Плоскостопість у дітей
Плоскостопість — деформація стопи, а саме сплощення склепінь стопи. Склепіння потрібні для того, щоб пом’якшувати силу від ударів при кожному кроці та знімати навантаження з гомілковостопних, колінних, тазостегнових суглобів і хребта. Сплощення — часта патологія, як серед хлопчиків, так і дівчаток. Прогресування деформації призводить до швидкої втомлюваності, болю в нижніх кінцівках і проблем зі спиною.
Якою може бути дитяча плоскостопість?
Справлятись, з усіма поставленими для стопи функціями, дозволяє її склепінчаста будова. Розрізняють поздовжнє і поперечне склепіння. Ці дві, так звані арки, розподіляють вагу і навантаження під час ходьби. Якщо склепіння деформоване і не виконує свою функцію, його навантаження переходить на інші суглоби, наприклад, гомілковостопний, колінний або кульшовий. Не залишається осторонь і хребет.
Від деформації склепіння йде поділ плоскостопості на наступні типи:
- Поздовжньою плоскостопістю називають деформацію, при якій опускається поздовжнє склепіння стопи. Найчастіший вид патології. Така плоскостопість у дітей значно впливає на функції амортизації, і, безумовно, з часом вражає опорно-руховий апарат в цілому, попри місцевий характер проблеми. У поздовжньої плоскостопості є три стадії, вже з другої починає турбувати яскраво виражений біль. Швидку втомлюваність і очевидні порушення ходи дитини не можна залишати без уваги.
- Поперечна плоскостопість говорить про деформацію відповідно поперечного склепіння стопи. Якщо у випадку з поздовжньою плоскостопістю стопа стає довшою, то тут — ширшою. Це відбувається через розпластаність переднього відділу стопи. При цій плоскостопості, хоч і вона зустрічається у дітей значно рідше, великий палець відхиляється назовні. Чим сильніше цей палець відхиляється, тим більше проблем зі стопою: біль, втома, натоптиші. Вид ніжки змінюється, а взуття стає незручним. Тут також виділяють три стадії. Для стадіювання визначають кут між великим пальцем і основою середнього. Вже на другій стадії патологію чітко видно і вона провокує значущі порушення ходи, та й в цілому життя дитини.
- Ще більш рідкісні випадки вальгусної деформації стопи — комбінована плоскостопість. Тобто деформація як поздовжнього, так і поперечного склепінь стопи.
Чому у дітей з’являється плоскостопість?
Залежно від періоду появи, плоскостопість може бути вродженої і набутої форми. У першому випадку патологія — результат внутрішньоутробних вад розвитку, які виявляють ще в пологовому будинку, але відбувається таке досить рідко. А ось придбана плоскостопість — часта причина звернення до дитячих ортопедів.
Серед факторів, що викликають поздовжню плоскостопість, вагома частка лежить на спадковості, а саме слабкості сполучної тканини або недостатньому розвитку зв’язкового-м’язового апарату. І не варто скидати з рахунків травми і переломи в зоні стопи.
Вплинути можуть і раніше перенесені захворювання:
- рахіт, який безпосередньо послаблює м’язову структуру і пом’якшує кісткову тканину;
- поліомієліт, що викликає втрату м’язової сили в області гомілки і стопи.
Також є ряд неправильних дій, які можуть сприяти розвитку патології:
- носіння неправильного взуття,
- дефіцит кальцію внаслідок неправильного харчування,
- зайва вага,
- відсутність активності,
- навпаки, надмірні навантаження.
Як зрозуміти, що у дитини розвивається плоскостопість?
Сам процес формування стоп — поступовий і тривалий: від народження і десь до 5-7 років. Тому й потрібен контроль динаміки зростання, щоб виявити і запобігти розвитку проблеми ще до моменту остаточного формування склепінь.
Планові огляди у дитячого ортопеда призначені для того, щоб виявити проблему вчасно, ще на етапі невираженого сплощення. І вони потрібні не тільки на першому році життя. Батькам все ж варто звернути увагу на наступні ознаки:
- Швидка втомлюваність. Навіть після короткої прогулянки дитина вередує, проситься на руки або скаржиться на втому в ніжках.
