Епітеліальний куприковий хід

Епітеліальний куприковий хід, або пілонідальна кіста – захворювання в області крижів і куприка, при загостренні якого виникає ураження шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Пілонідальна кіста є порожниною у вигляді капсули, яка розташовується під шкірою в міжсідничній складці. У цій порожнині знаходиться епітелій в якому може рости волосся, шкірне сало, накопичуються бактерії які в подальшому можуть викликати нагноєння. Кіста має повідомлення зі шкірними покривами – норицеві ходи у складці між сідницями.

Стадії формування пілонідальної кісти

1. Декілька первинних норицевих ходів перебувають у складці між сідницями. Через них періодично у невеликих кількостях виділяється вміст кісти. На цій стадії захворювання протікає без симптомів.
2. У міру збільшення підшкірної кісти, до первинних норицевих ходів приєднуються більші вторинні норицеві ходи. Через ці широкі канали вміст кісти виходить назовні у більшому обсязі.
3. Пілонідальний абсцес – нагноєння кісти. Виникає, коли існуючих норицевих ходів недостатньо для виходу гною назовні. Гостра форма характеризується запаленням тканин у ділянці кісти, підвищенням температури, збільшенням виходу гною з неприємним запахом, хворому складно сидіти.

Лікування епітеліального куприкового ходу і в гострому періоді, і поза загостренням відбувається тільки оперативним шляхом.

Діагностика епітеліального куприкового ходу

Включає опитування, візуальний огляд пацієнта лікарем-проктологом і пальцеве дослідження. Зазвичай для встановлення діагнозу цього буває достатньо. При необхідності уточнення діагнозу та виключення інших захворювань, що маскуються під симптоми пілонідальної кісти, може бути призначено проведення томографії попереково-крижового відділу хребта, УЗД м’яких тканин, фістулографія – для визначення положення норицевих ходів та їх зв’язку з кістою.

У клініці Odrex проводиться оперативне лікування епітеліального куприкового ходу методом марсупіалізації. Методика показує хороші результати як із неускладнених кістах, і при великих кістах на стадії гострого запалення. Видалення епітеліального куприкового ходу проводиться одномоментно, шляхом висічення всіх патологічних тканин: кісти, нориці, старих рубців – до окістя. Післяопераційна рана частково ушивається. Це робиться зменшення обсягу рани і прискорення загоєння. При цьому, порівняно із закритим методом оперативного лікування, уражена ділянка краще очищається від можливих залишків некротичної тканини, волосяних фолікул, фрагментів епітеліального ходу.

І головне — цей метод зводить до мінімуму ймовірність ускладнень та рецидивів захворювання.

Операція проводиться під загальною, спинальною (епідуральною) чи місцевою анестезією. Тривалість операції – від півгодини до 1 години.

Після операції необхідно перебувати в стаціонарних умовах у лежачому положенні не менше ніж 4 днів, щоб не прорізались шви. Шви знімаються на 12-й день. Протягом цього періоду пацієнт кілька разів приходить до лікарні на лікарський контроль та планові перев’язки. Повне відновлення після операції триває до 1 місяця. На цей час пацієнту рекомендується обмежувати фізичні навантаження, уникати тривалого сидіння.

В окремих випадках операція може бути поділена на два етапи. Рішення приймає лікар залежно від стану хворого, стадії захворювання, виду кісти та норицевих ходів. Двоетапне лікування застосовується у разі запущених абсцесів кісти з множинними норицевими ходами. Спочатку вживаються заходи щодо ліквідації запального процесу, а через кілька місяців у плановому порядку проводиться радикальне видалення епітеліального куприкового ходу та кісти. Саме собою розтин абсцесу не позбавляє захворювання. Якщо не усунути порожнину у підшкірно-жировій клітковині, яка є причиною хвороби, виникатимуть рецидиви захворювання.

Причини виникнення епітеліального куприкового ходу

Існують два основні підходи, що пояснюють виникнення епітеліального куприкового ходу. Передбачається, що вона пов’язана з порушеннями на стадії розвитку ембріона. При цьому під шкірою в області куприка залишаються канали, які проявляються на шкірі невеликими отворами, схожими на розширені пори. Канали покриті зсередини епітеліальною тканиною з волосяними фолікулами, сальними та потовими залозами.

Запалення епітеліального куприкового ходу зазвичай виникає в період статевого дозрівання, коли починається інтенсивне зростання волосся та продукування шкірного сала. За іншою теорією, епітеліальний куприковий хід утворюється через анатомічні та гормональні особливості конкретної людини. Такі фактори, як глибока міжягідна складка, виражені сідниці, надмірне зростання волосся можуть призводити до вростання волосся в шкіру та утворення епітеліального куприкового ходу.

Питання відповідь

Чи поширюється епітеліальний куприковий хід на кісткову тканину?

Як правило, хвороба не зачіпає кістку, пряму та товсту кишку.

Які зовнішні чинники провокують запалення епітеліального куприкового ходу?