Коли рідні привезли Антоніну Миколаївну до Odrex, вона одразу потрапила до катетеризаційної лабораторії — це операційна, де проводять виключно делікатні процедури: коронарну ангіографію, стентування та інші ендоваскулярні втручання. Під час екстреного обстеження завідувач Костянтин Хацько виявив субоклюзії магістральних артерій. Анатомічна особливість не дозволяла негайно провести стентування — найпоширеніший сценарій при гострому коронарному синдромі. Тому відразу ж ухвалили консиліумне рішення про аортокоронарне шунтування в найкоротші терміни. І клінічна картина, і результати обстежень вказували на те, що пацієнтка не має інфаркту, але є нестабільна стенокардія.
Підготовка до операції, всі обстеження, консультації та аналізи зайняли лиш добу, і на ранок після результатів ми вже готували операційний стіл. У планах — заживити усі головні артерії серця, наклавши чотири шунти. Нашим завданням було повернути серцю нормальне кровопостачання. Але все ускладнювалось тим, що плевральна порожнина та навколишні тканини були скріплені спайками через колись перенесений туберкульоз. Життєво важлива артерія — передня шлуночкова — підпаяна до фасцій і м’язів, тому піти класичним шляхом і виділити її означало б піддати пацієнтку більшому ризику. Таким чином для шунтів було обрано вени.
Перфузіолог Олександр Попсуйко запускає апарат штучного кровообігу. Тепер кров не виходить із серця через аорту і не повертається назад через дві порожнисті вени. Вона рухається паралельним маршрутом, кровопостачає всі органи, навіть не проходячи через серце. Серце більше не відправна точка, воно зупиняється на дві години, щоб кардіохірург міг накласти шунти.
Асистенти, і серед них судинний хірург Владислав Гриньов, виділили матеріал для венозних шунтів. Тепер Павло Васильович один за одним створює анастомози, оминаючи ділянки звужень коронарних судин. Один з них — стрибаючий шунт, тобто однією веною заживлено дві судини.
Тепер серце знову може перейняти естафету в апарату штучного кровообігу і битись з новою силою. Операція зайняла трохи більше чотирьох годин.
Венозні шунти стали правильним рішенням для пацієнтки з її віком, особливостями в анамнезі, супутніми захворюваннями. Так ми звели до мінімуму операційну травму, ризики кровотеч. За кілька годин анестезіолог Леонід Врублевський, який був із Антоніною із самого початку, стежачи за найменшими змінами показників на моніторах, екстубує пацієнтку та переведе її на самостійне дихання.
Відновлення Антоніни Миколаївни протікає абсолютно гладко, без жодних проблем. Вже наступного дня жінка гуляла палатою, а на п’ятий день після вступу — перевелась з Клініки Серця до кардіологічного стаціонару. Кісткова тканина зростатиметься протягом двох місяців: у цей час особливо важливо, щоб близькі берегли Антоніну Миколаївну. Але соціальна реабілітація відбудеться набагато швидше.
Кардіолог Тетяна Кузнєцова, кардіохірург Павло Кіструга, Антоніна Миколаївна, анестезіолог Леонід Врублевський
Тонка будова клапанів і шлуночків робить кардіохірургію захоплюючою спеціальністю, але найчарівніше в ній — те, як серце Антоніни Миколаївни знову б’ється вільно і сильно.
