Портативний кардіолог: топ‐3 гаджети для контролю роботи серця. Консультує кардіохірург та аритмолог Odrex — Олег Бохонко

Діагностичні помічники

Смарт-прилади дають змогу користувачеві скласти загальне уявлення про те, що відбувається в його організмі, та сигналізувати про проблему, якщо вона є. Моніторинг найважливіших показників допомагає визначити оптимальний обсяг фізичних навантажень. Завдяки гаджетам можна запідозрити такі небезпечні стани, як фібриляція передсердь, синдром ВПВ, синдром Бругада, подовжений QT та попередити раптову серцеву смерть.

Ці пристрої стануть у пригоді людям, котрим похід у лікарню завдає стресу. Використання таких приладів є проявом відповідального ставлення до здоров’я свого та своїх близьких – наприклад, батьків похилого віку, яким смарт-годинник чи датчик оксиметрії у телефоні значно полегшують життя.

Смарт-годинник: пульс під контролем

Під час занять спортом навіть найпростіший смарт-годинник корисний тим, що має акселерометр, допомагає відмоніторити приріст пульсу та його максимальну частоту, а також час, за який серцебиття повертається в норму. Більш складні годинники можуть визначати пульсові зони, оксигенацію, частоту дихання, серцебиття, варіабельність серцевого ритму, інтервали між ударами (R-R інтервали).

Також гаджет стане у пригоді тим, хто час від часу почувається погано під час сну: завдяки його показникам можна зрозуміти, чи є кореляція між самопочуттям та змінами пульсу. А відстежуючи пульс протягом доби, годинник зберігає цінну інформацію не лише для користувача, а й для лікаря. Втім, повноцінної діагностики від пристрою чекати не варто: він не є медичним приладом.

Як визначити, достатньо ви тренуєтесь чи ні, й чи не перевантажувати себе?

Для цього використовують пульсові зони, кожна з яких визначається як відсоток від вашого максимального пульсу, який можна визначити за формулою [207–0,7*вік]. Тренування в різних пульсових зонах має свої переваги:

• 50–60 % – тренування, що допоможе зняти стрес;
• 60–70 % – базове тренування для серцево-судинної системи, після якого ми швидко відновлюється;
• 70–80 % – оптимальне тренування для серця;
• 80–90 % – покращення анаеробних характери- стик, тренування у швидкому темпі;
• 90–100 % – високоінтенсивне тренування, що покращує показники максимального споживання кисню, потребує тривалого відновлення.

Пульсоксиметрія: дихання й серцевий ритм

У деяких телефонах та смарт-годинниках передбачена функція пульсоксиметрії. Датчик насичення крові киснем допомагає пацієнтові зрозуміти, в якому стані його легені, наскільки добре відбувається газообмін, наскільки кров є насиченою киснем.

Також пульсоксиметрія дозволяє виміряти частоту серцевих скорочень, що відіграє вагому роль у діагностиці аритмії. Гаджет корисний для пацієнтів, котрі хочуть визначити, чи адекватна реакція організму на фізичне навантаження. Так, можна зрозуміти, чому під час занять спортом втома настає надто швидко – зіткнувшись із «важким» диханням, за допомогою датчика ви зможете зорієнтуватися, в чому причина: якщо пульс високий, ймовірно, річ у порушенні роботи серця; а якщо у нормі, корінь проблеми варто шукати у функціонуванні легенів.

Пульсоксиметрія використовується як один із допоміжних методів при діагностиці коронавірусу – ця технологія допомагає зрозуміти, наскільки добре працюють легені.

ЕКГ-годинник: кардіограма «на ходу»

Використання пристрою не може замінити повноцінне ЕКГ. Повна електрокардіограма передбачає запис електричних потенціалів у 12 відведеннях (так називають схему розташування електродів для реєстрації на тілі пацієнта). ЕКГ-годинник відтворює одне із таких відведень – між годинником на зап’ясті та вказівним пальцем протилежної руки. Тож годинник не здатен достовірно вказати на нюанси локалізації екстрасистоли, його даних недостатньо для діагностики аритмії.

Однак пристрій є дуже корисним у разі, якщо в пацієнта трапляються короткотривалі порушення ритму, які не вдається задокументувати на кардіограмі чи під час холтерівського дослідження. До 25–30% людей не відчувають цього порушення: не мають вираженої серцевої недостатності, втрат свідомості чи різкого падіння артеріального тиску під час нападів. Короткі порушення зазвичай минають за 15–20 хвилин. Їх часто не вдається задокументувати, бо «швидка» приїздить тоді, коли від аритмії вже ані сліду.

Тому людям, старшим за 50 років, а також тим, хто деколи відчуває перебої у роботі серця, бажано використовувати ЕКГ-годинник, який дозволяє зафіксувати фібриляцію передсердь тривалістю довше ніж 30 секунд.

Коли гаджетів недостатньо?

Якщо у вас часом виникають запаморочення, відчуття незрозумілої легкості в тілі або нерівного серцебиття, задишка чи кашель незрозумілої природи, не покладайтеся на самоконтроль – зверніться до кардіолога чи до аритмолога. Напади аритмії – справа індивідуальна, їх не кожен відчуває. Наприклад, у деяких людей буває 2–5 тисяч екстрасистол за добу, і всі вони залишаються непоміченими.

Саме тому необхідно щороку робити планове обстеження, здавати загальні аналізи крові й сечі, коагулограму, біохімію та ЕКГ, а в разі виникнення симптомів не зволікати з візитом до спеціаліста. Для поціновувачів спорту є сенс дослідити реакцію серця на навантаження: з цією метою спеціалісти Odrex рекомендують велоергометрію – обстеження шляхом імітації їзди на велосипеді.

Записатись на консультацію Олега Ігоровича Бохонко ви можете через мобільний додаток, через форму на сайті або за номером +38 (048) 730-00-30.