Холтерівське моніторування (АТ та ЕКГ)

Під час першого візиту лікар чіпляє до грудної клітини пацієнта спеціальні одноразові клейкі датчики. Для кращого контакту шкіру знежирюють. Потім її протирають спиртом та висушують. Регістратор (холтер) закріплюють на поясі або чіпляють на шию, завдяки шнуркові. Далі протягом доби ведеться реєстрація АТ та ЕКГ, а людина може займатися звичайними справами. Однак при цьому він має вести щоденник, у якому записують свої емоційні та фізичні навантаження: ходьба, підйом сходами, переживання, втомленість; час зміни видів діяльності, відпочинок та сон; самопочуття під час тих чи інших занять. Щоденник – важлива частина дослідження, тому що лікар буде зіставляти показання з холтеру з факторами, що впливали на пацієнта в той час. Саме так можна виявити причини виникнення порушень у роботі серця. Іноді лікар може навіть дати пацієнтові спеціальне завдання, щоб штучно створити навантаження, наприклад – ходити протягом 20 хвилин швидким кроком. Під час другого візиту до лікаря, через добу (або дві, в залежності від продовжуваності обстежень) лікар знімає з пацієнта датчики та регістратор і переносить їхні показання до системи. Туди ж заносять дані зі щоденника. Потім система та лікар опрацьовують їх. Що можна та чого не можна під час добового моніторування АТ та ЕКГ Під час холтерівського моніторування можна та потрібно вести звичайний спосіб життя. Не потрібно спеціально обмежувати себе у активності, але варто уникати важких навантажень (якщо лікар не порекомендував інакше). Є деякі обмеження, але вони обумовлені тим, щоб не зламати датчики та регістратор:

• не можна приймати душ або ванну, купатися у водоймах (щоб не намочити регістратор),
• не можна кидати холтер або підносити його надто близько до тепла,
• не можна виключати ситуації, в яких можна спітніти ( тоді можуть відклеїтись датчики),
• не варто знаходитися поряд з лініями електропередач і проходити через металодетектори – вони можуть створити перешкоди для апарату.

Звичайна кардіограма (ЕКГ) дає уявлення з роботи серця у короткому діапазоні, коли пацієнт знаходиться у лікаря, у розслабленому стані, і його серце працює у спокійному ритмі. Між тим, різного роду порушення серцевого ритму часто проявляються під час фізичних навантажень, емоційному напруженні, втомленості, але при інших особливих умовах – тому на кардіограмі їх неможливо зафіксувати. На відміну від ЕКГ, холтерівське моніторування займає 24 години, повну добу (а за необхідності дві або навіть три доби) – тим самим воно дає повне уявлення про добову роботу серця. Завдяки холтер-ЕКГ можна діагностувати та попередити такі кардіологічні порушення:

• аритмія,
• високий або низький тиск,
• стенокардія,
• ішемія.

Також добове моніторування допомагає виявити зв’язок між цими явищами та показує точну картину нападів стенокардії та аритмії.

Для проведення моніторування за Холтером потрібно два рази приходити в кабінет функціональної діагностики: для встановлення регістратору та його зняття. Спеціальної підготовки не потрібно, але інколи лікар може рекомендувати попередньо зробити звичайну ЕКГ. Рекомендуємо вдягнути зручний одяг.

Показання та протипоказання до холтерівського моніторування Кардіолог зазвичай назначає добове моніторування, якщо у пацієнта присутні такі симптоми:

• біль у серці, який виникає раптово або при конкретних фізичних навантаженнях,
• порушення серцевого ритму при емоційному сплеску, задишка,
• тяжкість або тріпотіння в грудях,
• непритомність і запаморочення,
• слабкість зранку, сонливість протягом дня.

Також моніторинг АТ і ЕКГ по Холтеру може використовуватися для оцінки успішності антиаритмічної терапії, антигіпертензивної і протиішемічної терапій і при порушеннях роботи щитоподібної залози. Протипоказань до холтер-ЕКГ немає.