Грудень – чудовий час, щоб здати кров. З одного боку, через поширені ГРВІ та грип багато донорів не можуть здавати кров, і в банках крові зменшуються резерви. З іншого, це привід додати ще одну добру справу до списку досягнень, поки інші підбивають підсумки року.
“З Обласною станцією переливання крові ми співпрацюємо давно. Можна сказати, з дня заснування, бо без препаратів крові неможливо уявити собі жодну сучасну хірургічну клініку. Вони нас виручають у скрутну хвилину, але, на жаль, завжди є дефіцит препаратів крові. Тому ми вирішили самотужки організувати свій банк крові, і я сподіваюсь, що це допоможе пацієнтам хоч на якийсь час”, – Юрій Бабинець, головний лікар Медичного дому Odrex.
Як і кілька десятків інших співробітників клініки, Юрій Володимирович теж долучився до акції та став донором.
Донорська кров та її компоненти потрібні завжди. Є така хибна думка: якщо людина має поширену групу крові – наприклад, другу позитивну, яка найчастіше трапляється в європейців, то на станціях переливання її вдосталь, і здавати свою не варто. Насправді ж, якщо друга позитивна часто трапляється серед здорових людей, то також часто вона потрібна і пацієнтам.
Переливання крові постійно потрібне людям з онкологією та захворюваннями крові, недоношеним дітям, мамам, які щойно народили, пацієнтам під час хірургічних втручань, з операціями на серці та тим, кому потрібна невідкладна допомога. Наприклад, за даними Американського Червоного Хреста найбільше переливань роблять пацієнтам з онкозахворюваннями, а на другому місці – із захворюваннями крові.
До речі, стандартний обсяг однієї кроводачі – 450 мілілітрів. Перед цим ще 40 мілілітрів крові в донора додатково беруть для аналізів. Загалом за один раз ви віддасте близько 10% від загального обсягу крові.
Про те, з чого починається донорство, нам розповіла Анна Геннадіївна Сєдова, завідувачка відділу заготівлі крові Обласної станції переливання крові:
“Спочатку донора ми перевіряємо за картотеками. У нас їх три: щодо гепатиту, ВІЛ і сифілісу. Обов’язково визначаємо групу крові та гемоглобін. Далі лікар-терапевт проводить передтестове консультування: він дивиться лімфовузли, тиск, пульс, призначає дозу здачі та проводить опитування. Надалі донор харчується і ми забираємо кров. Максимально допустима доза при цьому – 450 мл. Після здачі крові, звісно ж, найкраще відпочивати, їсти і пити можна все”.
Дуже важливо якомога швидше розпрощатись з ідеєю, що здавати кров – це боляче і неприємно. Щоб дізнатись, якими будуть відчуття, достатньо вщипнути себе за внутрішній бік ліктьового згину. А ще здача крові – безпечна завдяки одноразовим і стерильним системам, які розпаковують у присутності донора.
Ще буває, що добра справа – здавати кров – обертається на користь для самого донора. Один такий випадок рік тому описував BMJ Case Reports. 83-річний чоловік регулярно здавав кров протягом двадцяти років. Набагато пізніше він дізнався, що цей прояв доброти оберігав його від проявів спадкового захворювання. У чоловіка був спадковий гемохроматоз – порушення обміну заліза. Єдиний спосіб лікування цього захворювання – вилучення зайвого заліза з організму, що чоловік і робив протягом багатьох років донорства.
“Нам справді потрібно дуже багато крові, тому що дуже багато нужденних: вагітні, поранені в АТО, пацієнти в лікарнях. Ми задоволені, що нас підтримали і нас прийняли”, – Анна Геннадіївна Сєдова, завідувачка відділу заготівлі крові Обласної станції переливання крові
Звісно, нам є куди рости: за рік на тисячу українців припадає 13,3 порцій крові, тоді як у розвинених країнах – 32,1 донацій. До наступного Дня донора!