- Біль. Зазвичай проявляється при натисканні на внутрішню сторону стопи.
- Потоптане взуття. При поздовжній плоскостопості підошва буде стиратися з внутрішньої сторони.
- Ходьба. Дитина клишонога і ступає на внутрішню сторону стопи, ступні вивернуті всередину. У нормальному положенні стопи паралельні один до одного.
Добре відомий батькам тест на плоскостопість — вивчити відбиток ноги дитини на листку. Проводити цей тест потрібно не раніше чотирьох років, тому що відсутність вигину до цього періоду може бути нормою. Але навіть якщо відбиток має потрібний для здорової стопи вигин — він не гарантує відсутність плоскостопості. Вигин повинен мати певний градус, якщо він менше — ймовірно, це початкові стадії патології.
Як в Odrex проводять діагностику?
Діагностика починається з огляду у дитячого ортопеда-травматолога. Оцінюються розміри стопи, положення склепінь, стан пальців, наявність мозолів. Лікар проводить кілька тестів і може точно відповісти — це стан норми або трохи сплощена стопа. Для чіткості картини проводять плантографію, тобто роблять відбиток стопи, за допомогою якого розраховують всі необхідні параметри.
Найбільш точну відповідь дає рентген. Дослідження може проводитись в прямій, косій або бічній проекціях під навантаженням. Оцінивши кут склепіння, а також стан хрящів, кісток і патологічні стани, лікар встановлює ступінь плоскостопості. Для проведення рентгенографії потрібні показання, і проводять таку діагностику частіше дітям старшого віку — після 6 років.
Як проходить лікування плоскостопості у дітей?
Плоскі стопи можна успішно лікувати консервативним шляхом, якщо проблему виявили вчасно. Зв’язково-м’язовий апарат, як і кістки, на етапі формування добре коригуються. ЛФК, масаж, гімнастика, вправи на килимках або підтримання стопи у правильному стані, щонайменше, зупиняють розвиток патології. Різне ортопедичне взуття або устілки неефективні, але попри те, що медики наполягають на цій думці, батьки часто намагаються виправити плоску стопу з їх допомогою. Це безрезультатно і тільки витрачає час, який можна використовувати для необхідної терапії.
Медикаментозна терапія, як правило, не потрібна. Хіба що в підлітковому віці при сильних больових відчуттях.
Якщо сплощення вже в поганому стані і призвело до суттєвих проблем — консервативні методи можуть бути марними. Тоді вдаються до хірургії. У цих випадках вже є істотні обмеження, біль і прогресування патології, що впливають на інші структури, наприклад:
- немобільність стопи, коли відділи стопи відносно один одного не рухаються через зрощення між кістками,
- вкорочення ахіллового сухожилля.
Після операції стопу іммобілізують на якийсь час. Програму відновлення лікар складає врахувавши потреби дитини.
Чи можна профілактувати плоскостопість?
Профілактика плоскостопості не містить будь-яких складнощів. В першу чергу, дитина повинна бути фізично активною. Активність можна з’єднувати з вправами для м’язів стопи, таким чином вони тренуються і готові до навантажень. Дітям потрібно ходити по нерівних поверхнях, ходити босоніж — це все входить до тренувань стопи. Важливо не тільки те, де ходить малюк, а й у чому. Взуття має допомагати стопі, а не створювати дискомфорт. Тому при виборі орієнтуємось на тверду неслизьку підошву, щільну фіксацію, високий задник і невеликі, в 1 см, підбори. Взуття має бути за розміром та не вузьке.
Звичайно, підтримання маси тіла і здорове харчування — золоті правила для здорового зростання будь-якої дитини. Їжа повинна відповідати віковим потребам і збагачена всіма необхідними вітамінами.
Неуважність або ставлення до плоскостопості, як до незначної проблеми, призводить до наслідків для всього організму. А вчасно помічена деформація легко виправляється. Зайвий раз перевірити — хороша інвестиція в здорове майбутнє малюка.