6:00 Ми зустрічаємо Василя Фізора на околиці міста. За будинком – поля, над головою низько пролітають літаки. Василь Дмитрович не сам: він якраз вивів на ранкову прогулянку свого стафа на кличку Ром. Колись давно представники цієї породи стали заручниками стереотипів – мовляв, такі собаки є найстрашнішими та найнебезпечнішими. Проте, незважаючи на суворий зовнішній вигляд, це пес, якого складно вивести з себе – він спокійний, товариський і доброзичливий.
07:30 Поспішаємо! Адже до початку п’ятихвилинки відділення хірургії, на якій лікар повинен неодмінно бути, Василь Фізор має встигнути змінити мотоциклетну куртку на медичний костюм. Після п’ятихвилинки – звичайна ранкова метушня.
8:30 Сьогоднішній робочий день починається трохи незвично – в кабінеті КТ. Разом з онкологом Владиславом Севергіним робимо забір біопсії. Це максимально точне дослідження: під час забору зразка ураженої тканини ми керуємося НЕ інтуїцією лікаря, а даними комп’ютерної томографії. Стандартно в такій ситуації використовують операційну установку, але цього разу вирішили провести процедуру у відділенні рентген-діагностики. Пізніше надійдуть результати – на щастя, новоутворення у пацієнта не злоякісне.
9:00 Стопка рентгенівських знімків на столі поступово збільшується. Перелам ключиці, що трапився на будівництві; перелам усіх п’яти кісток руки; перелам стегна; перелам шийки стегна… Знімків з переламами шийки стегна за кілька днів набралось більше десятка, оскільки це одна з найпоширеніших травм, переважно – це жінки похилого віку. Далі – артроз коліна, коксартроз (один суглоб пацієнту вже поміняли, другий незабаром мінятимемо); викривлення пальців стопи через багаторічне ходіння на підборах; клишоногість; перелам плеча; перелам обох плечових голівок. З окремими випадками допомагає Руслан Велієв – колега ортопед-травматолог, асистент на операціях і друг.
10:00 Переконуємося, що травматологія дозволяє, працюючи з травмами минулого, дарувати упевнений погляд у майбутнє. На наступному знімку – пухлина ноги, саркома, через яку в інших лікарнях пропонували відрізати ногу. Василю Дмитровичу ж вдалося поставити стрижень, врятувати кінцівку – і зберегти якість життя літньому чоловіку з онкологічним захворюванням.
12:00 Один з останніх знімків у стосі – дитячий: він був зроблений перед операцією (остеотомія стегна, потрійна остеотомія таза), яку доктор Фізор разом з дитячим ортопедом-травматологом Олександром Корольковим проводили в неділю. Корольков – один з найвідоміших травматологів в Україні, зазвичай він береться за складні операції і рідкісні патології: часто це діти, які через захворювання не можуть повноцінно пересуватися.
Після першого візиту в Odrex цей спеціаліст зауважив: «Я був більш ніж у 20 регіонах України, бачив різні ситуації – на жаль, у лікарів часто немає обладнання або достатньої кваліфікації. Тут було інакше. Ситуація складна – пухлина була таких великих розмірів, що вже почала деформувати сусідню малогомілкову кістку. Зазвичай при видаленні таких пухлин завжди є вірогідність пошкодження судин і нервових утворень. І зустрів тут тих, чия кваліфікація є достатньо високою, щоб впоратись».
12:30 «А це що за знімок?» «А це рука, вона показує «Привіт!». З нею все в порядку».
13:00 В операційній готують пацієнтку до ендопротезування колінного суглоба. Пацієнтка Світлана Аркадіївна приїхала на операцію разом з дочкою з Дніпра, і, за збігом, її анестезіолог Олександр Максименко переїхав працювати в Odrex з того ж міста. Заміну суглоба довго відкладали через проблеми з серцем. Коли Світлані Аркадіївні провели стентування судин серця, то дозволили зробити і ендопротезування.
Ортопеди-травматологи відкривають доступ у передній частині коліна, зміщують надколінок, частина суглоба без хряща видаляється, на його місце фіксується ендопротез, виставляється баланс зв’язок. Операція була складною: планували закінчити о третій, а закінчили о п’ятій. Перше, що нам сказала про свого лікаря Світлана Аркадіївна, – «он прелесть»!
Команда ортопедів-травматологів: Василь Фізор, Акраман Межиєв, завідуючий Костянтин Палагнюк, Руслан Буза, Руслан Велієв
17:00 Василь Дмитрович згадує, у чому, на його думку, одна з ключових відмінностей ортопедії від хірургії: хірурги роблять резекцію, забирають патологічні тканини, ортопеди-травматологи – додають конструкції, що допомагають відновити необхідні функції.
18:00 Ми поряд із кабінетом, де приймає Василь Фізор. Навколо – пінгвіни, білі ведмеді і дракони, бо ми зараз у тій частині будівлі, де працює дитяче відділення. Річ у тім, що протягом семи років Медичний дім змінювався, педіатричне відділення розвивалося.
А ось ми затрималися біля дверей з крокодилом. Зустрічаємо сімейного лікаря Валентину Яджину. З нею – Тетяна Мілімко, поетеса і журналістка, давній друг доктора. Тетяна прийшла зробити щеплення від грипу. Робимо смішні фото на пам’ять: Василь Дмитрович стверджує, що «коли не викласти фото після процедури, то щеплення не працюватиме, тому не будемо випробовувати долю» (сам він прищепився ще тиждень тому).
19:00 Провівши день разом з травматологом, замислюємося: чи підвладне нам наше власне життя? Адже занадто багато пацієнтів доктора Фізора стикаються з непередбачуваними обставинами – від ДТП і спортивних травм до падінь на рівному місці. Проте весь цей день доводить: наш ресурс значно більший, ніж ми собі уявляємо. Так, умить зцілити людину неможливо. Однак хороший ортопед-травматолог допоможе пацієнту повернути якість життя і радість від руху, про яку ми не замислюємося в повсякденному житті.
0:00 Північ – повертаємося на роботу: в приймальне відділення поступив пацієнт…
