Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Аденома передміхурової залози

Аденома передміхурової залози – це доброякісна пухлина передміхурової залози. Процеси, що призводять до цього захворювання, розвиваються у чоловіків, починаючи з 50 років. Розвитку даної патології певною мірою можуть сприяти запальні захворювання передміхурової залози, зміна гормонального статусу та старіння, діабет. Чим раніше розпочати профілактичні заходи, тим більше шансів уникнути виникнення аденоми.

Якщо аденома сформувалась, вона завдає масу неприємностей. Першими симптомами аденоми простати є порушення роботи сечового міхура (дизурія): нічне сечовипускання, часте, малими порціями, неповне спорожнення та тяжкість у сечовому міхурі. Людина опиняється у постійній залежності від туалету, виникає дискомфорт, дратівливість, невпевненість у собі. Це накладає відбиток на поведінку людини у соціумі. Аденома перекриває вихід із сечового міхура, створюючи, так звану, обструкцію (порушення прохідності) сечовивідних шляхів. Це викликає запальні зміни у сечовому міхурі, а згодом – і в нирках.

Встановлення діагнозу насамперед базується на опитуванні хворого (скарги на порушення процесу сечовипускання). Для підтвердження діагнозу призначається УЗД сечовивідних шляхів з визначенням об’єму залози та залишкової сечі. У Медичному домі Odrex можна провести також сучасне дослідження — урофлоуметрію, під час якої прилад автоматично вимірює характеристики струменя сечі: швидкість і час сечовипускання, обсяг виділеної сечі та ін. На підставі цих даних лікар робить висновки про стан нижніх сечовивідних шляхів. Методика дозволяє точно встановити, на якій ділянці сечовидільної системи виникли проблеми. До речі, це дослідження актуальне як для чоловіків, так і для жінок.

Ступінь аденоми визначається не за розміром пухлини, а за тими функціональними проблемами, які вона викликає. Зокрема у процесі діагностування необхідно встановити кількість залишкової сечі. Іноді невелика за розмірами аденома може призводити до великої затримки сечі. Цей показник багато в чому визначає необхідність видалення аденоми простати.

Кожен чоловік після 50 років повинен регулярно здавати аналіз крові на ПСА (PSA) – простатоспецифічний антиген. Це білок-онкомаркер, рівень якого підвищується при доброякісних та злоякісних пухлинах передміхурової залози. Аналіз дозволяє виявити захворювання на безсимптомній стадії. Важливо пам’ятати, що аденома передміхурової залози на початковій стадії піддається лікуванню, у тому числі консервативними методами.

Існуючі консервативні методи лікування аденоми простати – тривалі та дорогі. Весь курс зазвичай займає щонайменше півроку. Проте сучасні препарати дозволяють, як мінімум, зупинити зростання пухлини, а за хорошого результату — навіть зменшити розмір новоутворення. Консервативне лікування призначається пацієнтам, які мають протипоказання до операції або при незначних розмірах пухлини.

Якщо у пацієнта виявлено симптоми обструкції сечовивідних шляхів (утруднений відтік сечі), необхідно оперативне лікування аденоми передміхурової залози. Сучасна ендоскопічна методика – трансуретральна резекція (ТУР) простати є малоінвазивною операцією. Під час процедури через сечівник вводиться прилад з мікрокамерою та маніпуляційним пристосуванням. З його допомогою частинами видаляється аденома простати. Операція проводиться за умов стаціонару. Хворий має бути під наглядом лікаря протягом 5 діб (після операції існує ймовірність ускладнення у вигляді кровотеч). На шосту добу знімається катетер, і пацієнт вирушає додому. Відновлювальний період триває два тижні. Протягом місяця рекомендується утримуватись від фізичних навантажень.

Для диференціальної діагностики перед операцією проводиться біопсія тканин, які відправляються на гістологічний аналіз. Особливо це важливо для пацієнтів з високим рівнем ПСА, щоб унеможливити злоякісний характер пухлини передміхурової залози. Біопсія проводиться під місцевою анестезією. Результати аналізів можна отримати за 10—14 днів. Такий підхід допомагає чітко визначити діагноз і поспішати з операцією у разі, якщо хвороба піддається консервативному лікуванню.

Питання – відповідь

Питання: У чому полягає профілактика аденоми передміхурової залози?

Відповідь: Чітких профілактичних заходів немає. Однак слід пам’ятати, що інфекційні запальні захворювання сечовивідних шляхів можуть спровокувати появу аденоми передміхурової залози. У групі ризику також чоловіки, які ведуть нерегулярне статеве життя і страждають на застійний простатит. Також важливим є нормальне гормональне тло та рівень цукру крові.

У таких пацієнтів статистично частіше зустрічається аденома передміхурової залози.

Питання: Чи відбувається велика втрата крові під час проведення ТУР простати?

Відповідь: Кровотеча під час цієї операції незначна і не загрожує ні здоров’ю, ні життю пацієнта. Крім того, існують сучасні ефективні способи зупинення кровотечі та заповнення втраченої крові.

Питання: Чи може виникнути нетримання сечі після операції?

Відповідь: Зазвичай пацієнт з діагнозом «аденома простати» звертається до лікаря, маючи вже серйозні порушення функцій сечового міхура. У разі пухлини, яка перекриває сечовивідний канал, сечовий міхур спорожняється в умовах навантаження. І продовжує працювати з подвоєною силою після видалення аденоми, коли перешкода усунена. І тут може виникнути нетримання. У деяких пацієнтів нетримання сечі є наслідком детрузорно-сфінктерної дисинергії — роз’єднання роботи м’язів сечового міхура. Однак, ці функції після операції відновлюються. І слід зазначити, що такі порушення після операції спостерігаються у незначної кількості пацієнтів.

Питання: Чим небезпечна відсутність лікування аденоми простати?

Відповідь: Головне ускладнення – це інфікування сечовивідних шляхів через наявність залишкової сечі в сечовому міхурі. Проявляється такими супутніми захворюваннями, як цистит, простатит, пієлонефрит.

Через постійний тиск у сечовому міхурі може виникати рефлюкс – закидання сечі з сечового міхура в сечоводу та нирки. Постійний тиск на нирку сам по собі небезпечний — може викликати ниркову недостатність. Тому аденома передміхурової залози, як мінімум, має контролюватись, а краще — лікуватись. Тим більше, що існує безліч сучасних методик — як консервативних, так і оперативних, за допомогою яких можна впоратись із хворобою.

Відгуки