Дисплазія тазостегнового суглоба у дітей

Якою буває дисплазія у немовлят?

Суглоб за будовою схожий на конструктор: деталі повинні підходити одна до одної, інакше нічого не збудувати. Якщо голівка стегнової кістки не співпадає з вертлюжною западиною, суглоб не може повноцінно функціонувати. У ряді випадків порушення проявляється неправильною формою западини: вона надто потовщена. Через що змінюється і голівка стегнової кістки: збільшується чи зменшується.

Також може деформуватися стегнова кістка. Прояв — укорочення шийки стегнової кістки та зміна її напряму.

Патологічні зміни не минають і зв’язковий апарат: відхилення хрящового кільця біля вертлюжної западини, розтягнення капсули, деформування зв’язок головки кістки, дистрофія м’язових оточуючих тканин.

Анатомічні порушення якраз і формують поділ дисплазії на такі типи:

• ацетабулярна — вроджене порушення, обумовлене зміною вертлюжної западини суглоба;
• ротаційна — порушення положення кісток у площині суглоба відносно один одного, через що осі руху суглобів не збігаються;
• дисплазія проксимального відділу стегнової кістки — деформація безпосередньо стегнової кістки та неправильне становище її голівки.

Діагностуються ці порушення переважно у дівчаток і з лівого боку. Двостороннє ураження буває дуже рідко.

Згодом порушення прогресує, і розрізняють такі стадії:

• незрілість суглобів — стан між нормою та патологією. Як правило, це пов’язано з тим, що компоненти суглобів остаточно ще не сформувалися. Тут потрібно просто створити сприятливі умови для правильного росту. Часто незрілість зустрічається у недоношених дітей;
• передвивих — це вже патологія, але з мінімальною вираженістю дисплазії. Голівка та западина нестабільні щодо один одного, але зміщення ще не значне. «Ще» тут є ключовим словом, тому що без контролю чи лікування стадія може перерости у вивих;
• підвивих — часткове зміщення голівки стегнової кістки з вертлюжної западини. Через те, що обидві структури суглоба патологічно деформовані, порушується і співвідношення суглобових поверхонь;
• вивих – остання форма дисплазії з повною дислокацією голівки стегнової кістки з вертлюжної западини. Вивих також може бути і вродженим, але у будь-якому з варіантів потребує діагностики та адекватного лікування, тому що серед наслідків — артроз суглоба, обмеження руху та інвалідність.

Що провокує розвиток дисплазії тазостегнового суглоба?

Про причини виникнення патології ще сперечаються. Дисплазія може бути вродженою або розвиватися в ранньому віці як наслідок порушення закладки тканин, з яких згодом розвивається суглоб. Частина випадків все ж відбувається через генетичну схильність по материнській лінії. Безумовно, проблемні вагітності можуть також вплинути на розвиток тканин та суглоба. За цим визначають такі фактори ризику:

• токсикоз у матері;
• тазове передлежання плоду;
• надто великий плід, через що йому не вистачає місця для обсягу руху в суглобах;
• гінекологічне захворювання матері, яке може ускладнювати внутрішньоутробні рухи дитини – це може бути міома матки або спайкові процеси в тазі;
• вірусна або бактеріальна інфекція у першому чи другому триместрі вагітності;
• незбалансоване харчування: нестача вітамінів групи В та Є, фосфору, йоду, кальцію та заліза.

Якими симптомами супроводжується дисплазія?

Для раннього виявлення вродженої дисплазії кульшового суглоба потрібен огляд дитячим ортопедом-травматологом у перший місяць життя. Раціональним буде проводити огляд немовляти якомога раніше, поки не сформувався фізіологічний гіпертонус: 4-7 день після народження.

Про дисплазію свідчать такі симптоми:

• кут відведення одного або обох стегон менше 80°;
• звук клацання при згинанні ніжок дитини під прямим кутом, іноді разом із здриганням ніжки, укорочення ніжки;
• асиметрія пахових складок;
• надмірна рухливість, схожа на розбовтаність суглоба, ротація ноги, при цьому стопа має вигляд вивернутої назовні.

Без діагностики та лікування в процесі росту дитини формується тяжке запалення, вивих тільки посилюється, і до двох років стан дитини значно погіршується до появи кульгавості та хронічного болю.

Ортопеди-травматологи Олександр Корольков и Василь Фізор

Як діагностують дисплазію у Медичному домі Odrex?

Стандартами діагностики є ультразвукове та рентгенологічне дослідження кульшового суглоба. Діагностику призначає ортопед після огляду. УЗД на першому місяці життя планове і має проводитися незалежно від підозри на дисплазію.

УЗД візуалізує всі структури суглоба, розвиток кісткової та хрящової тканин, визначає вертлюжну западину та центрацію голівки стегнової кістки стосовно неї. Це безболісно, ​​безпечно, швидко, доступно, а достовірність – понад 80%.

Але іноді картини УЗД не достатньо, тому використовують рентгенологічний метод. Оскільки дослідження необхідне дітям, а рентген пов’язаний із променевим навантаженням, таку діагностику намагаються використовувати рідше. Але її інформативність неможливо переоцінити. На рентгенівських знімках можна побачити ясну картину взаємодії компонентів суглоба.

Як лікувати дитячу дисплазію?

Тактика лікування залежить від етапу, на якому виявили дисплазію. При ранньому звертанні та відповідальному виконанні батьками рекомендацій лікаря лікування ефективне майже у всіх випадках. Тому страх діагнозу не повинен лякати батьків. Мета лікування полягає у створенні умов для формування вертлюжної западини суглоба та у центруванні голівки стегнової кістки.

Якщо вже сформувався підвивих, застосовують спеціальні шини. До цієї категорії консервативного лікування також входить масаж, фізіотерапія та певні вправи, які варто виконувати з малюком.

Дитячий ортопед-травматолог Дмитро Єршов

Іноді консервативне лікування не дає належного ефекту або застосовувати його вже пізно. У таких випадках є оперативні методики. Вираженість патології безпосередньо впливає на обсяги та складності втручання. Іноді це може бути подовження сухожилля, яке потім дозволяє правильно увійти голівці стегнової кістки у западину, а іноді потрібне відкрите вправлення вивиху.

У кожному випадку найефективніший варіант операції підкаже ортопед-травматолог. Батькам варто знати, що при ранньому виявленні та адекватному лікуванні дисплазія кульшових суглобів у дітей не залишить наслідків у майбутньому.