Шлунково-кишкова кровотеча

Що таке шлунково-кишкова кровотеча

Шлунково-кишковою кровотечею називають стан, при якому кров потрапляє в просвіт шлунково-кишкового тракту. 

Чому це небезпечно? 

Навіть невелика втрата крові, якщо вона триває постійно, поступово виснажує організм, а масивна кровотеча може стати загрозою для життя вже протягом годин. 

Найпоширеніші симптоми шлунково-кишкової кровотечі

Якщо вона локалізована у верхніх відділах ШКТ:

• блювання кров’ю або «кавовою гущею»,
• чорний смолоподібний кал,
• слабкість, запаморочення.

Якщо вона локалізована у нижніх відділах ШКТ:

• згортки крові темного кольору (свідчить про кровотечу із товстої кишки),
• яскраво-червона кров у калі (означає, що кровотеча активна і свіжа, а джерело розташоване близько до виходу, можливо в анальному каналі),
• домішки крові на поверхні калу (вказує на контакт крові з калом під час проходження по кишці).

Загальні ознаки шлунково-кишкової кровотечі, які зʼявляються разом з вище переліченими симптомами: 

• тахікардія (прискорене серцебиття), ,
• гіпотонія (низький артеріальний тиск), 
• запаморочення, 
• втрата свідомості, 

Терміново зверніться до лікаря, якщо у вас з’явилася кров у калі чи при блювоті!

Основні причини шлунково-кишкової кровотечі

Захворювання та ураження шлунково-кишкового тракту

Сюди входять стани, які можуть пошкоджувати слизову оболонку або судини, викликаючи кровотечу — виразки шлунка та дванадцятипалої кишки (виразкова хвороба), ерозії (ерозивний гастрит чи дуоденит), грижі стравоходу, дивертикули кишки (випинання стінки кишки), поліпи, пухлини, геморой, гельмінти тощо. 

Портальна гіпертензія

Так називають підвищений тиск у системі ворітної вени — великої судини, що постачає кров у печінку. Через це у венах стравоходу й шлунка з’являються небезпечні розширення (варикоз), які можуть розірватися та спричинити сильну кровотечу.

Портальна гіпертензія найчастіше виникає при цирозі, гепатиті або рубцевих змінах печінки.

Пошкодження судин

До цієї категорії відносяться варикозно розширені вени стравоходу або шлунку, вроджені або набуті судинні аномалії (ангіоектазії, синдром Дʼєлафуа). 

Пошкоджені або крихкі судини легше травмуються, навіть під час звичайного проходження їжі.

Порушення згортання крові 

Деякі хвороби крові (апластична анемія, гемофілія, лейкози) або прийом препаратів, що «розріджують» кров, знижують здатність організму зупиняти кровотечу, перешкоджають звичайному згортанню крові. Наприклад: аспірин (ацетилсаліцилова кислота), варфарін, препарати, які мають діючу речовину ривароксабан, клопідогрель тощо. 

Тривалий або частий прийом знеболюючих чи жарознижуючих засобів. 

Тривалий або частий прийом знеболювальних або жарознижуючих препаратів (метамізол натрію, ібупрофен, парацетамол, німесулід, діклофенак, декскетопрофен, кеторолаку трометамин тощо) здатні викликати ерозії або виразку в шлунку або у дванадцятипалій кишці і кровотечу з них. 

Як діагностують шлунково-кишкову кровотечу

Щоб ефективно зупинити кровотечу, лікарі насамперед мають точно знайти її джерело й оцінити обсяг крововтрати. А також — визначити першопричини, які привели пацієнта до цього стану. 

Ендоскопія при кровотечі

Дозволяє не лише побачити місце кровотечі, а й одразу зупинити її (наприклад, за допомогою кліпс чи коагуляції).

• Відеогастродуоденоскопія (для верхніх відділів ШКТ)
• Колоноскопія (для нижніх відділів ШКТ) 
• Капсульна ендоскопія (для тонкого кишечника)

Візуалізаційні методи

Виконуються в тих випадках, коли ендоскопії не бачить джерело кровотечі. Це — методі резерву. .

• КТ-ангіографія (для пошуку активної кровотечі)
• Рентген-ангіографія (для пошуку і зупинки активної кровотечі за допомогою медичних сполук). 

Лабораторні аналізи 

Дозволяють визначити рівень гемоглобіну та оцінити показники згортання крові.

• Загальний аналіз крові (з оцінкою гематокриту
• Коагулограма 
• Аналіз калу на приховану кров

Як зупинити шлунково-кишкову кровотечу

План лікування шлунково-кишкової кровотечі визначають на основі результатів діагностики та з урахуванням загального стану пацієнта.

У Медичному домі Odrex ми використовуємо лише перевірені, ефективні методи. І якщо ситуація дозволяє, завжди обираємо той, що буде для пацієнта найменш інвазивним — тобто, максимально щадним. 

