Пухлини щитовидної залози

Причинами виникнення пухлин вважають:

• нестачу йоду в організмі,
• хронічні запалення щитовидної залози,
• спадковість,
• гіперплазію,
• травми,
• опромінення голови та шиї в ранньому віці,
• тютюнопаління та вживання алкоголю.

Основні види та стадії раку щитовидної залози

Рак щитовидної залози — це новоутворення, що являє собою щільний вузол білого або сірого кольору і може містити в собі рідину. За гістологічною структурою виділяють папілярний, фолікулярний, медуллярний і недиференційований рак.

Папілярна форма найбільш поширена, зустрічається у більш, ніж 60% випадків. Ця форма характеризується сприятливим перебігом, тому що не метастазує і повільно прогресує. Але пухлина може досягати великих розмірів і провокувати деформацію шиї.

Фолікулярна пухлина формується з фолікулярних клітин щитоподібної залози. Зазвичай зустрічається у жінок похилого віку, проростаючи в кровоносні судини й метастазує в кістки та легені.

Медулярний рак виникає з околофолікулярних клітин і метастазує на ранніх стадіях. Такі утворення супроводжуються підвищенням вмісту кальцитоніну. Рівень цього гормону, підвищується в кілька сотень разів, на ранніх стадіях, коли пухлина ще не пропальпувати. Один із важливих факторів ризику цієї форми раку — спадковість.

Недиференційована форма — найбільш злоякісна і виникає в літньому віці. Пухлина швидко росте і поширюється, тому має погані прогнози. Вона виходить за межі залози і проростає в шию, трахею і середостіння.

У більшості випадків відзначається повільне зростання пухлини. Іноді метастази вражають кістки, легені, а часто і мозок. На стадіювання раку щитовидки впливає деформація залози, розташування пухлини та стан лімфатичних вузлів.

• На I стадії пухлина поодинока, розміром менше 2-х см, не викликає деформації і додаткових порушень в роботі залози.
• На II стадії одинична пухлина від 2 до 4 см провокує деформацію органу, а метастази розповсюджуються в шиї.
• На III стадії поодинокі або множинні пухлини збільшуються до 4 см, з проростанням капсули щитовидки. В цьому випадку зміщуваність органу обмежена, а трахея або стравохід можуть бути здавлені.
• На IV стадії пухлина проростає структуру щитовидної залози, повністю обмежує її зміщення і поширюється, зачіпаючи м’які тканини, гортань, трахею, стравохід.

Професор, доктор медичних наук, хірург вищої категорії Вансович Віталій Євгенович

Симптоми та проявлення пухлин щитоподібної залози

Злоякісні пухлини щитовидної залози мають досить мізерні симптоми, особливо на початкових стадіях. Вони проявляються лише наявністю утворення в залозі, що схоже на вузол і має щільну консистенцію. При цьому прощупується безболісно. Збільшення щитовидної залози називається зобом, і він зовні добре помітний. Зоб виникає не тільки через пухлини, а може бути ознакою інших ендокринних захворювань, пов’язаних з нестачею йоду в організмі.

Коли пухлина досягає великих розмірів, вона проростає в сусідні органи та здавлює їх. В цьому випадку бувають такі симптоми:

• осиплість голосу,
• біль і дискомфорт під час ковтання їжі,
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї,
• безпричинна задишка.

Через те, що гормони, вироблені щитовидною залозою, впливають на обмін речовин, можуть проявлятися симптоми інтоксикації:

• втрата маси тіла,
• зниження апетиту,
• постійна слабкість.

Приблизно у чверті випадків рак може протікати у прихованій формі. Пухлина має до 1,5 см в діаметрі, починає метастазувати в лімфатичні вузли на шиї. Первинну пухлину можуть і не виявити вчасно, і хвороба прогресуватиме і вражатиме сусідні тканини.

Ендокринний хірург Анастасія Сергієва

Методи діагностики в Odrex

Досить часто пухлину знаходять випадково.

На первинному етапі діагностики лікар вивчає скарги та збирає анамнез пацієнта. Для складання повної картини варто розповісти про спосіб життя, раціону харчування і про зміни організму, які можуть здаватися незначними. Після чого проводять огляд і пальпацію шиї.

