Розкажіть, будь ласка, що підштовхнуло Вас до вибору непростої професії?
З дитинства мріяв стати лікарем — ось, мабуть, і все
Спочатку здобув будівельну освіту, але після армії вступив до медичного, і справою мого життя стало лікування. Довгий час я пропрацював в Інституті онкології у Мінську, нині це Республіканський науково-практичний центр онкології та медичної радіології ім. Н.М. Олександрова. Потім мене запросили до Odrex. Познайомившись з можливостями Медичного дому, я ухвалив рішення про співпрацю — в умовах високотехнологічних операційних приємно працювати, це просто…
Але для того, щоб назвати ті найскладніші операції, які ви проводите, «простими» та рутинними, потрібні глибокі знання та колосальний досвід!
Все залежить від вчителів. І, звісно, від бажання вдосконалюватись. Сьогодні я не можу уявити того, що працював би в іншій сфері: мені подобається спілкуватись з пацієнтами, я вважаю онкоурологію дуже цікавим напрямком, оскільки вона вимагає не лише навичок в оперуванні урологічних органів, а й досвіду в судинній, а також абдомінальної хірургії. Я люблю свою роботу і дуже сподіваюсь, що роблю її добре.
Наскільки змінились можливості медицини за десятки років, які ви їй присвятили?
Ту онкологію, якою я починав займатись у 1990-ті, не порівняти із нинішньою! Наприклад, я ще пам’ятаю ті часи, коли ми лише починали впроваджувати лапароскопію, і серед колег це викликало скепсис. Але ми відчували, що це перспективно, і справді, сьогодні втручання стають менш травматичними. Більше того, ми вже говоримо про роботизовану хірургію… Водночас новітні методики не скасовують актуальності відкритих операцій. Чим більшою кількістю різних підходів володіє хірург, тим вища ймовірність того, що він знайде оптимальне рішення у конкретному випадку.
Удосконалюються і нехірургічні способи лікування?
Сьогодні у значній кількості випадків онкопатологію можна подолати без скальпеля. Стрімко розвивається генетика та фармакологія, удосконалюється променева, хіміо- та гормонотерапія. З’являються нові класи ліків, такі, наприклад, як PARP-інгібітори, які впливають на репарацію ДНК та зупиняють розвиток онкологічних процесів. Лише за останні років п’ять у боротьбі з раковими захворюваннями було досягнуто вражаючого прогресу. Ось лише одна з можливих ілюстрацій: ще недавно при метастатичному кастратрезистентному раку передміхурової залози пацієнт міг розраховувати максимум на рік, сьогодні ж йдеться про 5, 6 і навіть більше років зі збереженням якості життя.
Але все-таки ідеальний варіант — уникнути складного діагнозу. Що ви порадили б пацієнтам, щоб мінімізувати ризики?
Стовпи, на яких тримається довголіття, – це здоровий спосіб життя та регулярне звернення до лікарів. Що ж до специфічної профілактики раку, то спроби її розробити поки що не увінчались успіхом. Наприклад, на початку 2000-х вчені радісно оголосили про створення препарату, який перешкоджає розвитку раку передміхурової залози. Однак подальші дослідження показали: лікарський засіб дійсно підтримує роботу органу, але вберегти від онкопатологій все ж таки не здатний.
Тому на перший план виходить уважне ставлення до себе. Багато пацієнтів самі визнають, що діють, як у приказці: «Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься». Тим часом слід пам’ятати, що раннє виявлення раку сприяє повному безрецидивному одужанню — це можливо у 80% випадків.
Що у справі своєчасної діагностики залежить від медиків, а що — від пацієнтів?
Лікарі повинні діяти виходячи з принципу онкозастереження: бути готовими припустити, що симптоми можуть вказувати на розвиток раку. Сьогодні існує безліч скринінгових програм. Науці відомо безліч пухлинних маркерів, які вказують на виникнення онкопатології (PCA при раку передміхурової залози, СА125 при раку яєчка та ін.). Розроблено безліч калькуляторів, які допомагають правильно оцінити ризики та знайти тонку межу між своєчасним виявленням небезпечного стану та гіпердіагностикою та гіперлікуванням, тобто «полюванням» на клінічно незначущі патології. Лікарі мають усім цим користуватись!
Але, звичайно ж, якою б ідеальною буде скринінгова програма, вона не спрацює, якщо пацієнти не вчасно звертатимуться до фахівців.
Що б ви порадили тим, хто все ж таки зіткнувся з непростим діагнозом?
Насамперед – пам’ятати про те, як багато можливостей у сучасної медицини. До того ж для пацієнта важливо розуміти алгоритм подальших дій, бути впевненим у тому, що він на кожному з етапів отримає підтримку.
Саме тому в Odrex побудовано систему, яка охоплює всі ключові моменти, від діагностики та лікування до наступного спостереження. Тут доступний весь комплекс медичних послуг, хіба променеву терапію забезпечують партнери. У нас є необхідні препарати, ми виконуємо операції в будь-якому обсязі, в тому числі та симультанні (проведені одночасно фахівцями кількох напрямків, наприклад, урологом та гінекологом). Допомога обов’язково буде надана!
Напевно, багато пацієнтів згадують про вас із великою подякою. А кого ви часто згадуєте?
Чудових людей, сповнених оптимізму. Серед них – моя 74-річна пацієнтка із досить пізньою стадією раку сечового міхура. Орган довелось видалити та провести відновлювальну пластику. Через три місяці, коли жінці треба було прийти на огляд, вона попередила, що трохи запізниться. Виявилось, дама дуже шанованого віку після серйозного втручання вирушила з подругами у похід із наметами! Я захоплююсь такими людьми, які не «йдуть у хворобу», а продовжують жити повно цінним життям.
Записатись на консультацію Олександра Миколайовича Волкова в Odrex можна за допомогою мобільного додатку Odrex, через форму на сайті та у операторів нашого кол-центру за номерами: +38 (048) 730-00-30, +38 (096) 380-30-30, +38 (063) 380-30-30, +38 (066) 380-30-30.
