Артроскопія плечового суглоба
Плечовий суглоб найрухливіший у людському тілі. Його куляста форма дозволяє виконувати широкий спектр рухів верхньою кінцівкою. Проте за таку перевагу доводиться платити високою вразливістю, адже перелік можливих пошкоджень плечового суглоба є надзвичайно широким.
Кому необхідна артроскопія плечового суглоба і як проводиться ця операція?
Кінцівка рухається завдяки суглобовому апарату. Це досить складна структура, і пошкодження будь-якого з її компонентів: м’язи, зв’язки, хрящі чи інші, викликає болючі проблеми та обмеження активності суглоба.
Артроскопія плечового суглоба — сучасний та безпечний метод оперативного втручання. До нього вдаються з діагностичною та лікувальною метою при:
- травмах сухожилля ротаторної (обертальної) манжети, суглобової губи, довгої головки біцепса;
- хондроматозі — наявності вільних хондроматозних тіл всередині суглоба, що виникають внаслідок переродження синовіальної оболонки;
- уроджених порушеннях анатомічної будови плечового суглоба.
Для діагностики травм плечового суглоба використовують рентген, комп’ютерну томографію, але найінформативніший метод — це МРТ. Артроскопія зазвичай потрібна при наступних симптомах: больовий синдром, хрускіт у плечовому суглобі, обмеження відведення, тобто неможливість підняти руку високо, набряк. У деяких випадках пацієнта може турбувати лише біль. Давні травми чи хронічні захворювання призводять до атрофії м’язів, тому хворе плече може виглядати меншим, ніж здорове.
Артроскопія плечового суглоба належить до малоінвазивних методів і виконується через два або три проколи.
При такому захворюванні, як адгезивний капсуліт, відбувається ураження капсули плечового суглоба та значне обмеження рухливості кінцівки. Артроскопія потрібна, щоб прибрати хондраматозні тіла. Для цього достатньо двох проколів. При складніших втручаннях — відновлення губи, підшивання м’язів, зв’язок, сухожилля — потрібно три проколи. Але в будь-якому випадку це ендоскопічна операція, при якій розріз робити не потрібно: хірург бачить органи зсередини, завдяки камері на артроскопі. Зображення виводиться на монітор. Тому важлива наявність високоточного обладнання, яке є у розпорядженні спеціалістів Медичного дому Odrex.
Після операції пацієнт перебуває у стаціонарі 1-2 доби. Руку іммобілізують пов’язкою на 3-6 тижнів. Велику роль в успішному відновленні грають фізіопроцедури: магнітотерапія, ампліпульс, електростимуляція. Вони покращують кровообіг та зберігають м’язи в тонусі, без зайвого навантаження на руку. Також призначається лікувальна фізкультура. Реабілітаційний період триває від 4 до 9 місяців.
Чи може після операції виникнути рецидив?
На результат втручання впливає ряд факторів, пов’язаних з віком пацієнта, анатомічними особливостями організму, самою травмою. Значну роль також грає вміння ортопеда-травматолога та, сумлінне виконання лікарських рекомендацій, пацієнтом. При дотриманні правил реабілітаційного періоду рухова активність у молоді, як правило, повертається в повному обсязі. Пацієнти літнього віку, щонайменше можуть виконувати елементарні рухи, наприклад, чистити зуби, розчісуватися, їсти, відвідувати вбиральню, обслуговувати себе та інше.
Кому потрібна артроскопія плечового суглоба?
Здебільшого пацієнтами стають спортсмени та молоді люди через травму. А також люди похилого віку із дегенеративними змінами у суглобі. Наявність симптомів не завжди означає необхідність втручання. Частині пацієнтів доцільне призначення консервативної терапії. Вона містить фізіопроцедури, ЛФК, масажі, застосування нестероїдних протизапальних препаратів, блокаду (лікувальна процедура, яка проводиться з метою зняття больового синдрому та відновлення функцій кінцівки) плечового суглоба за допомогою введення гормональних засобів або ін’єкцій, збагаченої тромбоцитами плазми. Рішення щодо лікування приймається із лікарем на основі діагностики, анамнезу пацієнта та його бажань щодо майбутнього.
Які переваги артроскопії?
Ця малоінвазивна, тобто мінімально травматична операція, має такі переваги:
- збереження цілісності тканин,
- гарний косметичний ефект (непомітні шрами),
- короткий період перебування у стаціонарі,
- значно менший больовий синдром, у порівнянні з відкритою операцією,
- мала ймовірність появи ускладнень,
- швидке відновлення функції кінцівки та повернення до звичного способу життя.