Перикардит

Види перикардиту

Розрізняють сухий і ексудативний перикардит.

При сухому перикардиті рідини майже немає, і листки перикарда труться одна об одну. Через це виникає дуже сильний постійний біль, що підсилюється при диханні.

При ексудативному перикардиті, навпаки, між листками серцевої сумки скупчується величезна кількість рідини. Вона здавлює камери серця, і серце не може справлятися зі своєю функцією. У хворого розвивається серцева недостатність, а в найважчих випадках – тампонада: серце не може скорочуватися і людина вмирає.

Якщо перикардит не лікувати, тканина перикарда може переродитися, і гострий перикардит перейде в хронічну форму.

Згодом рідина розсмоктується, стінки перикарда ущільнюються, порожнина заростає і виникає так званий констриктивний перикардит. Його ще називають «панцирне серце»: перикард утворює навколо серця жорсткий панцир, який не дає серцю скорочуватися. Воно б’ється всередині, але не може повноцінно наповнитися кров’ю і викинути її.

Причини перикардиту

Найчастіше точно визначити причину перикардиту неможливо. Практично завжди він розвивається як ускладнення інших хвороб або травм. Якщо перикардит не лікувати, він досить швидко стає основною проблемою — не тільки тому, що запалення супроводжується сильними болями в серці, але і тому, що наслідки його набагато небезпечніші, ніж більшість захворювань, які призвели до запалення.

Среди основных причин перикардита можно назвать:

• инфекции и вирусы — наиболее распространенная причина;
• болезни, вызванные бактериями, в том числе ревматизм и туберкулез;
• грибковые заболевания: часто они протекают скрыто, и перикардит развивается уже на поздних стадиях;
• травмы перикарда: огнестрельные раны, колотые и режущие повреждения, травмы от ударов, ДТП или падения с высоты;
• лучевая болезнь, а также лучевая терапия при опухолях в грудной полости;
• инфаркт миокарда;
• хирургические вмешательства на сердце;
• системные заболевания соединительной ткани и другие аутоиммунные процессы: системная красная волчанка, ревматоидный артрит, системная склеродермия, саркоидоз, васкулиты;
• эндокринологические нарушения, в частности, гипотериоз, подагра;
• почечная недостаточность;
• аллергические заболевания;
• злокачественные опухоли, особенно в груди.
  

  

Симптоми перикардиту

Гострий перикардит небезпечніший, так як він розвивається стрімко – протягом одного-двох тижнів. Через запалення перикард швидко наповнюється рідиною або, навпаки, висушується, через що його стінки злипаються.

Цим обумовлений основний симптом перикардиту – сильний біль і тяжкість за грудиною і в області серця вже в перші години після початку запалення. Локалізація болю змінюється в залежності від положення тіла і посилюється в лежачій позі, при ковтанні їжі (рідина виходить ковтати практично без болю), кашлі і глибокому диханні.

До інших симптомів перикардиту відносяться:

• підвищення температури,
• слабкість, втрата апетиту, зниження маси тіла,
• задишка, відчуття нестачі повітря,
• кашель,
• запаморочення,
• набряки ніг і живота,
• аритмія.

Хронічний перикардит може довгий час протікати без симптомів.

Діагностика

Перикардит, який розвивається на тлі інших хронічних захворювань, буває складно виявити навіть в лікарні. Для цього необхідна комплексна діагностика, яка допоможе відрізнити ознаки перикардиту від проявів супутніх хвороб.

Підставою для підозри на перикардит можуть стати результати первинного огляду пацієнта кардіологом – шуми при прослуховуванні стетоскопом, схожі на тріск, скрип, шелест листів паперу, ритмічні шарудіння. Ці ознаки з’являються буквально через годину після початку запалення і зберігаються на всіх стадіях хвороби.

Щоб точніше поставити діагноз, лікар призначає такі дослідження:

• електрокардіографія – дає уявлення про серцевий ритм і відхилення в роботі перикарда,
• рентген грудної клітки або ЕхоКГ – дозволяють побачити, як розподіляється рідина в перикарді,
• загальний і біохімічний аналіз крові,
• додаткові дослідження для уточнення причини запалення, наприклад, біопсія перикарда або аналіз перикардіальної рідини.

Лікування перикардиту

Для лікування перикардиту в першу чергу треба вилікувати те захворювання, яке стало причиною запалення перикарда.

Якщо перикардит викликаний інфекцією, хворому призначають антибіотики. Перикардит, викликаний вірусними захворюваннями, лікують симптоматично, з використанням противірусних препаратів.

Вчасно діагностований перикардит при правильному лікуванні рідко дає ускладнення. Але все ж іноді на тлі запалення перикарда може розвиватися серцева недостатність, тампонада серця, патологічне відкладення солей в серце.