7:00
Ранок на головній підстанції починається о сьомій. Насамперед після перезмінки кожен перевіряє, що готове все необхідне для будь-яких надзвичайних ситуацій, усе обладнання працює, медична сумка наповнена, кисневі балони заправлені, в апараті ЕКГ достатньо стрічки. Попереду 24 години робочої зміни.
Зараз до звичної рутини додалися бронежилети та каски, виїзди в бік лінії фронту та транспортування поранених. Дехто з команди з перших днів боронить Україну в складі ЗСУ, і ми безмежно ними пишаємося, але й хвилюємось. Дехто дедалі частіше вирушає в тривалі відрядження, проводячи транспортування тяжких пацієнтів по всій Європі: за цей час наші Швидкі проїхали Молдову, Румунію, Чехію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Австрію, Німеччину, Туреччину.
Але й люди, які ці виклики приймають, не просто так прийшли до цієї професії. Це лікарі, фельдшери, водії, диспетчери з певним складом характеру, які люблять драйв, самостійність, швидкість мислення, вміння взяти на себе ретельно зважений ризик. Вони у своїй стихії.
Наразі ми знову в очікуванні потенційного сплеску пандемії COVID-19: в такі періоди коронавірус заповнює всі телефонні розмови, проникає в усі плани й панує в уяві. Усі працюють нон-стоп, кількість важких викликів збільшується в рази. Одна з пацієнток із COVID-19, у тяжкому стані та з тривожно-депресивним розладом, чекає перевезення в Ізмаїлі. Там, після іншого виклику, перебуває бригада доктора Крижановського. Ізмаїл, Рені, Болград та інші місця під кордоном Румунії, де немає можливостей великого міста — найчастіші місця призначення для наших бригад.
Відповідальний лікар Ірина Кузьміна організовує перевезення, перебуваючи на зв’язку одночасно з нашою бригадою, лікарем реанімації та дочкою пацієнтки.
— Владиславе Євгеновичу, зробіть собі перерву і випийте каву. Чекаємо на виписки.
— Так, лікарю, плануємо її забрати. Потрібні призначення, аналізи, скільки часу знадобиться для виписки? Коли оформляти документи?
— Ви не можете супроводжувати маму, якщо в неї COVID. На жаль.
Бригада з пацієнткою нарешті виїжджає та прямує до Медичного дому.
12:30
Ця п’ятниця поки що потрапляє до категорії «спокійних» змін. Керівник Швидкої допомоги, Руслана Вороніна, пропрацювала в Швидкій понад 30 років. Її день теж починається з перезмінки, аналізу минулих викликів та планів. У спокійні дні її день — це планування, графіки, взаємодія з іншими відділеннями, робота з новою літературою, формування алгоритмів, стандартів, у вільну хвилину — заняття з бригадами.
На моніторі Руслани Володимирівни відстежуються всі реанімобілі. Можна побачити зустрічі в дорозі: наприклад, одна бригада везе пацієнта з Умані, інша їде за пацієнтом туди. Зустрілися дві крапки на карті, привітали одна одну й помчали далі, кожен зі своїм завданням.
Транспортування нашими дорогами — це ще те завдання: треба бути максимально впевненим, що ми принесемо більше користі, ніж шкоди. А медичні транспортування потрібні, як правило, дуже складним і особливо тендітним пацієнтам, які потребують допоміжного обладнання, апарату ШВЛ, постійного моніторування — усіх тих умов, які можуть бути лише у реанімобілі. Це тривалий і складний процес — не можна просто підхопити пацієнта та відвезти. Наші бригади спеціально приїжджають заздалегідь, щоби підготувати пацієнта до транспортування: обов’язково оглядають, стабілізують, адаптують до апаратури, за потреби інтубують. Аж до того, що привозять профільних фахівців, наприклад, хірурга, який поставить дренаж у легенях.
Учора, наприклад, під час медичного транспортування з Ізмаїлу, у пацієнтки з пневмонією настало раптове погіршення, розвинувся ОРДС, критичне зниження сатурації, пароксизм фібриляцій передсердь, порушення гемодинаміки. Пацієнтку інтубували та переводили на ШВЛ безпосередньо в машині швидкої допомоги — це складне завдання.
13:00
— Дозвольте, я до вас доторкнуся? Чи можу я вас оглянути?
За сучасними протоколами, які збігаються з європейськими та американськими, пацієнта потрібно запитувати. Про все. Навіть коли ситуація критична, навіть коли довкола — масова поразка. Так, це означає, що людина може відмовитись від допомоги, адже кожен має право розпоряджатися своїм здоров’ям. Найголовніше — переконатись, що не залишилося питань, і пацієнт розуміє весь тягар свого стану.
Неупереджений і відкритий розум — ще одна риса, яка поєднує співробітників швидкої допомоги по всьому світу. Адже більшість нашої роботи — це розмовляти з людьми, пояснюючи, що ми припускаємо, що робитимемо, якого результату хочемо досягти. І дуже часто розмовляти доводиться в критичних умовах, зі співрозмовником, який наполегливо чинитиме опір. Але навіть агресивно налаштованого чи сп’янілого пацієнта можна заспокоїти — головне, поставитися зі співчуттям, по-людськи та з розумінням, розмовляти на рівних.
17:30
Сьогодні п’ятниця — день перевезень. Деякі пацієнти поспішають потрапити додому у вихідні.
— Кого перевозитимемо? Перикардит?
— Що ви до цього перикардиту причепилися? Перикардит уже виписаний та поїхав додому.
У пацієнтки був перитоніт, провели операцію, їде додому. О 14:50 вона буде готова, 3 поверх, ноші, палата 321.
18:00
— Швидка допомога Odrex, диспетчер Ольга, слухаю вас. Розкажіть, що сталось? Залишайтеся на лінії.
На тому кінці серцевий напад, і диспетчеру доводиться зняти з виклику найближчу бригаду, яка ось-ось мала виїхати на чергове перевезення.
— Анатолію Анатолійовичу, поверніться. Зелений мис, серцевий напад.
— Бригада до вас уже спрямована. Уперше таке? Прийміть аспірин, приготуйте попередні кардіограми та препарати, які ви приймаєте.
Диспетчер проводить медичний супровід: залишається з пацієнтом на лінії, розповідає, як поводитися. Від моменту встановлення діагнозу «інфаркт» до моменту відкриття артерії на операційному столі має пройти не більше 120 хвилин — це «золотий стандарт». Але інфаркти не завжди передбачувані за швидкістю розвитку процес, і чим молодший пацієнт, тим вищий ризик отримати фатальний інфаркт.
Щойно надходить такий виклик, бригада пересилає відповідальному лікарю ЕКГ з інфарктом, викликають Костянтина Миколайовича Хацька, який готується провести стентування. І поки пацієнт доїде до клініки, про нього вже знають усі та все. Сьогодні Odrex працює з інфарктами за програмою НСЗУ, і це означає, що певний пакет діагностичних та лікувальних послуг оплачує держава, і для пацієнта вони безоплатні. Таких викликів дедалі більшає.
2:00
2 мільярди клітин гине за одну хвилину, і разом із ними — людський життєвий баланс: інтелект, навички, фізичні функції. Це інсульт. Поки пацієнт їде в реанімобілі, лікар проходить спеціальним чек-листом, організовує «зелений коридор», щоби допомога була надана якнайшвидше.
— З вами на зв’язку, не прощаюся.
Щодня на підстанціях виходять на зміну реанімобілі. Чи потрібна вам швидка допомога в темну годину, чи рідна людина — не в порядку, одне можна сказати напевно — вони завжди зроблять усе можливе, щоби допомогти.
