Екстрасистолія

Симптоми екстрасистолії

Екстрасистоли спостерігаються і в абсолютно здорових людей у ​​80% випадків. Норма — 200 шлуночкових екстрасистол на добу. Але навіть якщо їхня кількість перевищує норму, то це ще не привід говорити про захворювання. Наскільки небезпечні екстрасистоли, можна стверджувати, лише спираючись на функціональний стан міокарда, ступінь органічного ураження серця і характер основного захворювання, яке супроводжує явище екстрасистолії.

Причини виникнення екстрасистолії

Екстрасистоли можуть являти собою тимчасові порушення серцебиття у здорових людей, спричинені раптовим стресом. Такі цілком закономірні збої слід відрізняти від хронічних болючих.

Екстрасистолію викликають:

• невротичні стани;
• зловживання алкоголем, курінням;
• вживання наркотичних речовин;
• остеохондроз шийного відділу хребта;
• судинні хвороби;
• надмірне фізичне напруження, яке дає непосильне навантаження на м’яз міокарда, з’являється феномен так званого «серця спортсмена»;
• тиреотоксикоз — стабільне підвищення в організмі концентрації гормонів щитовидної залози;
• зміна пропорційного вмісту в клітинах міокарда іонів натрію, магнію, кальцію та калію, що порушує координацію скорочення передсердь та шлуночків, виводячи з ладу автоматизм серця.

Різновиди екстрасистолії

Залежно від локації

• передсердні — неритмічні скорочення передсердь;
• шлуночкові — позачергові скорочення шлуночків, найпоширеніший вид екстрасистолій;
• передсердно-шлуночкові — виникають на місці з’єднання передсердь і шлуночків.

За регулярністю спалахів

• рідкісні — менше 5 разів на хвилину;
• середні — від 6 до 15 разів на хвилину;
• часті – понад 15 разів на хвилину.

За форматом прояву

• парні — прояв двох поспіль екстрасистол;
• групові — прояв більше двох поспіль екстрасистол;
• ціла низка спалахів неритмічних серцевих імпульсів.

Діагностика

Переважно головним методом діагностики є електрокардіограма. Для більш точної інформації може знадобитися добове моніторування ЕКГ Холтером. Портативний пристрій, закріплений на тілі пацієнта, протягом 24-48 годин реєструє нервові імпульси, що надходять у серцевий м’яз.

Попередньо лікар знайомиться з анамнезом пацієнта, дізнається про фактори, що вплинули на виникнення захворювання. Якщо порушення в серцебитті не вдається зафіксувати у стані спокою та під час холтерівського моніторування, то пацієнту призначають тредміл-тест – визначення кардіограми з навантаженням. Також лікар іноді направляє пацієнта на УЗД серця та МРТ серця для отримання повнішої бази відомостей.

Лікування екстрасистолії

Якщо розвиток екстрасистолії викликаний захворюваннями ендокринної, нервової або травної систем, то починати лікування слід з терапії вихідних захворювань. Лікар призначає необхідні медикаменти або скасовує ряд лікарських засобів, застосування яких безпосередньо спровокувало захворювання.

Існує і метод лікування шлуночкової екстрасистолії — радіочастотна аблація вогнища ектопічної активності, під час якої радіочастотними імпульсами руйнують ділянку тканини, яка відповідає за неправильний ритм. Лікування екстрасистолії за допомогою антиаритмічних препаратів не покращує прогнозу.

Безсимптомні або малосимптомні екстрасистоли не потребують проведення спеціального лікування. Таким хворим показане диспансерне спостереження із проведенням ехокардіографії приблизно двічі на рік. Це обстеження потрібне для того, щоб визначити можливі структурні зміни та погіршення функціонального стану лівого шлуночка. Іноді завмирання серця виникає при гіпертиреозі – підвищеній функції щитовидної залози. Або невеликі збої в серцевому ритмі можуть бути причиною остеохондрозу шийного відділу хребта, ознакою неврозу. У такому разі достатньо усунути головну проблему недуги.

Яка існує профілактика екстрасистолії?

Лікарі рекомендують дієту на основі солей калію та магнію, відмову від куріння, зловживання алкоголем та міцною кавою, збереження фізичної активності в помірному режимі, правильний режим сну та чергування праці з обов’язковим відпочинком, нормалізацію маси тіла, збагачення організму мікроелементами та вітамінами, регулювання вмісту цукру у крові, часті прогулянки на свіжому повітрі, уникнення різких поворотів голови та корпусу.

Які відомі ускладнення екстрасистолії?

Групові екстрасистолії здатні переходити в тріпотіння передсердь, пароксизмальну тахікардію, миготливу аритмію (при виражених структурних змінах міокарда). Екстрасистолії, що часто повторюються, викликають хронічну недостатність коронарного, ниркового та мозкового кровообігу. Найгрізнішим наслідком екстрасистолії є раптова смерть.

Ставити взагалі будь-які прогнози щодо розвитку екстрасистолії можна в залежності від ступеня порушення функціональної здатності шлуночків або передсердь.

Чи існує якесь надання самостійної допомоги при нападах екстрасистолії?

Слід заспокоїтись, зайняти зручну позу, при запамороченні або різкій слабкості – прилягти. Забезпечити собі доступ кисню — відкрити вікно або розстебнути одяг, який утруднює дихання. Можна прийняти заспокійливе, яке рекомендував лікар. Якщо напад супроводжується різкою слабкістю, задухою, болем у серці, необхідно терміново викликати швидку допомогу. Не займайтеся самолікуванням – усі лікарські препарати обов’язково призначає лікар.