Тому що наука на нашому боці. Сьогодні збільшення грудей за допомогою власних жирових тканин, ліпофілінг — та область пластики грудей, що більше і швидше за все розвивається. Наприклад, про це говорять дані Міжнародного товариства естетичної пластичної хірургії: в 2016 таких операцій зробили на 25 тисяч більше, ніж в 2015. Це означає, що з кожним роком з’являється все більше даних про цю операцію і наступному відновленні, удосконалюються технології і майстерність хірургів, і сама операція стає безпечніше й ефективніше.
Тому що роль матері і роль жінки не повинні один одному суперечити. Як би не змінювалося суспільство, мода і медицина, перша функція грудей – це годування немовлят. В результаті вагітності відбувається втрата форми і об’єму грудей, і хоч якось вплинути на цей процес дуже складно. До того ж жінки дуже часто годують груддю не довше, ніж півроку – навіть коли доказова медицина говорить про те, що годування майже не впливає на стан грудей. Пластика в даному випадку – можливість розірвати зв’язок між материнством і зіпсованої фігурою.
Навіть коли позитивні емоції і психологічний ефект від пластики грудей вщухають — а це може статися досить швидко — перація може стати початком хороших змін в житті. Відбувається це тоді, коли рішення жінки прооперувати груди диктується не соціальними запитами, модою, поп-культурою, чужими думками або бажаннями, а власною волею.
Ліпофілінг використовується ще і для реконструкції грудей після мастектомії. Коли потрібно відновити груди після операції з приводу раку молочної залози, ліпофілінг — це делікатний і малотравматичний спосіб. Декілька разів ми вже розповідали, чому відновлення грудей — настільки важливий етап реабілітації.
Пластика грудей — це ще і питання комфорту. Не тільки психологічного, а й цілком відчутного. Форма грудей безпосередньо впливає на вибір білизни та одягу, іноді дуже його обмежуючи. А фізичні недосконалості грудей – вроджені чи набуті — заважають повсякденному життю так само як і недосконалості будь-якої іншої частини тіла: наприклад, спати, займатися спортом або ходити на пляж.
Нашій героїні, Ользі, трохи більше тридцяти, але через опустилася і розтягнутої грудей вона була змушена постійно носити бюстгальтер – інакше було банально незручно.
Ольга, менеджер соціальних проектів,
36 років, зробила пластику у Володимира Сажієнко
Я навіть не думала, що коли-небудь здійсню цю мрію: я знала, що на неї немає грошей, що мріям властиво бути десь там, далеко. У 2000 році я народила дитину, і з тих пір, протягом сімнадцяти років, у мене було бажання зробити груди. Сама операція страху не викликала – настільки я цього хотіла, і, тим більше, з’явилася фінансова можливість. У нас з чоловіком немає великих доходів, я – менеджер в невеликій організації. Але у мене з’явилася можливість якийсь час займатися соціальним проектом за кордоном.
Для мене все було очевидно. По-перше, у мене був день народження, і я зробила собі подарунок. По-друге, я зрозуміла, що якщо ось зараз, коли у мене є якісь гроші, не зроблю її, то гроші розійдуться, знайдуться важливіші справи і проблеми, які потрібно вирішити. І знову моя мрія відкладеться. Операція – це всього лише операція, важливий результат.
Лікар мене дуже заспокоїв, сказав, що буквально на наступний день я сама вийду з клініки, і, якщо потрібно, зможу самостійно сісти за кермо. Володимир В’ячеславович — одуже привабливий чоловік, всміхався черговою усмішкою, а очима. Відразу видно, що професіонал своєї справи. Мені пощастило, що я вибрала його. Я його регулярно спантеличувала: «Ось у моєї дитини випускний, а у мене то …», «Ось я їду, а як же бути …», багато разів перепитувала, які будуть побічні ефекти, і що може піти не так.Звичайно, було болісне відчуття, в тому числі в спині і боках, тому що мені робили ліпофілінг. І відкрите плаття не виходить одягнути відразу, тому що в спеціальному топі і компресійній білизні потрібно ходити ще місяць.
Найстрашніший побічний ефект — це всього лише синці і набряки, і всі моменти, пов’язані з ними. Можна навіть порівняти післяопераційні відчуття зі спортивною крепатурою – коли добре позаймався, а на другий день все болить, хоча тебе ніхто не чіпав, не бив і не робив операцій. Ти знаєш, що біль пройде, що буде хороший результат.
У мене була мрія, яка була просто мрією: хтось хоче полетіти на Марс, а ось я хочу зробити груди. І раз у мене немає фінансової можливості це зробити, нехай вона залишається мрією десь в загашнику, наприклад, як мрія купити машину. Але в кінці-кінців я купила машину і зробила груди. Дуже задовольняє відчуття: це зробила я і зробила сама. Цього почуття — підтянутості, акуратності, краси – не знаю, скільки років не відчувала. Син теж схвалював моє рішення.
У нашому суспільстві чомусь прийнято вважати, що робити пластику, в тому числі і грудей, потрібно (можна) тільки кінозірок, провідним, світським леді. Тим, чиє життя і тіло на очах у мільйонів. А простим жінкам, які щодня їдуть на роботу в тому числі в громадському транспорті, які готують і прибирають свій будинок, а на вихідних йдуть гуляти з дітьми в парк – це ні до чого. Але будь-яка жінка гідна того, щоб бути красивою. Кожна з нас гідна того, щоб подобатися в першу чергу собі.
