7:00
В цей час медичний директор вже на роботі: ранні підйоми даються легко.
8:00
На п’ятихвилинці збираються всі відділення: доповідають, що сталося за добу, розглядають випадки, що потребують уваги. Деякі з них супроводжуються активним обговоренням і навіть гумором, про інших розповідають у повній тиші. Кожен може висловитися, хтось ставить гострі питання — але час п’ятихвилинки обмежений, і до пів на дев’яту всі остаточно розбігаються по відділеннях.
8:35
Пізніше Дмитро Георгійович залишається зі своїми заступниками. Своїх заступників він знає вже понад 15 років. За Дмитром Гавриченко, Сергієм Щербаковим і Ганною Мазуренко давно закріпилася слава найдружнішого тріо у клініці.
9:00
До цього часу збирається тонна адміністративної роботи. Одні лікарі їдуть у відрядження, інші — приїжджають на співбесіду, пацієнти приходять з питаннями, стоси паперів чекають підписів, як і пропозиції від інших клінік, фармацевтичних компаній, постачальників обладнання, запрошення на ТБ. Паперова робота має властивість не закінчуватися.
Але вистачає справ зовсім іншого роду: наприклад, провести пацієнта, який заблукав в медцентрі до потрібного кабінету. У Медичному домі нескладно загубитися: поверхи корпусів знаходяться на різних рівнях, і виходить, що п’ятий поверх одного корпусу знаходиться нижче, ніж п’ятий іншого. Сходи, мабуть, не змінюють напрямки, а сходинки не зникають, як у Гоґвортсі, але Дім раз у раз нагадує величезний замок. По містках, що з’єднують поверхи, ми пробіжимо ще десятки разів за день.
10:00
«Сподіваюся, коли-небудь зможу йти в операційну двічі в тиждень». Зараз це — рідкість, але є операції, на яких Дмитро Георгійович неодмінно присутній в ролі анестезіолога. Чи не тому, що вони вимагають особливо складною анестезії — в клініці працюють блискучі фахівці-анестезіологи, готові братися за будь-які випадки. Сьогодні це — баріатричні операції та операції провідного німецького гінеколога.
12:00
Телефон продовжує розриватися. Поки в операційній працюють гінекологи, в коридорі оперблока Дмитро Гавриченко веде телефонні переговори про приїзд іншого іноземного фахівця — торакального хірурга, який разом з кардіохірургом Odrex Дмитром Турлюком проведе операцію пацієнтові з Казахстану. Операція, яку вони проведуть, врятує життя сорокарічного чоловіка, якому відмовили в трьох країнах.Все вийшло організувати завдяки відносинам, які формувалися роками, розумінням принципів спілкування з колегами. Пощастило, що вибудовування відносин в медичному світі — це улюблена частина роботи. Попереду її ще багато.
13:00
У державній медицині, адже як — ініціативи, навіть вкрай необхідні і рентабельні, з великими труднощами втілюються в життя. Тут все одно навпаки — якщо пропозиція логічна і необхідна, її не відкладають, а беруться за реалізацію. А ідей у медичного директора багато: Дмитро Георгійович розповідає, що ще 15 років тому, влаштувавшись в реанімацію фельдшерами, він і Сергій Щербаков почали все змінювати. І це найбільше задоволення — створювати щось, що раніше вважалося неможливим в українській медицині, причому робити це чесним шляхом.
15:00
Щоп’ятниці в цей час завідувачі всіх відділень збираються в конференц-залі. Так, може здатися, що наради — нескінченні. Однак саме тут народжуються нетривіальні рішення, які допоможуть пацієнтам. Але цінність нарад — не тільки в цьому. «На моєму минулому місці роботи колектив формувався роками, поколіннями. Як би колеги до один одного не ставилися в даний момент, за роки роботи встигла сформуватися загальна ідея — а це безцінне. Ми ж тільки починаємо. Але зараз у нас виходить — і це дуже круто і приємно».
18:00
Робота медичного директора чимось схожа з роботою анестезіолога. Анестезіолог підтримує роботу всіх органів і систем хворого, змінює частоту пульсу, тиск, ритм дихання — а потім повертає все назад. Одночасно стежить за монітором наркозної станції і за операційним полем і весь час аналізує. Так і медичний директор також повинен бачити всю ситуацію в комплексі, підтримувати життєдіяльність всіх підрозділів клініки. Іноді робочий день закінчується, іноді йде в глибоку ніч, іноді починається — або продовжується — вночі.
2:30
На годиннику — пів на третю, і ми з Дмитром Георгійовичем знову в атріумі. Клініка вночі виглядає зовсім інакше: коридори висвітлені мінімально, головне джерело світла — інсталяція «Клітка життя», яка в цей самий момент переливається відтінками фіолетового. Виглядає це чарівливо. Але попри гадану тишу і спокій, Медичний дім не спить.
3:00
В приймальне відділення надходять пацієнти: на нашій або місцевих швидких, хтось — своїм ходом. Буває, що і в цей час в операційній трудяться хірурги: гінекологи, травматологи, загальні хірурги, рентгенендоваскулярні хірурги, які проводять стентування при загальному інфаркті. Але поки що в операційних тихо, тому ми минаємо другий поверх, і з приймального відділення вирушаємо на третій: там знаходиться одне з відділень інтенсивної терапії. Обговорюємо стан пацієнтів в реанімації. Сьогодні на зміні — В’ячеславе Миколайовичу Цалко. Як завжди, зібраний і незворушний.
3:30
Нарешті повертаємося додому — тепер уже до ранку. Як би не розпочинався і не закінчувався день медичного директора, максимум вільного часу Дмитро Гавриченко намагається приділити дітям — а їх у нього четверо. Хотілося б, щоб цього часу було більше — адже саме заради своїх дітей ми будуємо медицину майбутнього.
Читати також: день з життя судинного хірурга Олександра Смірнова
