Лікування проводив Владислав Євгенович Севергін — торакальний хірург вищої категорії Медичного дому Odrex, онкохірург, лікар-ендоскопіст вищої категорії, доцент кафедри хірургії №4 з курсом онкології ОНМедУ.
Контрольне дослідження пацієнту провели через кілька місяців після того, як вперше виявили тінь в легені — на той час новоутворення збільшилося, і стали явними характерні ознаки раку. Настав час операції: лобектомії — видалення частини легені.
Малоінвазивне лікування раку легень
Під час операцій торакальний хірург «вимикає» одну з легень, пацієнт дихає за допомогою другої – це, так званий, однолегеневий наркоз. Доктор Севергін, використовуючи сучасну відеоасистовану методику, видалив праву верхню долю легені, на якій знаходилася пухлина. В цілому легені були здорові, але в тій частині сформувалася емфізема — скупчилося надлишкове повітря та утворилися булли (бульбашки), які успішно видалили під час операції.
Малоінвазивна хірургія — не дарма є головним героєм наших оповідань. Колись такі втручання, як лобектомія, відбувалися крізь розріз в 10, а, іноді, й 15 см. Сьогодні ми проводимо цю операцію через розріз близько 4-5 см. Так пацієнти, перш за все, швидше встають на ноги.
Чому ми використовуємо одноразові матеріали
Доктор Севергін розповідає:
«Звичайно, в Україні ці операції досі не настільки поширені, як за кордоном, і досить затратні. Якщо ми робимо відкриту операцію, то, окрім рук хірурга, використовуємо одні й ті ж інструменти — багаторазові. Ця операція – відеоасистована і мало інвазійна, для втручання використовуються одноразові інструменти — ендостеплери. А одноразові матеріали та інструменти — запорука безпеки пацієнта. Минулого року я, як раз, перебував на стажуванні за даними методиками в Ізраїлі, і радий, що наші пацієнти з кожним роком все частіше обирають малоінвазивні методи».
Швидке відновлення після важкого лікування
З методиками дбайливого ставлення до пацієнта немає необхідності в тривалому періоді реабілітації: наш пацієнт виписався вже на третій день, та й до цього не був прикутий до ліжка, а на ранок після операції самостійно вставав. Після виписки він зміг повернутися до активного способу життя. Коли приїздив для зняття швів та контролю, не скаржився на болі або натяг.
Ця історія все-таки щаслива: гістологія підтвердила злоякісність пухлини, але пацієнт звернувся на ранній стадії, а отже — не знадобилося ані хіміо-, ані променевої терапії.
