Консультує Анна Марченко, психолог
Коли сили закінчуються
Ми цього не помічаємо, але стрес — наш помічник. Саме він дозволяє впоратися зі складними завданнями, стимулює знаходити нові рішення. Але стрес стресу ворог. Небезпечним є хронічний стрес.
Хронічний стрес призводить до нервового зриву, емоційного вигорання, а іноді і до серйозних фізіологічних порушень. Як правило, стрес впливає на всі сфери життя: економічну, політичну, соціальну та духовну. Часто через це страждають наші найближчі люди, особливо діти.
Так ми можемо позбавляти дітей — дитинства, себе — теплих відносин, клієнтів — якісних послуг, бізнес — прибутку, а наше життя в цілому — щастя, душевного комфорту і радості.
Займаємо оборону або щеплення від вигорання
Який вихід? Перше — усвідомлення того, що нам хотілося б запобігти вигоранню. Друге — тренування стресостійкості. В основі здатності протистояти стресам — реалізація базових потреб: повноцінний сон, здорове харчування, «дах над головою», сексуальне задоволення, любов, повага і визнання, самореалізація. Ось і виходить, що формування стресостійкості — завдання аж ніяк непросте. Ризик не впоратися є у кожного.
Якщо людина перегоріла
Вперше про емоційне виснаження як про окреме явище заговорили в 1970-ті, коли американський психіатр Герберт Фрейденбергер, вислухавши скарги медсестер і лікарів і проаналізувавши їх, сформулював визначення поняття «професійне вигорання».
Його прояви: емоційний занепад, байдужість до роботи, відчуття безнадійності, схильність відкладати на потім будь-які справи, сприйняття оточення «в багнети», підвищена чутливість до критики, занижена оцінка своєї компетентності. До того ж у вигорання є і фізичні симптоми: постійна втома, проблеми зі сном, головний біль, а також біль у спині та м’язах. З чимось з цього списку стикався кожен.
Дві дороги, два шляхи …
Деякі вирішують залишити все як є. Однак рано чи пізно це призводить до емоційного виснаження, фізичного і психологічного дискомфорту, в окремих випадках — до депресії та психосоматичних захворювань. Тоді вже без серйозної медичної допомоги не обійтися.
Інший шлях — чесно відповісти собі на питання:
- Хто я?
- Де я?
- Куди я хочу?
- Який я?
- Як я сприймаю інших?
- Як інші сприймають мене?
Об’єктивно оцінити свої можливості і ресурси, знайти підтримку і розібратися, для яких саме змін настав час. На ранніх стадіях професійного вигорання можна спробувати допомогти собі самостійно. Але важливо пам’ятати, що це довга, завзята робота над собою.
Відновлюючи гармонію
Вигорання трапляється, коли робота не подобається і не приносить задоволення, а тотальна втома супроводжує і вдома, і у відпустці. Тут завдання психотерапії — повернути людині самого себе, допомогти визначити його бажання і потреби.
Іноді робота все-таки подобається, але емоційне вигорання все одно настає. Це часто відбувається, коли страждає спілкування в колективі, не вистачає підтримки і довіри з боку колег і керівництва. Наприклад, ми розуміємо, що готові рухатися далі й вчитися новому, але не знаємо, чи можна піднімати такі питання перед керівником, сумніваємося в собі. Психолог може допомогти і зберегти роботу, і виправити ситуацію.
Вигорання відбувається, коли ми прагнемо всім допомогти і беремо на себе занадто багато. Це особливо непросто для керівників: вигораючи, їм важко розслабитися і делегувати повноваження, впоратися з рівнем напруги і потребою все перевіряти ще раз. Або для молодих художників: ті бояться виставити свої малюнки в мережу, і працюють ще більше. Психолог допоможе розібратися в причинах такої поведінки. Бажання бути потрібним і важливим, заздрість, комплекс відмінниці — їх може бути багато.
Звернення до фахівця — це комфортний спосіб повернути рівновагу і впоратися з професійним вигоранням, залишитися хорошим співробітником і людиною, приємним у спілкуванні.
Тест на міцність
Хочете дізнатися, чи загрожує вам професійне вигорання? Тоді чесно дайте собі відповідь на п’ять запитань.
- Чи відповідає кількість витрачених вами сил рівню оплати праці?
- Чи Компенсується ваш робочий час повноцінним відпочинком?
- Чи достатньою мірою вас підтримують і схвалюють колеги і керівник (крім матеріального заохочення)?
- Робота приносить вам задоволення?
- Чи відчуваєте ви свою значущість і цінність як професіонала?
Якщо всі відповіді позитивні, то професійного вигорання вам можна не побоюватися. А ось якщо на більшість питань ви відповіли «ні» …
