(Русский) Чому виникають судоми під час засинання, та як з ними боротись? Невролог Ігор Тендіт
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
Respiratory Care Week: погляд зсередини відділення респіраторних захворювань
Чого чекали на початку епідемії, коли в Україні ще не було сплеску захворювань?
До України пандемія надійшла, коли інші країни вже мали жахливу статистику, але і тоді історії з Китаю, Італії чи Америки були наче страшні казочки для дорослих. А ось медична спільнота розуміла, що все ж таки стояти в стороні не можна, отже, потрібно діяти й дивитись страхові в очі. Навіть коли боїшся, що може захворіти й твоя родина.
Навесні Odrex готував відділення: потрібно було вивчити досвід та адаптувати клінічні рекомендації іноземних колег, забезпечити персонал індивідуальним захистом. А ще знайти всі необхідні медикаменти, які зареєстровані в Україні. За два тижні всі питання були вирішені, а коли відділення почало працювати, можна було переходити до найважчого — прийому пацієнтів.
Ігор Йовенко, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії, анестезіолог-реаніматолог
Які пацієнти потрапляють до інтенсивної терапії?
До інтенсивної терапії потрапляють пацієнти з найважчим перебігом COVID-19. Успіх нашої роботи — повернути пацієнтові спроможність самостійно та вільно дихати.
Усі пацієнти відділення інтенсивної терапії важкі. Бувають і безнадійно важкі. Боремось за кожного від початку і до кінця. Розумієш, що справжніх цінностей в житті не так вже й багато. Здоров’я своє та близьких людей — на першому місці.
Історій у відділенні багато, вони бувають як радісні, так і сумні. Але згадувати хочеться приємне: наприклад, першу пацієнтку, яку вдалось «зняти» з дихального апарату. Ми пам’ятаємо її перші вдихи і кроки після інтенсивної терапії та тривалої апаратної вентиляції легенів.
А нещодавно почав відновлюватись молодий хлопець, який протягом тижня був в глибокому медикаментозному сні й не дихав без допомоги апарату. Тепер він спілкується телефоном з батьками, яких госпіталізували в іншу лікарню. Бути учасником цих перемог — неймовірно відповідально і приємно!
Як проходить день у відділенні респіраторних захворювань?
У відділенні інтенсивної терапії нудьгувати не доводиться. Тут все інтенсивно: терапія, моніторинг, догляд. Робочий день у ВРЗ складається з двох змін по 12 годин, тобто доба. Ранкова зміна — це обхід пацієнтів, корекція листів призначень, дообстеження та маніпуляції в разі потреби. Всіх, кому допомагає дихати апарат, тренують для відновлення самостійного дихання. Тих, хто одужує, переводять з реанімації в стаціонарну палату.
До постійного носіння захисного одягу потрібно адаптуватись. Насправді, це не дуже складно. Абсолютно очевидна важливість цих заходів. Крім того, у відділенні забезпечена адекватна система вентиляції і кондиціонування, що значно полегшує роботу в засобах індивідуального захисту.
І вночі ніхто не спить: закінчують виконання денного плану роботи, підбивають підсумки, планують на наступний день і, звичайно, в будь-який час може надійти новий критичний пацієнт, якому негайно починають реанімаційні заходи та інтенсивну терапію.
Рахунок йде на хвилини. Доба минає швидко. Робота у відділенні інтенсивної терапії — це складно, відповідально і цікаво водночас.
Що про епідеміологічну ситуацію думають лікарі, які зіштовхуються з хворобою щодня?
Атмосфера серед лікарів справді напружена. Втомились. Розуміємо, що найгірші дні ще попереду. Вражає безвідповідальність людей навколо, небажання виконувати прості рекомендації лікарів: носити маски, уникати участі в масових розважальних заходах, дотримуватись соціальної дистанції. Невиконання цих простих правил дійсно небезпечно!
Багато хто не надто вірить у можливі ускладненні коронавірусної інфекції, доки така ситуація не вражає когось з близького оточення. Коли спалах, якого чекали навесні, не відбувся, ніби з’явився другий шанс на те, щоб підготуватись до сплеску захворювань на рівні державної системи охорони здоров’я. Там цим шансом не скористувались — і зараз ми пожинаємо плоди, бо на чужих помилках вчитись важко, а на своїх — боляче.
Є ймовірність, що медицина буде безсильна допомогти всім, хто цього потребує. Але ми не втрачаємо надії і робимо свою роботу. Кожному читачеві бажаємо берегти себе, дбати про оточуючих та пам’ятати про профілактичні правила — і разом ми з усім впораємось.