Усі втручання проводяться згідно з сучасними світовими рекомендаціями — зокрема, протоколами Європейського товариства з гастроінтестинальної ендоскопії (European Society of Gastrointestinal Endoscopy — ESGE), що є золотим стандартом у лікуванні таких станів.

Ендоскопічна зупинка кровотечі

Вважається «золотим стандартом» в медицині, адже дозволяє не лише знайти джерело кровотечі, але й одразу зупинити її.

• Лігування — перетискання та перев’язування пошкоджених судин (зазвичай варикозно розширених вен стравоходу чи шлунка) за допомогою спеціальних гумових кілець.
• Коагуляція — припікання пошкодженої судини.
• Кліпування — встановлення крихітних скріпок, щоб затиснути судину, що кровоточить. .
• Ін’єкції адреналіну — зменшують кровотік у зоні пошкодження.

У разі масивної варикозної кровотечі) в стравоході (зазвичай при цирозі печінки) використовується спеціальний зонд з балонами (зонд Сенгстакена–Блекмора), який тимчасово «перетискає» пошкоджені вени зсередини. Це екстрений метод, який рятує життя до основного лікування, тобто до ендоскопічних втручань.

Медикаментозна підтримка

Після ендоскопічної зупинки кровотечі лікарі вдаються до медикаментозного лікування, гемодинамічної реанімації — заходів, спрямованих на стабілізацію стану пацієнта та відновлення нормального кровообігу. 

Після цього лікарі застосовують спеціальні кровоспинні препарати та інфузійну терапію, щоб відновити об’єм циркулюючої крові. 

Які ще препарати та процедури можуть застосовуватися

• Якщо причиною є виразки або запальні процеси, додатково призначають інгібітори протонної помпи — вони знижують кислотність шлункового соку та захищають слизову, сприяючи її загоєнню. 
• У випадках варикозного розширення вен стравоходу можуть використовувати неселективні бета-блокатори, щоб зменшити ризик варикозних кровотеч.
• У разі значної крововтрати можливе переливання еритроцитарної маси (червоних кров’яних клітин, отриманих з крові донора) для відновлення рівня гемоглобіну. 
• Також іноді призначають антибіотикопрофілактику, щоб знизити ризик інфекційних ускладнень.

Емболізація судин

Сучасний малоінвазивний метод, коли лікар під рентген-контролем вводить у кровоносну систему тонкий катетер і «запечатує» судину, з якої йде кровотеча. 

Процедура проводиться без розрізів, під місцевим знеболенням і вважається ефективною альтернативою хірургії — коли ендоскопічні методи не дали результату.

Шунтування (TIPS)

Сучасна ендоваскулярна процедура, яку виконують при тяжкій портальній гіпертензії, коли є високий ризик або вже відбулася масивна варикозна кровотеча. 

Через вену на шиї лікар проводить катетер у печінку і створює канал (шунт) між ворітною та печінковою венами. Це знижує тиск у венах стравоходу та шлунку і зменшує ризик повторних кровотеч.

Хірургічне втручання

У сучасній гастроентерології застосовується рідко — лише коли ендоскопічні, медикаментозні та ендоваскулярні методи не дали результату або кровотеча надто масивна.

Залежно від ситуації, це може бути:

• видалення ураженої ділянки шлунка чи кишечника (резекція);
• ушивання кровоточивої судини або перфорації;
• створення обхідних шляхів для кровотоку чи вмісту кишечника, щоб зменшити навантаження на пошкоджену ділянку.

Коли викликати швидку допомогу

Не відкладайте дзвінок у швидку, якщо ви бачите свіжу кров або її згустки у блювоті чи калі, відчуваєте різку безпричинну слабкість, запаморочення, падіння тиску або втратили свідомість. 

Що після? Відновлення, дієта, контроль

Зупинити кровотечу — це лише перший крок. Далі важливо відновити сили та зробити все, щоб ситуація не повторилася.

Відновлення

Тривалість залежить від обсягу крововтрати. Якщо вона була невеликою, то повернутися до звичного ритму життя можна вже за кілька днів, якщо ж масивною, то відновлення може тривати тижні, іноді з необхідністю перебування у стаціонарі.

Харчування

Перші дні після лікування рекомендована щадна дієта — тепла, м’яка їжа без спецій і грубої клітковини. Далі раціон розширюють поступово, орієнтуючись на рекомендації лікаря.

Але алкоголь, надто гарячі чи холодні страви, газовані напої — під забороною надовго. 

Контроль та профілактика

Після виписки пацієнту призначають контрольні обстеження (наприклад, ендоскопію та аналізи крові), щоб переконатися, що кровотеча не відновилася. 

Також важливо лікувати першопричину: загоювати виразку, видаляти поліпи, коригувати медикаментозну терапію тощо.