідки, медичні та соціальні проблеми, які впливатимуть на лікування. Порівнюємо міжнародні рекомендації та поточну літературу і найкращі практики. Зрештою, на Tumor Board запрошуються пацієнт та його родичи — аби прийняти рішення про лікування.
Заступник медичного директора з розвитку, анестезіолог-реаніматолог Анна Мазуренко
Які спеціалісти входять до Tumor Board?
Группа лікарів збирається відповідно до кожного випадку, тож мультидисциплінарна команда може об’єднувати клінічних онкологів, хірургів-онкологів, радіологів та різних вузькопрофільних спеціалістів, серед яких хірург голови та шиї, мамолог, уролог, гінеколог, абдомінальний хірург, дерматолог, нейрохірург, торакальний хірург. Окрім спеціалістів, що визначають основне лікування, є лікарі, що доповнюють процес лікування: пластичний хірург, терапевт, реабілітолог, дієтолог, онкопсихолог, що допомагає як пацієнту, так і його сім’ї адаптуватися до ситуації.
Записатись на консультацію онколога ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.
