Хвороба Крона
Вперше була діагностована та описана у 1932 р. американським лікарем Баррілом Кроном. На ім’я першовідкривача і отримала свою назву. Раніше досить рідкісне, останніми роками захворювання зустрічається набагато частіше, особливо у розвинених країнах. Кожні 50 із ста тисяч людей у світі страждають від хвороби Крона.
Хвороба Крона (інакше – гранулематозний коліт) – запальне захворювання, яке торкається всіх шарів кишкової стінки (відбувається так зване трансмуральне пошкодження кишечника). Хвороба характеризується появою гранульом – вузликових утворень на слизовій оболонці внаслідок аномального розростання клітин.
Діагноз важкий, навіть сучасні препарати не можуть повністю позбавити людину хвороби — лікарі максимально прагнуть досягти стійкої ремісії. Неможливість підібрати схему повного лікування викликана тим, що на сьогоднішній момент не існує повної ясності, чому людина занедужує. Тим не менш, повноцінна комплексна терапія, яка включає прийом протизапальних препаратів, імунодепресантів, стероїдних гормонів, вітамінів та ферментів, а також дотримання дієти можуть повернути хворому гарне самопочуття та покращити якість життя. Важливо якомога раніше визначити захворювання та розпочати лікування.
Етіологія захворювання до кінця не з’ясована. Вважається, що хронічне запалення кишкового тракту є наслідком поєднання екологічних, імунологічних і генетичних факторів. Ключова роль приписується порушенню складу та пропорцій мікробіоти кишечника. Пошкодження кишечника починається на рівні слизової оболонки. З часом хвороба охоплює всю кишкову стінку і може призвести до утворення нориць, абсцесів і стриктур.
Симптоми хвороби Крона
Основні симптоми включають втому, гарячку, біль у животі, діарею та втрату ваги; ректальна кровотеча менш поширена, але може виникнути, коли залучено дистальний відділ товстої кишки.
Хвороба Крона може вражати слизову оболонку будь-якого відділу травної системи. При цьому запальний процес носить чітко виражений локальний характер: пошкоджені ділянки кишки чергуються з сегментами слизової оболонки, які не порушені хворобою. Гранулематозний коліт частіше вражає тонкий кишечник (клубову кишку), на другому місці за частотою виявлення захворювання – товста кишка. Поверхня слизової оболонки покривається множинними поздовжніми виразками, при прогресуванні хвороби – виразки поглиблюються, збільшуються в розмірах і зливаються. При хворобі Крона слизова набуває вигляду «бруківки»: поліпоподібні зернисті структури перетинаються глибокими тріщинами. Часто захворювання ускладнюється перфорацією кишечника, утворенням свищів, абсцесів, інфільтратів, кровотечею, розширенням кишки (дилатація) або стриктурами (патологічне звуження просвіту кишки).
Симптоми дуже схожі з проявами неспецифічного виразкового коліту. Хронічно безперервна форма захворювання розвивається протягом тривалого часу (4-5 років) та проходить кілька стадій: перші прояви, виражені клінічні симптоми, період ускладнень. Характерні симптоми: біль у животі, розлад випорожнення — постійне чи нічне, здуття живота, прожилки крові та слиз у калі, помилкові позиви на дефекацію, спрага і блювання. У гострі періоди може збільшуватися температура. Відбувається різка втрата ваги, пропадає апетит, розвивається анемія, виникає загальна слабкість та апатія. Гранулематозний коліт супроводжується також загальносистемними порушеннями діяльності організму: розвивається запалення слизової оболонки очей та рота, з’являються запальні процеси в анальній ділянці, виникають болі в суглобах (артралгія), уражаються лімфовузли. Запальний процес може протікати також у гострій, блискавичній формі. Однак цей варіант зустрічається значно рідше.
Діагностика та лікування хвороби Крона
Діагностика захворювання опитування, огляд, аналізи крові, бактеріологічне дослідження калу, ендоскопічні дослідження (ректороманоскопія, колоноскопія). Необхідно визначити місце локалізації запального процесу та виявити ускладнення. Для уточнення діагнозу обов’язково проводиться гістологічне дослідження слизової оболонки кишечника.
Лікування хвороби Крона гранулематозного коліту спочатку консервативне, якщо немає результату проводиться сегментарне видалення пошкодженої частини кишки. Планова операція при ізольованому ураженні кишечника може бути проведена лапароскопічно, проте частіше в гострих випадках і при множинних ушкодженнях кишки потрібна відкрита операція.
Питання відповідь
Які фактори сприяють розвитку хвороби Крона?
Етіологія захворювання точно не встановлена. Передбачається, що хвороба може мати інфекційну та вірусну природу, серед причин можна назвати також порушення природного балансу мікрофлори кишківника. Свій внесок у розвиток хвороби Крона робить імунологічний фактор — патологічна реакція імунітету на власні тканини організму, генетична схильність, нездоровий спосіб життя, особливості харчування (недолік клітковини) та хронічні запалення слизової оболонки кишечника, а також проблемна екологія.
Чи можна повністю вилікувати хворобу Крона?
Комбінована терапія з використанням антимікробних, протизапальних препаратів та імунодепресантів спрямована на досягнення стійкої ремісії. В останні роки з’явилися сучасні біологічні препарати, що дозволяють збільшити термін ремісії. Методики повного лікування хвороби Крона поки що не існує.
Що буде, якщо не лікувати хворобу Крона?
Якщо гранулематозний коліт не лікувати, то дуже висока ймовірність переродження в рак.
Яка дієта потрібна при хворобі Крона?
Харчування має бути дробовим, щонайменше 5—6 разів у день. Необхідно підвищити вміст білка, вітамінів та виключити з раціону всі продукти, які дратують слизову та викликають підвищене газоутворення. Сюди відносяться копченості, гострі приправи, спиртне, цигарки, молочні продукти, груба рослинна клітковина. Також важливим кроком є відмова від паління.
Що зустрічається частіше: хвороба Крона чи неспецифічний виразковий коліт?
Зовнішні прояви цих захворювань дуже схожі. Проте хвороба Крона поширена менше, ніж неспецифічний виразковий коліт. За деякими даними, співвідношення цих хвороб 1:5 (за іншими 1:10).