Запис на консультації та діагностику, а також результати досліджень у мобільному додатку!

Залишайтесь чутливими: чому антибіотики перестають працювати?

Сьогодні світ зіткнувся з нечуваним викликом – вірусною пандемією. Та зараз в наших силах якщо не запобігти, то принаймні, уповільнити настання ще більшої загрози – повстання патогенних бактерій, з якими, як нам здавалося, ми навчилися боротися. Консультує Сергій Сергійович Щербаков, заступник медичного директора з медицини, анестезіолог-реаніматолог.

Відтоді як у 1928 році Олександр Флемінг знайшов у чашці Петрі плісняву Penicillium notatum – і це, мабуть, єдиний в історії випадок, коли можна заспівати оду нелюбові до миття посуду! – антибіотики врятували нескінченну кількість життів. Та патогени дають гідну відсіч нападкам на себе. Лише одна єдина бактерія, яка навчилася протистояти лікам, може передати цю генетичну інформацію своїм родичам, які розмножуються нечуваними темпами. Тож учені б’ють на сполох: шкідливі мікроорганізми настільки швидко стають нечутливими до дії лікарських засобів, що вже у 2050 році, припускають, від інфекцій, викликаних суперстійкими бактеріями, щороку помиратиме до 10 млн людей.

Унаслідок безвідповідальності

Перспектива повернення медицини до доантибіотикової ери багатьом видається примарною – нам важко уявити собі, що банальна подряпина може стати фатальною, що пневмонія викрадатиме життя і без допомоги злісного вірусу, що хірургія може стати настільки ризикованою, що часто не матиме сенсу… Проте дослідники вважають: ситуація наближається до критичної, особливо у тих країнах, де антибіотики вільно можна купити без рецепта.

Заступник медичного директора Сергій Щербаков

День за днем дедалі більше людей на власному досвіді переконуватиметься, що прописані ліки не працюють. При цьому в арсеналі медиків немає миттєвих тестів, які б виявляли стійкість бактерій до того чи іншого медикаменту. Ті перевірки, що є доступними, тривають аж до тижня – а діяти потрібно негайно. Єдине, що може запропонувати лікар, це чинити за правилами – емпірично підбирати препарат за препаратом у пошуках того, який таки спрацює. Чи слід нагадувати про те, що все це – удар по організму?

А що фармацевти?

А вони не всесильні! З 1980-х років не було створено жодного принципово нового класу антибіотиків. Розробляючи дедалі більш потужні «версії» уже відомих препаратів, дослідники практично дійшли до межі можливого. Що ж до пошуків нових варіантів, то більшість компаній просто не в змозі за це взятись: запропонована ними інновація може стати неефективною (тобто до препарату розвинеться антибіотикорезистентність) ще до того, як виробник зможе окупити колосальні витрати на розробку та клінічні дослідження.

Позитивні новини в цій сфері усе-таки є. Повідомляють про революційні відкриття, нові класи антибіотиків: теіксобактин та групу малацидінів, які потенційно здатні впливати на грам-позитивні бактерії. Та для того, щоб ці речовини стали ліками, ще потрібні тривалі клінічні випробування. Тому, щоб не ускладнювати ситуацію тут і зараз, антибіотики потрібно вживати тільки тоді, коли без них не обійтись.

Ні – самолікуванню

«Минулого разу моїй дитині це допомогло – отже, і цього разу допоможе!», «Мені порадили знайомі – їх дитину цей препарат просто врятував!» та інші подібні рішення у корені неправильні, адже антибіотики слід приймати самому та давати дитині винятково за приписом лікаря, коли він переконаний у бактеріальній природі захворювання.

Годі й сподіватися на те, що при вірусних захворюваннях антибіотики зіб’ють дитині температуру та убезпечать її від потенційних бактеріальних ускладнень. Якщо приймати їх «для профілактики», це лише послабить організм та зробить його більш вразливим перед вторгненням небажаних мікроорганізмів. Коли в організмі немає патогенів, антибіотики винищують корисну мікрофлору кишківника і тим самим, замість допомоги, завдають удару по імунітету.

Війна – за розкладом

Вказана лікарем тривалість прийому антибіотиків та дотримання рекомендованих інтервалів – must do. Необхідно також уважно вивчити інструкцію і дотримуватися правил розведення суспензій, зберігання препарату тощо.

Припиняти вживання ліків, щойно зникнуть симптоми, не можна – це загрожує рецидивом захворювання. При цьому цілком імовірно, що недобитки армії ворожих бактерій, отримавши перепочинок, використають його для того, щоб зміцнитися, і для остаточного їх подолання знадобиться новий курс більш потужних препаратів. Думаєте, печінка з нирками за це подякують? Та аж ніяк.

Також не варто «закріплювати результат», подовжуючи час прийому антибіотиків. Так, кашель після пролікованої застуди чи бактеріальної пневмонії може тривати декілька тижнів. Та щоб його позбутися, потрібний час і побудований, відповідно до порад лікаря, спосіб життя – але аж ніяк не потужний медикамент.

Правила відновлення

Правильний режим дня, доступ до чистого повітря, збалансоване харчування, достатнє вживання рідини, вибір пробіотичного препарату, який допоможе відновитися дружнім бактеріям у кишківнику – усі ці моменти також раціонально обговорити з лікарем. Бо, покладаючись на саму лише рекламу, яка обіцяє відновлення, можна залишитися при тій ситуації, що була – і без грошей, витрачених на неефективні пробіотики.