Епендимоми

Види епендимом

Епендимоми бувають різного ступеня злоякісності, від цього залежить поведінка, агресивність пухлини та швидкість її росту. Але навіть якщо пухлина росте повільно, вона загрожує життю, оскільки мозок — обмежений простір, і новоутворення, яке росте, здавлює інші структури і впливає на стан пацієнта.

ВООЗ розділяє епендимоми за гістологічною будовою:

• субепендимома належить до I групи злоякісності і повільно росте. Типова локалізація цієї пухлини – четвертий або бічний шлуночок головного мозку;
• міксопапілярна епендимома також належить до I групи, але зустрічається частіше, ніж субепендимоми. Для цього виду характерна поява слизових кіст усередині пухлини;
• епендимома II групи злоякісності росте повільно, але схильна до агресивного росту, може зачепити розташовані поруч тканини та часто рецидивує;
• анапластична епендимома — III група злоякісності, схильна до агресивного росту. У групі ризику діти та молоді люди.

Симптоми

Клінічна картина схожа на інші види пухлин центральної нервової системи. Погіршення стану — привід звернутись до невролога, який призначить потрібне дослідження.

До загальних симптомів належить:

• головний біль та запаморочення;
• відсутність апетиту;
• нудота;
• різке зниження ваги;
• швидка стомлюваність;
• порушення координації та зміна ходи;
• падіння зору;
• погіршення пам’яті;
• галюцинації;
• нестабільний сон.

Пухлина у дітей провокує уповільнений розвиток. А у дітей грудного віку голова значно збільшується у розмірі.

Методи діагностики епендимом

Правильна та вчасно призначена діагностика – крок до одужання. Симптоматика дозволяє запідозрити безліч хвороб, а своєчасна комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія допомагає встановити діагноз.

При діагностиці пухлин найінформативніший метод — МРТ головного мозку. Це неінвазивний метод, при якому для дослідження мозку використовуються радіохвилі та магнітне поле. Лікар отримує якісне тривимірне зображення мозку та всіх його структур. За допомогою МРТ можна виявити пухлини і від 2 см, визначити точну локалізацію та встановити межі утворення. При плануванні оперативного лікування МРТ необхідне. Без нього втручання на головному мозку не обходиться.

Візуалізація допомагає під час планування кожного етапу операції, що сприяє мінімальній травмованості навколишніх тканин. МРТ-дослідження може візуалізувати пухлину та припустити її вигляд. Але точно встановити тип пухлини та ступінь злоякісності може біопсія.

З результатами морфологічного дослідження лікар підбирає відповідний (крім хірургічного втручання) вид лікування. Біопсія проводиться на зразку тканин пухлини. Цей зразок можна отримати за допомогою окремого втручання або після оперативного видалення.

Лікування епендимом у Медичному домі Odrex

При виборі лікування оцінюють ризики, враховують специфічність пухлини та готують прогноз. Для лікування епендимом головного мозку застосовують кілька методів:

• хірургічне видалення пухлини,
• хіміотерапія,
• променева терапія.

Методи можуть проводитись самостійно або у комбінації. На вибір лікування впливає вигляд та агресивність пухлини, її розташування та стадія. Хірургічне видалення пухлини спрямоване на максимально повне видалення пухлини. Важливо під час тотальної резекції не пошкодити здорові тканини.

Результат операції впливає на подальше лікування. Далі рішення ухвалюють, беручи до уваги:

• наявність метастаз в організмі,
• результати гістологічного дослідження,
• особливості певного виду пухлини.

Розташування пухлини не завжди дозволяє повністю її видалити, особливо якщо вона знаходиться в четвертому шлуночку або мосто-мозочковому куті. Повне видалення пухлин у цьому місці несе великі ризики для подальшого відновлення пацієнта.

Хіміотерапія проводиться у випадках, коли радикальне видалення неможливе або після операції є залишкова пухлина. Але дослідження показують, що хіміотерапія як самостійне лікування є малоефективною при епендимомах. Тому найчастіше її проводять як додаткове лікування, наприклад, разом із променевою терапією.

Променева терапія ефективніша, тому що пухлини цього виду чутливі до такої терапії. Опромінення спрямоване лише на уражені тканини. Ризик пошкодити здорові тканини мінімальний.

Метод лікування вибирається командою вузькопрофільних спеціалістів. Колективне обговорення дозволяє вибрати найефективніший варіант для кожного клінічного випадку.

Прогноз

Прогнозування є індивідуальним для кожного пацієнта. Адже при цьому враховується безліч таких факторів, як:

• стадія, на якій виявили пухлину;
• локалізація та розміри новоутворення;
• результат хірургічного лікування та супровідної терапії;
• стан здоров’я пацієнта та наявність супутніх захворювань.

При повному видаленні пухлини 5-річне виживання пацієнтів становить близько 80%. Після часткового видалення існує ризик рецидиву хвороби.

У будь-якому разі пацієнтам варто регулярно спостерігатись у лікаря. Це можуть бути щорічні огляди або консультації щодо показань. Рецидив відбувається найчастіше у перші 5 років після лікування. У деяких випадках проводять повторне втручання.

Крім вторинного раку, пацієнти, які перенесли пухлини в центральній нервовій системі, схильні до низки інших проблем:

• порушення сну;
• втрата слуху;
• погіршення когнітивних функцій;
• гормональний дисбаланс;
• інсульт.

Тому своєчасний контроль та діагностика значно підвищують шанс уберегти себе від ускладнень та тяжкого лікування. Онко Check-Up дозволяє виявити порушення, коли вони ще піддаються корекції. До цієї діагностики входять консультації фахівців, необхідна діагностика, лабораторні тести. Витратити потрібно всього 4+4 години, але це допоможе вам не хвилюватись про своє здоров’я або вчасно виявити патологію.