Аритмія

Крім міокарду – м’язу серця, порожнини серця, клапанного апарату, оболонки перикарду, також існує своя автономна система іннервації, яка відповідає за серцевий ритм. Будь-які патологічні стани, які впливають на «електрику» серця, викликають аритмію.

Аритмія серця, причини якої бувають різними, поділяється на такі види:

• екстрасистоли – позачергові удари серця;
• аритмія на фоні брадикардії (уповільнене серцебиття);
• аритмія на фоні тахікардії (збільшення частоти серцевих скорочень);
• мерехтлива аритмія – при такій дисфункції пацієнт потребує лікування фібриляції передсердь (хаотичної електричної активності передсердь).

Симптоматика

Якщо ви відчуваєте неритмічне серцебиття, прискорений або уповільнений пульс, негайно зверніться до лікаря. Деякі різновиди аритмії протікають латентно. Тому щороку необхідно проходити електрокардіографічне дослідження.

Причини виникнення аритмії

Кардіальні – серцеві

• ішемічна хвороба серця;
• стабільна й нестабільна стенокардія;
• кардіомегалія;
• кардіоміопатія;
• вроджені й набуті пороки серця, пролапс мітрального клапана;
• порушення у кров’яному балансі вмісту таких мікроелементів, як калій, магній і кальцій.

Екстракардіальні — не пов’язані напряму з самим серцем

• захворювання щитоподібної залози;
• вегетативні розлади нервової системи.

За статистикою, в молодому й працездатному віці лікуванню аритмії частіше підлягають чоловіки. Серцева аритмія у жінок проявляється у більш зрілому віці на фоні дисгормональних порушень післяклімактеричного періоду.

Діагностика аритмії

Для діагностики аритмії потрібно, перш за все, зробити електрокардіограму для спостереження за серцевим ритмом пацієнта. А також пройти низку лабораторних досліджень.

Ще один додатковий метод діагностики – добовий холтерівський моніторинг кардіограми. Це більш тривала, розширена версія кардіограми – цілодобова або понад 24 години – реєстрація серцевих імпульсів (пацієнт носить із собою спеціальний портативний апарат – рекордер). На традиційній стрічці довжиною в 10-20 секунд не завжди можна вловити певні види аритмії.

Для вивчення анатомії й структури серця лікар направить на ехокардіоскопію – УЗД серця. Цей спосіб дозволить лікарю побачити, які зміни сталися з міокардом, клапанним апаратом, порожнинами серця.

Якщо ж перелічені вище методи не дають повної клінічної картини, то кардіолог може призначити черезстравохідне електрофізичне дослідження серця – лікар вводить електрод у стравохід, максимально наближуючи його до серця для гранично точного результату.

Для вивчення стану коронарного судинного русла (яке живить серцевий м’яз) використовують рентгеноконтрастний метод дослідження – коронарографію.

Лікування аритмії серця

Лікувальна терапія у випадку із лікуванням аритмії передбачає медикаментозний курс, фізіотерапевтичний та оперативне втручання.

Медикаментозна терапія включає препарати кардіологічного ряду. При аритмії лікар може направити також на фізіотерапевтичну процедуру – електроімпульсну терапію – вплив на серцеву систему імпульсним струмом, який подають через електроди, розміщені на шкірі або введені через стравохід.

У кардіологічному стаціонарі проводять такі операції, як радіочастотна катетерна аблація (вогнище аритмії руйнують за допомогою впливу на нього радіочастотною енергією, вводять електрод у порожнину серця під рентгеноскопічним контролем), кріоаблація й установка електрокардіостимулятора.