Відчувши лихоманку в тропічних країнах або після повернення на батьківщину з цих країн, насамперед слід подумати про малярію. Плазмодії — збудники малярії — у десять разів швидше за імунні клітини, завдання яких полягає у захопленні цих патогенів. Від даного тропічного інфекційного захворювання можна померти за лічені години або дні.
Наш пацієнт самостійно боровся з високою температурою протягом декількох днів, вона продовжувала збільшуватись до 40°С, озноб змінювався жаром, згодом з’явилась рвота та діарея. Саме тоді він поступив в Odrex — серед ночі, у суботу. Знаючи, що чоловік приїхав з ендемічної зони, черговий лікар терміново зв’язатися з інфекціоністом Надією Миколаївною. Дістатись до суті вдалось швидко: збіг рідкісних місцин, професії моряка та симптомів дозволив швидко віднайти причину виникнення симптомів, а мазок підтвердив діагноз.
Конго та Нігерія вважаються ендемічними зонами як для малярії в цілому, так і для власне тропічної малярії. Серед чотирьох видів хвороби — а це триденна овале-малярія, триденна Вівакс, чотириденна Plasmodium malariae та тропічна — остання залишається найбільш небезпечною. Вона жахливо піддається лікуванню та дає багато ускладнень, якщо пацієнт не звертається у короткий строк або не має доступу до препаратів, вирок міг бути смертельним. В нашого пацієнта було виявлено два штами: тропічна, а також овале-малярія.
Чоловік перебував у відділенні інтенсивної терапії в окремому боксі, і складно було передбачити, чи він виживе. Інфузії першого протималярійного препарату тривали протягом неділі та понеділка. Однак після двох днів лікування все ще спостерігалась температура 40°С, озноб, тривала печінкова недостатність, потерпали нирки, а в мікроскопічному дослідженні «товстої краплі» знаходились позитивні плазмодії. Все говорило про те, що малярія стійка до даного препарату.
Зрадливість малярії — в тому, що різні її види виявляються стійкими до тих чи інших медикаментів. Вони продовжують працювати, але вкрай повільно і малоефективно. Ніби збудники хвороби, пройшовши через полум’я протималярійних препаратів, стають безсмертні. Стійкість до тих або інших препаратів постійно розширює свою географію, приводить до виникнення мультирезистентної малярії, що в деяких країнах вже стає схожим на надзвичайну ситуацію.
Загроза життю тривала, тож інфекціоністи Маріанна Павловська та Надія Олту змінили препарат на два інших. Комбіноване лікування пацієнт отримував протягом шесті днів. Коли стан нормалізувався, температура спала, а сам чоловік ставав більш притомним та активним, його перевели до окремої палати. А коли результат «товстої краплі» став негативним, пацієнт виписався додому. Клінічне одужання від малярії наступило тоді, коли піднявся гемоглобін, піднялися еритроцити, на УЗД печінка і селезінка зменшились, сеча нормалізувалась, знизились С-реактивний білок та прокальцитонін. Наразі пацієнт повністю здоровий.
Тварина, яка згубила найбільше людей за всю історію цивілізацій — це не вовк, не змія, не крокодил — а малярійний комар. Плазмодії продовжують еволюціонувати, залишаючись постійним патогеном людини, і мутувати, щоб уникнути колективного імунітету. Малярію не можна підхопити від людини контактно-побутовим шляхом. Не можна заразитись і від комара, який щойно напився крові у хворого, тому що плазмодій ще кілька днів буде «дозрівати». Однак заразитись в країнах, які входять до ендемічних зон, досить легко. Тож, коли надумаєте відплити до далеких регіонів, перевірте, чи не належать вони до ендемічних, та проконсультуйтесь з лікарем щодо профілактичних заходів.