УЗД — обов’язковий метод діагностики, що виявляє зміни в непальпованій зоні. Крім щитовидки досліджуються і лімфатичні вузли.

КТ або МРТ —променеві методи діагностики, що особливо інформативні при загрудинному розташуванню пухлини.Сучасні технології дозволяють побудувати тривимірну модель органу, щоб простежити всі його зміни.

Необхідно проводити рентгенологічне дослідження органів грудної клітини та стравоходу для виявлення метастазів у легенях і середостінні, зміщення або здавлення трахеї й стравоходу.

Додатковим методом може бути сканування залози радіоактивним йодом. Для сканування в вену вводять радіоактивний йод, що в місці локалізації пухлини проявляється холодними вогнищами. Недолік у тому, що частина доброякісних утворень також реагують на речовину. Цей метод особливо важливий для виявлення віддалених метастазів раку щитовидної залози.

Методи хірургічного лікування пухлин щитовидної залози

Для лікування пухлин щитоподібної залози ефективне хірургічне лікування з подальшою гормонотерапією. Операції проводяться під ендотрахеальним наркозом. Обсяг висічення визначається в залежності від розташування, поширення, форми пухлини і віку пацієнта.

Існує кілька варіантів хірургічного втручання:

• Гемітиреоідектомія — ендоскопічна операція з видалення однієї з часток щитовидної залози. Хірург пухлин голови та шиї отримує доступ через праву пахвинну ділянку, після чого видаляє уражену частину органу разом з перешийком. У першу добу потрібен постільний режим і встановлюється дренаж для виведення рідини. А завдяки малоінвазивному доступу на шиї не залишаються шрамів.
• Екстрафасціальна тотальна тиреоїдектомія — складна операція, що направлена ​​на повне видалення щитовидки. Застосовується тільки у важких, запущених випадках, коли пухлина поширилася на весь орган. Операція виконується ендоскопічно, через кілька невеликих проколів. Після видалення, на першу добу також встановлюється дренажна трубка.
• Висічення клітковини шиї або операція Крайля проводиться в випадках метастазування в шию. Особливість полягає в тому, що крім ураженої ділянки залози видаляються і лімфатичні вузли.

Після хірургічного лікування або при неоперабельних випадках призначають гормонотерапію. Особливо призначають препарати для придушення продукції тиреотропного гормону.

У випадках повного видалення тиреоїдної тканини можуть використовувати радіойодотерапію. При сприятливих умовах вона сприяє пригніченню метастаз і запалень.

При недиференційованій формі раку щитоподібної залози після видалення пухлини призначають променеву терапію або хіміотерапію. При інших формах раку це лікування вважається неефективним.

Відновлення та профілактика раку щитовидної залози

Після завершення лікування пацієнт повинен знаходитися під наглядом лікарів. Огляди необхідно проводити раз на півроку, протягом трьох років. Лікар буде спостерігати за рівнем кальцитоніну і тиреоглобуліну в сироватці крові. Це дозволяє запобігти або вчасно виявити рецидив або окремі метастази.

Розвиток раку щитовидки найчастіше пов’язаний з йодною недостатністю в організмі. До первинної профілактики слід віднести контроль за рівнем йоду і відновлення, у випадках його нестачі. Також варто не використовувати променеву терапію у дітей без наявності пухлинних процесів.

Гормони впливають на роботу багатьох систем в організмі, тому варто відвідувати ендокринолога з профілактичними оглядами, проводити УЗД щитовидки та лабораторні аналізи.

Переваги лікування в Медичному домі Odrex

Завдяки сучасному обладнанню в Медичному домі Odrex більшість хірургічних втручань відбувається малоінвазивними методиками. Це забезпечує:

• швидке загоєння операційної рани,
• мінімальна травматичність,
• відсутність видимих ​​і великих шрамів,
• скорочення перебування в стаціонарі.

Метод лікування хірург обирає разом з пацієнтом, надаючи всю необхідну інформацію та оцінюючи всі ризики. Мета лікування — зберегти і продовжити життя пацієнтові, забезпечивши максимальне відновлення функцій організму.