Пухлина товстої кишки

Пухлини товстої кишки – це доброякісні та злоякісні новоутворення. Проростають з тканинного покриву товстої кишки і базуються на різних її відділах. Клітинам слизового шару в кишечнику властиво оновлюватись. Але іноді вони можуть здійснювати регенеративні зміни нерівномірно, народжуючи пухлини.

За ступенем поширеності після раку легенів та раку шлунка злоякісні пухлини з локалізацією в товстому кишечнику знаходяться на третьому місці у світі.

Факт. У загальній онкостатистиці рак прямого сегмента товстої кишки зустрічається у 10% випадків від загальної кількості патологій. За даними ВООЗ, це близько 500 тисяч хворих на колоректальний рак щорічно. Небезпечні новоутворення зустрічаються переважно у населення віком від 40 до 60 років. Найчастіше ця недуга вражає жителів Канади. Менш схильні до подібних хвороб жителі Африки та країн Азії.

Фактори ризику

• Імовірність виявити у себе пухлину підвищується, якщо в історії хвороби родичів вже значився поліпоз товстого кишківника;
• Незбалансований раціон: пересичення жирною їжею, нестача в щоденних стравах овочевої та фруктової складових, бобових, цільнозернового хліба, гречки та кукурудзи;
• Часті запори, особливо ті, що усувалися після застосування проносних, що подразнюють слизову поверхню кишкового шару;
• Хвороба Крона – запалення слизової товстої кишки з появою численних виразок, діарея набагато більш виражена, ніж при виразковому коліті, наявність перианальних уражень у формі поліпів і свищів (запалення в поглибленні слизової оболонки анального каналу, параректальній клітковині або міжсфінктері);
• Гіподинамія – ослаблений руховий тонус;
• Віковий рубіж – за 50 років;
• Ангіодисплазії – вроджені вади розвитку судин;
• Куріння;
• Неспецифічний виразковий коліт (НЯК) – хронічний дифузний запальний процес слизового шару прямої та ободової кишки, служить поштовхом для утворення різноманітних виразок слизової оболонки.

Факт. Общая длина толстой кишки приравнивается примерно к полутора – двум метрам.

Доброякісні пухлини товстої кишки

• Поліп кишківника – це шкідливе утворення, яке підняте над слизовою оболонкою у формі розгалуженого або округлого відростка, розташованого на так званій «ніжці» за типом гриба, або ж на широкій основі. Вони іноді ніби «звисають» у просвіт кишки. Ознаками поліпів можуть бути шлунково-кишковий крововилив або навіть кишкова непрохідність;
• Залізисті та залізисто-ворсинчасті аденоми товстої кишки – розвиваються з клітин кишкового епітелію, їх виявляють у 60-80% хворих з доброякісними новоутвореннями товстої кишки;
• Кістозно-гранулюючі (ювенільні) – найбільші поліпи, можуть зростати до 2 см. Один із центральних симптомів даних поліпів товстої кишки – наявність крові в калових масах;
• Неепітеліальні: лімфоїдні поліпи, кістозний пневматоз кишківника, карциноїдні пухлини, ліпоми, метастатичні ураження;
• Фіброзні поліпи анального каналу – шкідливі утворення сполучної тканини, що виникають внаслідок запального процесу чи судинної дисфункції;
• Гіперпластичні – займають локації в дистальних (найвіддаленіших від центру) відділах товстої кишки, можуть виникати в результаті порушення цілісності м’язового шару (коли в м’язовому шарі спостерігається висока концентрація лімфоцитів). Часто бувають продовженням патологічного розвитку виразкового коліту;
• Дифузний поліпоз товстого кишківника – спадкове ураження товстого кишківника поліпозом із повсюдним руйнуванням суміжних відділів шлунково-кишкового тракту.

По ділянках розповсюдження розрізняють дифузний поліпоз наступних видів:

• Класичний, націлений на “виведення з ладу” прямої кишки;
• Пов’язаний із судинними дефектами;
• Синдром Гарднера, що вражає не тільки кишківник, а й м’які тканини, оточуючі його;
• Синдром Пейтца-Егерса – повністю знищує функціональні здібності шлунково-кишкового тракту, “видає себе” пігментними плямами на щоках і навколо рота;
• Ворсинчасті пухлини – утворення округлої або овальної форми, поверхня яких покрита свого роду «ворсом» із судин та сполучної тканини, іноді оформлених у «вузлики»;
• Лейоміома – похідна гладких м’язів;
• Ліпома – похідна жирової тканини, часто присутня в підшкірній клітковині, але може виникати і у внутрішніх органах, забезпечених жировим прошарком.