(Русский) Емболізація маткових артерій в питаннях та відповідях
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
(Русский) Міжнародний день проктолога. Олег Море та Анастасія Зайцева
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
(Русский) Історія пацієнтки, якій знадобилась артроскопія через розрив меніску
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
(Русский) Декларація із сімейним лікарем в місті Южне. Назар Пузанов
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
Своєчасні поради. Інтерв’ю аритмолога Олега Бохонко на Першому міському
Як визначити прискорене серцебиття та коли потрібно все ж таки перевіритись? Про це журналістам Першого міського каналу розповів аритмолог та кардіохірург Медичного дому Odrex — Олег Бохонко.
Олег Ігорович розповів як самостійно можна допомогти собі під час приступу тахікардії та чим небезпечний прийом препаратів без назначення лікаря. Зазвичай, через необізнаність та хвилювання можна сам собі нашкодити, щоб цього уникнути потрібно навчитись правильно розпізнавати серцебиття та за показаннями краще ж зробити ЕКГ.
Детальніше дивіться у відео-сюжеті.
Записатись на консультацію аритмолога можна за телефоном +38 (048) 730-00-30 або через форму «Запишіться на прийом» на нашому сайті: https://odrex.ua/specialists/oleg-bokhonko/
(Русский) Лікування раку молочної залози: видалення пухлини та встановлення імпланту. Мамолог Денис Карпегін
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
(Русский) Чому скаче артеріальний тиск та як привести його в норму? Інтерв’ю завідувачки стаціонарного відділення, кардіолога Олени Усенко в ефірі 7-го каналу
Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”.
Всесвітній день боротьби з остеопорозом: кістки наче кришталь
Хто у групі ризику та чому?
У жінок ризик розвитку остеопорозу у декілька разів вищий на відміну від чоловіків. Це пов’язано з тим, що у період менопаузи знижується захисна дія естрогенів. Гормональний збій провокує активне вимивання кальцію з кісткової системи, що у свою чергу, призводить до зменшення щільності кістки. Тонка та крихка кістка не витримує падінь та ламається. А у літньому віці (вже після 50 у жінок, та після 70 — у чоловіків) перелом може стати причиною обмеження руху, інвалідності чи тяжких ускладнень.
За статистикою, кожна третя жінка та кожен п’ятий чоловік у віці після 50 років, мають перелом, який викликаний саме остеопорозом.
Як зберегти здоров’я кістки?
Кальцій — ключовий нутрієнт для здоров’я кісткової тканини в будь-якому віці, але необхідна його кількість змінюється в залежності від періоду життя. Загалом нормою кальцію, як для дітей у період активного росту, так і для людей у літньому віці є 1200 мг/добу. У людей середнього віку цей показник трохи нижчий.
Найвідомішим та найдоступнішим джерелом отримання кальцію є молочні продукти. Також до свого раціону слід додати овочі, рибу та горіхи. Тим, у кого остеопороз вже діагностований, потрібно отримувати медикаментозну терапію.
Проте, усе не так просто, окрім вживання достатньої кількості кальцію він ще повинен правильно засвоюватись у кісткову тканину. За цей процес відповідає вітамін K та достатня кількість білку. Тобто, аби був результат потрібно бути фізично активним та збалансовано харчуватись. Ще одним помічником виступає вітамін D, що утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Але утворюється він декількома зонами: обличчям, долонями та п’ятами, а ми несвідомо ховаємо ці зони від сонця. Доступних продуктів, завдяки яким можна отримати необхідну кількість кальцію, доволі мало, а з того, що реально можна зробити: так це проводити 10-20 хвилин на день на сонці (без сонцезахисного крему).
Які наслідки остеопорозу?
Складні переломи, наприклад, перелом шийки стегна, що викликані остеопорозом, потребують оперативного лікування та періоду відновлення. А якщо його не лікувати, залишатись в лежачому положенні, то при загостренні супутніх патологій перелом може приводити навіть до летальних випадків. Своєчасне звернення до спеціалістів допоможе знову стати на ноги та продовжити активне життя.
В таких кейсах потрібне ендопротезування або остеосинтез, в легших випадках можна обійтись й консервативним лікуванням. У будь-якому разі краще проконсультуватись зі спеціалістом, і якщо процес остеопорозу можна зупинити, то чому цього не зробити?
Записатись на консультацію ортопеда-травматолога можна за номером +380 (48) 730-00-30 або на сайті Медичного дому Odrex.
