Нестача сну змушує допоміжні клітини мозку пересторожуватись. Це корисно у короткостроковому періоді, але може збільшити ризик розвитку деменції у майбутньому. Міккеле Беллесіз з Політехнічного університету Марке в Італії дійшов такого висновку після вивчення ефектів позбавлення сну у мишей, повідомляє HuffPost. Його команда порівнювала мозок мишей, яким або дозволяли спати стільки, скільки вони хотіли, або позбавляли сну протягом восьми годин. Ще одну групу мишей тримали у свідомості протягом п’яти днів поспіль, імітуючи ефекти хронічної депривації сну.
Астроцити — нейрогліальні клітини, які позбавляються непотрібних контактів (синапсів) мозку — активніше поводяться у мишей з депривацією сну. Завдяки діям цих клітин (фагоцитозу) компоненти синапсу розбираються на частини та повільно переробляються для створення нових мембран та молодих білків. З цього боку фагоцитоз корисний, тому що він запобігає накопиченню старих та пошкоджених клітинних компонентів, що спричиняють порушення.
Мікроглія — клітини центральної нервової системи, здатні до активного захоплення та перетравлення.
Коли мозок страждає від хронічного розладу сну, астроцити не знають, коли зупинитися, і починають з’їдати здорові клітини, що теоретично може призвести до порушення синаптичної комунікації. Більше тривожне спостереження — те, що з депривацією сну активізуються і мікрогліальні клітини. Як відомо, надмірна активність мікроглії пов’язана із хворобою Альцгеймера та іншими нейродегенеративними захворюваннями. Це дослідження може пояснити, чому нестача сну робить людей більш уразливими до деменції.
