Макулодистрофія

Макулодистрофія (в пров. з грецьк. — макула — «пляма» та дистрофія — «порушення харчування») — це переважно вікове захворювання сітківки, найчастіша причина втрати гостроти зору у людей похилого віку.

Сітківка (світлочутливий шар ока) складається з фоторецепторів та нейронів. У сукупності вони передають імпульси світла по нервових зорових волокнах у мозок.

Факт. Макула або, як її ще називають, жовта пляма — центральна зона сітківки. Світло, заломлюючись в оптичній системі ока, зосереджується на жовтій плямі, де клітини перетворять його на нервові сигнали та адресують у мозок. Жовта пляма забезпечує гостроту зору, завдяки якій ми можемо розрізняти дрібні деталі візуальних об’єктів.

Симптоми макулодистрофії сітківки ока

Перерахуємо ознаки макулодистрофії:

• прямі лінії набувають нерівних обрисів;
• «туман» перед очима;
• руйнування чіткості сприйняття;
• предмети стають слабо помітними;
• гостра чутливість до світлосприйняття;
• хворі спостерігають чорну пляму прямо по центру ока — немає можливості читати, керувати автомобілем або займатися справами, що вимагають дрібної моторики (на пізніх стадіях);
• больовий синдром відсутній.

Факт. Ризик захворіти на макулодистрофію дорівнює всього до 2% у 50-річному віці. Ця цифра досягає 30% у людей, що переступили межу 75-річчя. Більш схильні до макулодистрофії жінки.

Причини розвитку макулодистрофії:

• дегенеративна зміна судин сітківки (у тому числі збій кровообігу в капілярах) і, отже, нестача живлення нервових клітин внутрішньої оболонки ока;
• як супровід атеросклерозу – тому вікову макулодистрофію ще називають склеротичною.

Факт. Макулодистрофія обох очей може розвинутися лише за кілька місяців. Але, як правило, обидва ока втрачають зір з неоднаковою швидкістю.

Діагностика макулодистрофії

Діагностика передбачає такі процедури: 

• вимірювання гостроти зору, 
• огляд сітківки та очного дна, 
• комп’ютерну периметрію – дослідження зорових полів на спеціальному сферичному приладі.

За необхідності лікар направляє на додаткове обстеження у спеціалізовані офтальмологічні заклади. 

Лікування макулодистрофії сітківки ока

Лікувальний курс може затримати розвиток макулодистрофії, уповільнити зростання нових судин, не допустити пізньої стадії захворювання, і відповідно завчасно усунути ризики втрати зору. Тактика терапії залежить від форми захворювання, її індивідуально підбирає лікар на консультації.

Також офтальмологи радять дотримуватись правил здорового харчування. Оптимальний раціон пацієнта передбачає вміст антиоксидантів (вітаміни А та Е); вітамінів В6 та В12, цинку, фолієвої кислоти. Майже в кожній страві мають переважати капуста і шпинат. Крім того, є певні приписи кожному, які слід виконувати за будь-яких умов стану здоров’я: носити окуляри, що захищають від ультрафіолету, дотримуватися гігієни читання (читати літературу у світлому приміщенні з галогеновими лампами), відвідувати офтальмолога хоча б раз на рік.

Запитання – відповіді

Ми дізналися про так званий тест Амслера. Чи можна з його допомогою перевірити наявність макулодистрофії?

Припустимо, але тест Амслера — лише додаткова оглядова перевірка стану зору. Перед тим, як встановити діагноз, важливо пройти повне обстеження в офтальмолога. Самостійні висновки та самоаналіз можуть призвести до помилкових висновків.

А щодо тесту, то його суть полягає в тому, що пацієнт надягає окуляри, якщо вони йому прописані, і дивиться на центр чорної сітки, зображеної на білому тлі. Потім закриває одне око, а другим тим часом безвідривно фіксується на центральній точці і повільно наближає обличчя до монітора до відстані 20-30 см. Потім повторює те саме з іншим оком. Якщо лінії на сітці при наближенні до малюнка виглядають спотвореними, звивистими замість прямих, це може вказувати на дистрофію сітківки або зміни на очному дні.

Решітка Амслера була розроблена швейцарським професором офтальмології Марком Амслером ще в 20 столітті і вже стала перевіреною оптичною класикою.

Які фактори ризику розвитку дистрофії сітківки ока?

Є низка факторів ризику розвитку дистрофії сітківки ока:

• цукровий діабет;
• атеросклероз;
• ожиріння;
• гіпертонічна хвороба;
• нестача мікроелементів та вітамінів у поєднанні з регулярним стресом;
• надлишковий вплив сонячних променів;
• генетична схильність.

У чому відмінність «вологої» та «сухої» форм макулодистрофії?

«Суха» макулодистрофія (яку ще називають неексудативною) — для неї характерне скупчення між кровоносними судинами та сітківкою продуктів життєдіяльності клітин, залишкових хімічних речовин (друзів). Ці хімічні відкладення збираються під сітківкою у вигляді горбків жовтого кольору. «Сухий» варіант дистрофії переважає над вологим її різновидом. Згодом суха форма здатна трансформуватися у вологу (20% від загальної кількості дисфункцій).

«Волога» макулодистрофія зустрічається в середньому в 10% випадків від загальної кількості патологій. Але на її тлі значний ризик розвитку відшарування сітківки, макулярного набряку. При цій формі нові кровоносні судини проростають під сітківку ока. Судини тонкі, через них проникає рідина та кров. І цю речовину називають ексудатом. Саме вона тисне на сітківку та сприяє її відшарування. Гострота зору при цьому знижується дуже різко.