Міжхребцеві грижі

Міжхребцева грижа — це захворювання опорно-рухового апарату, при якому порушується цілісність зовнішньої оболонки диска.

Між хребцями людини розташовані міжхребцеві диски. Вони дозволяють людині виконувати рухи та пом’якшують навантаження, яке припадає на тіло. Диск складається із жорсткого волокнистого кільця та м’якого ядра. При грижі міжхребцевого диска виникає розрив фіброзного кільця і ​​частина пульпозного ядра виходить за межі своєї звичної локації. Грижа, яка досягає великих розмірів, перетискає найближчий нервовий корінець. А це у тяжких випадках може призвести навіть до паралічу.

Симптоми міжхребцевої грижі:

• біль у попереку;
• біль у нозі;
• біль у шиї, що віддає в руку;
• оніміння або слабкість у руці, пальцях;
• біль змінюється паралічем стопи;
• біль посилюється при кашлі та чханні, а також при повороті тулуба.

Факт. Ішіас — це назва болю при грижі, яка поширюється на сідницю, вниз по нозі і відчутна навіть у стопі та пальцях ноги. Нога часто покривається мурашками і німіє. При цьому біль у попереку виникає за місяць або за пару тижнів до появи болючих відчуттів у нозі.

Чому з’являється грижа?

Є кілька причин, які становлять загрозу для хребта людини і загрожують утворенням міжхребцевої грижі:

• нестача рухової активності (насичення диска поживними речовинами з навколишніх тканин
• найповніше здійснюється в момент руху людини, тому динаміка у житті кожного дуже важлива);
• підняття тяжких предметів (досить навіть одного разу);
• генетичні фактори також мають місце, певний ризик захворіти пов’язаний зі спадковою
• неспроможністю тканин;
• надмірна вага чинить руйнівний тиск на спину.

Діагностика

Нейрохірург Геннадій Струц

Лікування міжхребцевої грижі

Як правило, невролог призначає курс консервативного лікування, який є прийомом серії нестероїдних протизапальних препаратів. Ці препарати здатні полегшити больовий синдром, але лікарі не рекомендують їх для постійного вживання.

Завжди слід пам’ятати, що організм сам здатний боротися із грижею. 20% всіх гриж розсмоктуються власними силами, із них виходить вода, і вони зменшуються у розмірах, відповідно, звільняються нервові структури, стиснуті корінці і, як наслідок, людина одужує. Грижа може «висохнути» за півроку чи рік. Якщо за три місяці не настає полегшення, то шанси на те, що грижа «розсмокчеться» мінімальні.

Операції при грижі диска

Питання щодо хірургічного лікування грижі диска ставиться не раніше, ніж через місяць з моменту виявлення захворювання.

Коли потрібна операція при міжхребцевій грижі:

• за відсутності ефективного консервативного лікування;
• при вираженому больовому синдромі;
• при паралічі м’язів ноги.

Золотим стандартом хірургічного лікування грижі диска вважається мікродискектомія. Операція виконується під мікроскопом через невеликий розріз на шкірі. Нейрохірург акуратно, не зачіпаючи суглоби, знаходить грижу та видаляє її, не пошкоджуючи нерв. Пацієнт виписується наступного дня. Потрібно врахувати, що оніміння не проходить відразу після операції: чим довше воно було до операції, тим довше пацієнт буде відновлюватися після. Тому відтягувати лікування не варто.

При грижі шийного відділу найчастіше використовують передній доступ, видаляється весь диск, видаляється грижа, вставляється імплант (як правило, керамічний). Відновлення після такої операції може тривати 4-6 місяців, протягом яких спостерігають за зрощенням хребців та положенням імпланта.

Коли грижа шийного відділу знаходиться не в центрі, а зміщена убік одного з корінців, можна провести операцію через задній доступ. В Україні ця методика використовується дуже рідко, в Медичному домі Odrex мікродискектомію з Frikholm проводить нейрохірург Владислав Свєтлицький. Через невеликий розріз, не чіпаючи спинний мозок і хребці, нейрохірург виконує доступ над ураженим нервом, зрушує нерв і видаляє саме той фрагмент диска, який здавлює нерв. При такій операції не потрібен імплант, відновлення проходить швидко, немає і особливих обмежень.

Нейрохірург Владислав Свєтлицький

Біпортальна ендоскопія хребта

Біпортальна ендоскопія хребта, або біпортальна одностороння ендоскопія хребта – це інноваційна методика малоінвазивної хірургії, яка проводиться за допомогою ендоскопічної стійки та мікроінструментів. Для доступу хірург використовує лише два невеликі проколи. В Медичному домі ця методика вже доступна.

Її використовують для лікування гриж міжхребцевих дисків та стенозу хребетного каналу. Втручання відбувається без імплантування. Хірург робить два проколи, максимальний розмір яких становить 1 сантиметр: через перший вводить камеру, через другий – робочий інструмент. Зображення з камери передається на екран максимально збільшеним, що підвищує точність роботи. Ендоскопом лікар відсікає патологічні тканини, при цьому не пошкоджуючи анатомічні структури. Інвалідизація внаслідок втручання неможлива, так само як і при сучасній мікродискектомії. Але різниця між методами все ж є.

• ще менша інвазивність,
• швидша реабілітація,
• відсутність розрізу,
• менший больовий синдром – пацієнта не турбує біль в спині та в рані,
• пацієнт після втручання почувається більш розкуто.

Нейрохірург Тимур Артурович Ксензов

Інноваційний метод дозволяє проводити операції під місцевою анестезією.

Втім, біполярна ендоскопія – не панацея. Її можна розглядати як альтернативу тільки в деяких випадках – метод підходить не всім. У пацієнтів бувають анатомічні особливості, які змушують нейрохірурга зробити вибір тактики на користь мікродискектомії. Ці два методи не витісняють один одного, а лише розширюють можливості нейрохірурга при виборі методу. При цьому лікар керується МРТ-картиною.

Що відбувається після втручання?

Пацієнт одразу після операції має можливість сісти, встати та ходити – його рухливість через втручання не зменшується. Стаціонарне лікування триває не довше двох днів.

Відновлення відбувається досить швидко, оскільки біль не стримує рухів. Пацієнт майже одразу після лікування може повертатись до звичного ритму життя.

Запитання-відповідь

Які ускладнення можливі при появі грижі?

Грижа великих розмірів здатна повністю перекрити канал хребта та стиснути всі нерви, які проходять у ньому. Це так званий синдром кінського хвоста. І тут обов’язково потрібне термінове оперативне втручання. Ознаками синдрому можуть бути:

• порушення контролю над сечовипусканням та дефекацією;
• оніміння в зоні промежини;
• почуття слабкості у нозі, парез стопи;
• порушена ходи.

При несвоєчасному лікуванні ушкодження нервів може бути необоротним, тож параліч збережеться протягом усього життя. Якщо у вас є хоча б один із цих симптомів, слід негайно звернутися до нейрохірурга.

Чи існують якісь профілактичні заходи, які могли б запобігти процесу утворення гриж?

Профілактика — це ті прості правила, яких ми раз у раз забуваємо дотримуватися. Насамперед регулярна фізична активність (проте не за гострого відчуття болю); нормалізація ваги; утримання правильної постави (особливо сидячи, коли спина найбільш явно виконує опорну функцію тіла); відмова від куріння (оскільки в тканинах, що оточують диски, зменшується запас поживних речовин через зниження рівня кисню в крові, а за їх підживлення відповідають саме суміжні тканини, тому що кровоносних судин у міжхребцевих дисках немає.