Рак товстої кишки

Виділяють такі види онкології товстого кишечника:

• Аденокарцинома – зароджується в залізистих клітинах, які виробляють слиз для змащування внутрішньої поверхні кишківника;
• Карциноїдна пухлина – виникає з гормонпродукуючих клітин кишечника;
• Лімфома – рак, безпосередньо пов’язаний з порушеннями імунної системи;
• Плоскоклітинний рак – розвивається зі слизових оболонок та епітеліальній тканини. Швидко проростає у суміжні тканини та органи;
• Ангіосаркома – утворюється із фрагментів стінки кровоносних судин (гемангіосаркома) або лімфатичних судин (лімфангіосаркома).

Симптоми пухлин товстого кишечника

Доброякісні пухлини можуть протікати безсимптомно, найчастіше їх виявляють у процесі загального діагностичного обстеження.

Також ознаками доброякісних пухлин товстого кишечника є діарея, больові відчуття у животі, кров у стільці. Ворсинчасті пухлини можуть провокувати зміни у білковому складі крові, спричиняти анемію. Великі доброякісні утворення також викликають непрохідність кишечника, використання однієї ділянки кишки на другий.

Яскравою кров’ю в стільці без слизової домішки проявляє себе пухлина дистального відділу сигмовидної кишки. Про патологію в низхідній ободовій кишці свідчить темна кров зі слизовим оболонкою. При злоякісних утвореннях у проксимальних відділах кишечника кровотечі, які часто приховані, виражаються тільки в анемії. Також симптомами раку товстої кишки можуть виступати тенезми – помилкові позиви до спорожнення кишечника, причиною яких є спазми сфінктерів ануса. На пізніх етапах формування пухлини з’являються запори, кишкова непрохідність. Може бути відчуття неповної дефекації. Також у хворих на рак товстої кишки відзначають такі ознаки, як зниження апетиту, слабкість, раптову втрату ваги. У міру прогресування хвороби збільшується печінка, утворюється черевна водянка (скупчення рідини в черевній порожнині).

Де вам нададуть своєчасну допомогу?

У Медичному домі Odrex лікарі-проктологи завжди допоможуть попередити появу небезпечного новоутворення, проведуть точне діагностичне обстеження та визначать профілактичну терапію або призначать необхідну операцію. Тут ви зможете довіритись досвіду та кваліфікації медиків та не турбуватись про делікатність питання.

Факт. Кишечник зберігає кал та хумус приблизно тридцять годин.

Діагностика передпухлинних захворювань

Для виявлення передпухлинних захворювань і навіть для діагностики раку товстої кишки застосовують низку методів:

• Ректороманоскопія – огляд прямої кишки та кінцевих відділів ободової. За допомогою цього методу можна виявити поліпи та пухлини у прямій кишці та дистальній ділянці сигмовидної кишки;
• Іригоскопія;
• Відеоколоноскопія;
• Рентгенографія;
• Ультразвукове обстеження органів черевної порожнини;
• КТ (комп’ютерна томографія);
• Загальний аналіз крові на визначення рівня еритроцитів та лейкоцитів;
• Ендоскопія.

Лікування пухлин товстої кишки

При лікуванні пухлин товстої кишки, у тому числі раку, найнадійніший результат дає операція. Перерахуємо їх різновиди.

• Резекція товстого кишківника – усічення, часткове видалення відрізка кишки;
• Геміколектомія – резекція однієї з половин товстої кишки з подальшим накладанням міжкишкового анастомозу (штучне з’єднання). Цей різновид операції призначають, в основному, при суттєвому ураженні відділів ободової кишки (хвороба Крона, рак товстої кишки, великі доброякісні утворення тощо);
• Колпроктектомія – повне видалення товстої кишки + створення на передній черевній стінці кишкового свища (отвір у стінці кишки, що з’єднує її з поверхнею тіла);
• Тотальна колектомія – абсолютне видалення товстого кишечника, але із збереженням при цьому прямої кишки. Є чіткі показання до цієї операції: множинний поширений поліпоз, неспецифічний виразковий коліт, дивертикулез (м’язовий шар кишкової стінки слабшає і у ньому утворюються так звані «кишеньки» дивертикули, де може накопичуватися кал), хронічний затяжний копростаз (застій калових мас);
• Черевноанальна резекція – ліквідація частини прямої кишки з наступним накладанням колостоми (закінчення сигмовидної або ободової кишки хірург виводить на черевну стінку). Анальний канал ушивається;
• Накладання ілеоректального анастомозу – відновлення безперервності кишечника після радикальної колектомії (абсолютного видалення товстої кишки) за допомогою формування кишкового співустя між клубової та прямої кишкою;
• Трансанальне висічення – доречно, коли пухлина займає близько 10 см від краю анусу і якщо пухлина рухлива і її можна зрізати, перемістивши в анальний канал.

Під час післяопераційного періоду пацієнти, що відновлюють своє здоров’я, перебувають у стаціонарі приблизно добу-дві.