Чому бояться наркозу, і які аргументи дозволяють спеціалістам розвіяти поширені побоювання?
Страх завжди виникає через нестачу інформації. Анестезіолог зможе роз’яснити, що головні побоювання базуються на застарілих уявленнях. Якщо 10-15 років тому ще можна було почути фразу «пацієнт не перенесе анестезії», то сьогодні активно обговорюють персоніфікований підхід – індивідуальний план анестезії. Та історії про погану переносимість наркозу досі існують серед пацієнтів.
Так, є страх не мати змоги ворухнутися і відчувати при цьому біль. Раніше таке могло траплятися через помилки дозування препаратів. Тепер апаратура настільки чітко відстежує стан пацієнта, зокрема й глибину сну, що подібні ситуації неможливі. Так само як і прихід пацієнта до пам’яті до того, як закінчиться дія препаратів, що розслаблюють м’язи (тоді людина починає прокидатись, але не може дихати). Професійна команда в жодному разі не припуститься похибки у дозуванні препаратів.
Як налаштуватися на позитивний лад перед хірургічним втручанням?
Досвідчений анестезіолог завжди знайде потрібні слова, щоб розвіяти хвилювання, підбадьорити та пояснити, що анестезія є надійним захистом під час операції. Якщо розмови з хірургом та анестезіологом недостатньо, іноді може знадобитися допомога психолога. Також перед операціями призначають так звану премедикацію, зокрема, застосовують заспокійливі препарати для покращення настрою та зменшення тривожності. Адже коли пацієнт потрапляє до операційної надто знервованим, він може потребувати більшої дози препаратів для наркозу, довше поринати в сон і від нього відходити, а також інтенсивніше відчувати біль після втручання.
Що робить анестезіолог, коли пацієнт засинає?
Він повсякчас відстежує стан пацієнта за допомогою високочутливої апаратури та за потреби коригує його за допомогою медикаментів. Достатньо глибока стадія сну, яка дозволяє проводити оперативні втручання, розвивається упродовж кількох хвилин. У цей час анестезіолог відстежує функціонування внутрішніх органів, які «вимикаються» або ж переходять «в економний режим». Наприклад, для більшості операцій на черевній порожнині та на грудній клітці потрібно вимкнути роботу м’язів і дихання й підключити пацієнта до дихального апарату. Тоді хірург зможе безпечно і швидко виконати всі потрібні маніпуляції.
У багатьох складних випадках кардіохірургії потрібна тимчасова зупинка роботи серця – у цей час кров прокачується за допомогою системи штучного кровообігу. Іноді діяльність серця можна регулювати медикаментозно: коли потрібно знизити артеріальний тиск, щоб запобігти кровотечі, чи підняти його трішки вище норми, аби визначити якість кровообігу в органах.
Що краще – місцева чи загальна анестезія?
Усі види анестезії є ефективними – просто для кожного пацієнта та конкретного типу операції обирають той варіант, який забезпечить надійне знеболення, а хворий отримає якомога менше медикаментозне навантаження на організм. Головний ефект регіонарної анестезії – заблокувати потік імпульсів, що йдуть від рецепторів у місці проведення втручання до мозку, де остаточно формується больове відчуття. Така анестезія дає можливість проводити операції на окремих сегментах без втручання у діяльність організму загалом.
Засоби для загальної анестезії впливають на центральну нервову систему і блокують реакцію на біль безпосередньо у мозку. Вона обов’язкова при «великих» втручаннях, коли необхідно забезпечити тимчасове пригнічення роботи важливих систем (мозку, дихання, серця, судин тощо) і контроль анестезіолога над їхнім функціональним станом.
Про що необхідно повідомити анестезіологові перед операцією?
Лікарю обов’язково потрібно повідомити:
- про самопочуття, скарги та особливості стану здоров’я;
- про наявні на момент операції гострі та хронічні захворювання;
- які захворювання були, наскільки вони компенсовані;
алергічні реакції та непереносимість медикаментів у минулому; - які ліки пацієнт приймає періодично чи систематично, що приймає зараз;
- наявність протезів, кардіостимулятора;
- чи були раніше наркози, який вони мали перебіг, чи були побічні дії.
Також пацієнт може розпитати про особливості анестезії у його випадку, як підготуватися, самопочуття після наркозу та про саме хірургічне втручання.
Місія анестезії
За безпеку пацієнта під час оперативного втручання відповідають саме анестезіологи. Для того щоб хірург міг ефективно й безпечно здійснити маніпуляції і після цього не виникало негативних явищ та не залишалося неприємних відчуттів, потрібні п’ять «З» сучасної анестезіології: Заспокоєння, Знеболювання, Знерухомлення, Занурення та Забуття. Для кожного з цих завдань використовують певні групи препаратів:
- анальгетики (найчастіше наркотичні сильної дії) відповідають за відключення больової чутливості, знеболення;
- гіпнотики – викликають сон і амнезію, засинання та забуття, посилюють дію анальгетиків;
- міорелаксанти – спричиняють розслаблення м’язів і гарантують відсутність рухової активності, знерухомлюють;
- додаткові засоби – серцево-судинні ліки, гормони, нестероїдні протизапальні препарати, парацетамол та все, що допомагає контролювати глибину занурення у наркоз, якість знеболення і функціональний стан систем життєзабезпечення пацієнта.
