Що відбувається в організмі?
Імунітет алергіків виявляє зайву пильність, сприймаючи безневинні, по суті, білкові сполуки, як загрозу. У відповідь на проникнення уявних ворогів продукуються імуноглобуліни Е. Вони зв’язуються з алергеном, а потім змушують тучні клітини виділяти гістамін. Це біологічно активна речовина і викликає симптоми алергії. При активації тучних клітин у порожнині носа виникає нежить, в очах — сльозотеча та світлобоязнь, у бронхіальному дереві — напади задухи, які можуть перерости в астму.
Чи допоможуть ліки?
Найбільш поширені препарати від алергії, антигістамінні, стабілізують мембрани клітини та не дають їй викинути медіатор алергічних реакцій. Запобігти реакції організму на вже викинутий гістамін такі засоби не можуть, проте вони дають змогу попередити наступний сплеск. Вчасно прийняті ліки (тобто бажано — до зустрічі з алергеном) дозволяють уникнути неприємних симптомів. Але сама алергія, при цьому, нікуди не йде, більше того, згодом реакція може ставати все важчою, а перелік алергенів — усе ширшим.
Чи врятують технології?
На допомогу лікарської терапії з’являються нові рішення, які допомагають уникнути зустрічі з алергеном. Наприклад, комп’ютерні додатки, які повідомляють алергіка про сезонне цвітіння поширених у певній місцевості рослин. Є також програми, що нагадують про прийом препаратів або навчають уважному ставленню до етикеток на продуктах.
Для того, щоби поліпшити мікроклімат будинку, промисловість випускає все більш хитрі та потужні пилососи, а також повітряні фільтри, які дають змогу зробити повітря у квартирі чистим, як у Альпах. Але, на жаль, мікроскопічні, невидимі оку пил, кліщі або пилок можуть проникнути навіть у стерильну операційну.
Як працює імунотерапія?
Коли не вдається уникнути зіткнення з алергенами та потрібно не допустити погіршення стану, раціональним вибором стає алерген-специфічна імунотерапія. Принцип лікування близький до того, що робить ефективною вакцинацію — підшкірне або сублінгвальне введення строго розрахованих доз алергенів поступово привчає імунну систему до того, що уявні агресори насправді не є небезпечними. Це стає можливим, коли внаслідок тривалого контакту з провокатором алергії організм починає виробляти імуноглобуліни G4. Вони точно так само, як IgE, «підхоплюють» алерген і спрямовуються до тучних точок, ось тільки викиду гістаміну вони не провокують. У ході конкуренції за право доступу до рецепторів згодом перемагають IgG4 і алергія відступає. Лікування може бути тривалим, від 3 до 5 років, при цьому значне зменшення реакції на алерген може спостерігатися вже через рік прийому терапії. Проте й результат буде стійким — симптоми зменшаться або ж зникнуть зовсім.
У яких випадках ефективна АСІТ?
Терапія допомагає «приручити» багато алергенів, хоч і не всі. Лікування дає хороші результати при алергічних ринітах, кон’юнктивітах та дерматитах. Що ж до бронхіальної астми, то рішення про лікування потрібно приймати, зваживши всі «за» та «проти», ретельно вивчивши конкретний випадок. Так, European Academy of Allergy and Clinical Immunology рекомендує АСІТ при цьому захворюванні, а Global Initiative for Asthma не дає чітких рекомендацій щодо використання такого методу терапії. Справа в тому, що на початку терапії можливе погіршення самопочуття, що для людини з важкою формою недуги може бути небезпечним.
Коли розпочинати лікування?
Як правило, з 5 років, оскільки до цього віку алергічні реакції дитина може просто перерости. Однак в окремих випадках лікування буде актуальним і в більш ранньому віці. Так, найменшому пацієнтові, якому була рекомендована імунотерапія через тяжкий атопічний дерматит, було, лише півроку.
Верхньої межі у використанні АСІТ не існує. У похилому віці через зниження реактивності імунної системи алергія нерідко відступає. Але, буває по-різному, і часом терапія є актуальною і у 80 років.
Що ж до безпосереднього старту лікування, то тим, хто страждає від полінозу, слід починати АСІТ до періоду цвітіння. Ті, кого дошкуляють цілорічні алергени, можуть звертатись за допомогою будь-якої миті.
Не можна розпочинати терапію під час вагітності, а ось продовжувати її — можна. Також необхідно почекати одужання, якщо пацієнт зіткнувся з гострим захворюванням.
АСІТ застосовується тільки при реагіновому типі імунопатологічного процесу (до нього відноситься до 80 % випадків алергії).
Що робити за інших різновидів захворювання?
У разі IgG-алергії сповільненого типу, коли негативна реакція проявляється приблизно до 7 днів після контакту з провокатором, єдиним виходом є уникнення алергену. Є ще два види алергії, які спричиняють медикаменти. У таких випадках переважно використовують лікарські засоби з іншими діючими речовинами, оскільки десенсебілізація (зниження надмірної чутливості до препарату) можлива, лише до невеликої групи ліків (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати, анестетики).
Починати боротьбу з алергією потрібно з точного визначення провокатора. Сучасні тести здатні розпізнати 295 небезпечних речовин і молекул, що зустрічаються у продуктах харчування, пилку, плісняві, надходять від тварин, кліщів, комах. Визначивши алерген, фахівець обере оптимальну стратегію — уникнення подразників, прийом ліків чи АСІТ.
Дізнатись більше про алергологію в Медичному домі Odrex.
Записатись на консультацію можна через мобільний додаток, через форму на сайті або за номерами: +38 (048) 730–00–30, +38 (096) 380–30–30, +38 (063) 380–30–30, +38 (066) 380–30–30.
